Учасники обговорили низку актуальних питань, що стосуються функціонування ринку деревини та взаємодії між лісовою і деревообробною галузями. Серед ключових тем – дотримання графіків поставки деревини, удосконалення механізмів біржових та форвардних торгів, формування стартових цін на лісоматеріали, проведення лісовпорядкування, а також вплив впровадження принципів наближеного до природи лісівництва на заготівлю деревини.
Окрему увагу приділили питанням підтвердження походження продукції, виготовленої з деревних відходів, під час її експорту.
Держлісагентство продовжує відкритий діалог із представниками лісового та деревообробного секторів задля напрацювання ефективних рішень, які сприятимуть стабільній роботі галузі та її подальшому розвитку.




2 comments
Валерій Подкоритов
«Робоча група посиділа, поговорила ні про що і розійшлася» – точніше формулювання для минулого формального заходу, який не має жодного відношення до ЛПК і пройшов у ДАЛРУ, який за останні 20 років сильно деградував.
Робоча група не врахувала такі чинники розвитку ЛПК:
1. Наближене до природи лісівництво може бути важливою складовою сучасної лісової політики, але його головна мета — підвищення стійкості та якості лісів, а не швидке нарощування заготівлі.
2. Збільшення заготівлі саме по собі не гарантує розвитку деревообробки. Потрібні механізми, які забезпечують ефективний і передбачуваний доступ до ресурсу та які монопольна біржова торгівля забезпечити не може, але робоча група цього не бачить та не обговорює.
3. Формула стартової ціни для форвардного аукціону і формульне ціноутворення в довгострокових контрактах вирішують різні завдання. Перша стосується організації торгів, друга — управління ризиками та створення умов для інвестицій. Перше є, другого немає. Про які інвестиції може йти мова?
4. Якщо стратегічною метою держави є розвиток лісопромислового комплексу, то доцільно оцінювати всі зміни — у лісівництві, ринку деревини та промисловій політиці — за єдиними показниками: додана вартість, зайнятість, інвестиції, конкурентність ринку та стале використання лісових ресурсів. Саме такий комплексний підхід дозволяє зрозуміти, чи справді реформа працює на розвиток економіки, а не лише змінює окремі елементи системи.
У результаті – марна трата часу і той випадок, коли мовчання замість публікації посту було б «золотом».
popkov
Главное тут не текст, а символика на фото. Гербы производства фирмы Проминь, это тот символ под которым реформируют отрасль. “Я себя под Виктором чищу, чтобы плыть в революцию дальше”….И главное тут не трезубец, а кто его смастерил и почем всучил всем предприятиям Гослесагентства для всех помещений, включая кладовые и не только…Агентство вполне могло бы по четыре герба с каждой стороны от Тараса Григорьевича повесить. Уверен, что и Виктору и Марине было бы приятно это видеть…
Сдается мне это кабинет Самоплавского в его бытность депутатом ВР. От шефа ничего не осталось, а наследие Виктора бросается в глаза. “Правильной дорогой бредёте, Товарищи?!” Хотя, конечно, двигаться трудно: кругом завистники… Тут ещё Басалаева лжесвидетельствует? «Немає такого міста, де не було б порушень»??? Лояльные леснички скажут: “Вот с..а глазастая…”. А мне её глаза внушают доверие… Появился шанс…
Как та у Блока…
“Мильоны – вас. Нас – тьмы, и тьмы, и тьмы.
Попробуйте, сразитесь с нами!
Да, скифы – мы! Да, азиаты – мы,
С раскосыми и жадными очами!”
Comments are closed.