02/09/2026
0ДП «Ліси України» опинилося в центрі історії з біржовою торгівлею деревиною, де на коштах покупців проти їх волі заробляють сотні мільйонів гривень. Паралельно підприємство залишається в центрі кадрового конфлікту: попри спроби змінити керівництво, вплив на роботу держпідприємства зберігає його колишній очільник Юрій Болоховець.
За даними фінансової звітності, у 2025 р. «Українська енергетична біржа» виплатила своєму кінцевому кіпрському бенефіціару Олексію Дубовському 388 млн грн дивідендів. Окремо 266,7 млн грн становили процентні доходи від гарантійних внесків покупців.
Механізм виглядає так: кошти, які бізнес вносить як гарантію для участі в торгах, біржовики самочинно розміщують на банківських депозитах і отримують відсотки, але власнику цих грошей їх не виплачують. Окремо для роботи з гарантійними внесками використовується ТОВ «Український кліринговий дім», для якого була отримана спеціальна ліцензія від НКЦПФР. Засновником ТОВ УКД є Дубовський через кіприотську фірму ЕНЕКССОЛ ЛТД (ENEXSOL LTD), що також йому належить.
За 2025 р. компанія ТОВ «Український кліринговий дім» отримала 67,7 млн грн процентного доходу від депозитів, тоді як від основної діяльності – лише 320 тис. грн. Таким чином, 97% її доходів припало саме на відсотки від розміщення коштів Покупців деревини, які постійно стикаються з нестачею грошей та збитками на тлі збройної агресії РФ.
На цьому фоні під час Конгресових слухань щодо реформування лісового господарства на Прикарпатті пролунали звинувачення у можливих біржових махінаціях на ринку деревини. Йшлося, зокрема, про продаж неякісного матеріалу для ЗСУ під виглядом якісного, проблеми з реалізацією дров населенню та операції з неіснуючим товаром на біржах.
Крім власника «Української енергетичної біржі» Олексія Дубовського серед осіб, яких пов’язують із функціонуванням цієї системи, називають Олексія Петрашка – колишнього члена НКЦПФР часів президентства Віктора Януковича, та чинного члена НКЦПФР Арсена Ільїна.
До речі, Дубовський постійно мешкає на о. Кіпр, з України виїхав в травні 2022 го року.
При цьому «біржові ігри» проводяться на тлі боротьби за контроль над «Лісами України».
У квітні Президент Володимир Зеленський заявив про «неврегульованість критичних проблем» у сфері та необхідність нових кадрових підходів. Після цього уряд спробував оновити керівництво підприємства. У липні, однак, Юрій Болоховець та голова Держлісагентства Віктор Смаль, за наявною інформацією, намагалися домогтися зміни нинішнього керівника «Лісів України» Ігоря Зубовича та повернення Болоховця на посаду очільника підприємства.
Кабмін після цього відсторонив Смаля на час службового розслідування. Після завершення дисциплінарного провадження він повернувся до роботи. Болоховець формально залишився другою людиною в «Лісах України», однак його вплив на підприємство, за наявною інформацією, зберігся.
З Болоховцем також пов’язують особливі стосунки з колишньою прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко. Перед її відставкою представницею держави у наглядовій раді «Лісів України» стала Ірина Грузинська з BRDO. Вона водночас є членом громадської ради ДАЛРУ та багаторічною соратницею Болоховця у питаннях лісової реформи. Саме через ці кадрові зв’язки пояснюють збереження впливу Болоховця після його звільнення з посади керівника підприємства.
До Болоховця є і питання з боку правоохоронців. НАБУ розслідує провадження щодо можливого незаконного збагачення. У березні Апеляційна палата ВАКС скасувала його підозру, визнавши недопустимими докази, отримані в межах відповідних процесуальних дій. Саме кримінальне провадження при цьому не закрите.
Проблеми з управлінням «Лісами України» вже вийшли далеко за межі кадрової боротьби. Начальник Житомирської ОВА Віталій Бунечко напередодні заявив, що після реформи на Житомирщині кількість працівників лісового господарства скоротилася з 5,5 тисячі до близько 2 тисяч. За сім місяців 2026 р. підприємства «Лісів України» сплатили до зведеного бюджету області 171 млн грн, тоді як «Житомироблагроліс», який працює на вдвічі меншій площі, — майже 365 млн грн.
За словами Бунечка, понад 60% потужностей деревообробних підприємств області простоюють, а імпорт ділової деревини з 2022 року зріс у 14 разів — із 50 до 700 тисяч тонн на рік.
У результаті питання до реформи «Лісів України» тепер стосуються одразу кількох речей: хто фактично контролює держпідприємство, як продається його продукція та куди йдуть кошти, які бізнес вносить для участі в торгах.
