18/07/2026
2На конвеєрі заводу складені інженерні дошки для підлоги — продукція, що забезпечує постачання компанії Barlinek Invest у 2025 році на суму 1,9 мільярда гривень (42 мільйони доларів), що є найбільшим обсягом поставок серед усіх експортерів деревообробної продукції в Україні під час війни. (Фото: Мерін-Джонсон)
Польський гігант із виробництва підлогових покриттів посів перше місце серед українських експортерів деревини: згідно з новим дослідженням, на Вінницький завод компанії «Барлінек» припадає 21,2% від загального обсягу торгівлі у 8,7 млрд гривень.
Десять найбільших українських експортерів продукції деревообробки відвантажили у 2025 році на 8,7 млрд гривень (194 млн доларів США), забезпечивши безперебійну торгівлю в умовах четвертого року повномасштабної війни та пов’язаних із нею віялових відключень електроенергії. Про це свідчать дані YC.Market, дослідницького підрозділу київської бізнес-платформи YouControl, чиє нове дослідження лідерів експорту в цьому секторі вперше опубліковано українським виданням «Комерсант».
Перше місце займає «Барлінек Інвест», завод із виробництва підлогових покриттів «Вінниця», що належить польській групі компаній «Барлінек», який відвантажив продукції на 1,9 млрд. гривень (42 млн. доларів США), що становить 21,2% від загального обсягу поставок десяти компаній. Українське підприємство працює з 2007 року і наразі постачає 40% із 12 мільйонів квадратних метрів інженерних підлогових покриттів, які група продає щороку у 75 країнах.
Друге місце зайняла компанія «Одек Україна» з Оржива, що виробляє 115 000 кубометрів березової фанери на рік, що становить половину всього обсягу виробництва країни, і експортує продукцію на 1,6 мільярда гривень (36 мільйонів доларів), що на третину більше, ніж 1,2 мільярда гривень (27 мільйонів доларів), що поставляються компанією «Резалт Україна», що посіла третє місце.. Дев’ять із десяти компаній отримали прибуток минулого року, заробивши в сукупності 13,8 мільярда гривень (308 мільйонів доларів).
Десять провідних компаній деревообробної галузі в чотири рази перевершили по експорту провідні целюлозно-паперові компанії, хоча металургійні гіганти, які брали участь у тому ж дослідженні, експортували в 24,5 рази більше, при цьому прибуток розподілявся рівномірніше між деревообробними компаніями, ніж у сталеливарній галузі. Ці десять компаній також продавали найширший асортимент продукції на експорт серед усіх досліджених галузей, що охоплює дрова та пиломатеріали, а також фанеру, панелі, двері, вікна, паркет та молдинги.
Занесені снігом вантажівки вишикувалися в чергу на під’їзді до польського кордону з Україною, до пункту пропуску, де прикордонна влада зупинила українську деревину через побоювання, пов’язані з конфліктною деревиною, незважаючи на те, що польські покупці лідирують майже за всіма категоріями експорту.
Це відбувається на тлі того, що у травні 2025 року Європейська комісія оцінила Росію та Білорусь як країни з високим ризиком у рамках системи EUDR, залишивши Україну у категорії низького ризику поряд із більшістю конкурентів. Попит зберігається, незважаючи на те, що російська санкціонована березова фанера продовжує проникати в європейські порти через треті країни.
Незважаючи на ці закупівлі, польська влада також затримує українську деревину на кордоні через побоювання щодо конфліктної деревини. Київ тим часом наводить лад у власній торгівлі, розкривши в березні схему підробки експортних накладних, оскільки уряд Зеленського прагне покласти край так званій сірій деревині.
11 липня YC.Market опублікував свій рейтинг, і, згідно з даними дослідження, на долю одного польського підприємства у Вінниці припадає кожна п’ята гривня, зароблена десятьма найбільшими експортерами деревини України під час війни за кордоном минулого року.
2 comments
Валерій Подкоритов
За сукупністю доступних статистичних джерел можна оцінити, що експорт продукції лісопромислового комплексу України у 2025 році становив приблизно близько 3,6–4,2 млрд дол. США, або приблизно 150–175 млрд грн (залежно від середньорічного курсу гривні).
Таким чином, десять найбільших експортерів деревообробної продукції, які, за даними YC.Market, експортували продукції на 194 млн дол., забезпечили близько 5 % загального експорту ЛПК України.
У структурі експорту значну частку займають: пиломатеріали; паливна деревина; технологічна тріска; гранули; напівфабрикати (65, 4 %).
Орієнтовний потенціал України
Якщо припустити, що обсяг заготівлі деревини залишився б приблизно на рівні 2025 року (близько 11–12 млн м³), але структура використання деревини змінилася б за моделлю Центральної Європи, то можна оцінити такі сценарії:
• Консервативний сценарій – зростання експорту: на 30–40 % тобто 3,8 → приблизно 5,0 млрд дол.
• Реалістичний сценарій – перехід до моделі Польщі або Чехії. Експорт: 5,5–6,0 млрд дол.
• Амбітний сценарій – модель Австрії або Фінляндії. Експорт: 7–8 млрд дол. без суттєвого збільшення заготівлі.
Таким чином, експорт виробленої в Україні лісопродукції може бути збільшений у два та більше разів. Де виникає цей приріст? Не за рахунок більшої кількості деревини. А за рахунок того, що:
• більше деревини проходить глибоку переробку;
• збільшується частка продукції з високою доданою вартістю;
• скорочується експорт напівфабрикатів;
• розвиваються деревообробні кластери;
• збільшується експорт готової продукції.
При переході до індустріальної моделі можна очікувати орієнтовний приріст:
• Експорт +1,5–3,0 млрд дол.
• Валовий випуск галузі +40–70 %
• Податкові надходження +20–40 млрд грн на рік (орієнтовно)
• Нові робочі місця 25–50 тис.
• Попит на інвестиції 2–4 млрд дол. протягом 7–10 років
Найважливіший висновок
Головним резервом України є не збільшення заготівлі деревини, а підвищення ефективності використання вже наявного ресурсу. Саме це демонструють країни з найрозвиненішим лісопромисловим комплексом.
Якщо орієнтуватися на продуктивність використання деревини, характерну для Польщі, Австрії, Швеції чи Фінляндії, то за незмінного обсягу заготівлі Україна потенційно могла б збільшити експорт продукції ЛПК приблизно до 5,5–7 млрд дол. США на рік, а за окремими напрямами глибокої переробки — навіть більше. Це означає додаткові 1,5–3 млрд дол. США експортної виручки щороку, отримані переважно за рахунок вищої доданої вартості, а не за рахунок інтенсивнішого використання лісових ресурсів.
Реалізація такої оцінки потребує одночасного виконання кількох умов: стабільного доступу до сировини через довгострокові контракти, масштабних інвестицій у сучасні виробництва, розвитку логістики, доступного фінансування, інтеграції до європейських ринків та сприятливої регуляторної політики. Саме сукупність цих факторів, а не лише зміна моделі продажу деревини, визначатиме реальний економічний результат.
Для України було б доцільно сформувати державну стратегію, яка ґрунтувалася б на трьох взаємопов’язаних принципах:
1. Ліс — це стратегічний природний ресурс, а не лише товар.
2. Круглі лісоматеріали — це сировина для національної промисловості, а не кінцева продукція.
3. Головним показником ефективності галузі має бути не виручка від продажу круглих лісоматеріалів, а додана вартість, створена в Україні, експорт готової продукції, зайнятість та податкові надходження.
popkov
Валерий Иванович! Дорогой! Спасибо за статью и комментарий, но откуда взялись эти “3,6–4,2 млрд дол. США” я понять не могу. По моей чуйке, а она редко подводит, эти цифры завышены почти в два раза.
Comments are closed.