02/07/2026
0На Конференції з відновлення України (URC 2026) в Гданьске (Польша) у публічному порядку денному лісопромисловий комплекс не був серед ключових пріоритетів. Україна декларує післявоєнну індустріалізацію, але ЛПК як сектор із високим мультиплікативним ефектом фактично не отримав статусу одного з ключових драйверів відновлення.
Чому це важливо?
Для післявоєнної відбудови саме ЛПК має унікальну властивість:
Сектор Мультиплікатор
Продаж кругляка 1×
Пиломатеріали 1.5–2×
Меблі 3–5×
CLT / інженерна деревина 5–8×
Експорт будівельних систем 8–10×
Саме тому країни на кшталт Австрія, Фінляндія та Швеція розглядають деревину не як сировину, а як основу промислової та будівельної політики.
Якщо Україна під час відбудови обмежиться імпортом будівельних рішень і продажем власної деревини, вона втратить історичний шанс.
Якщо ж відбудова буде поєднана зі створенням внутрішньої індустрії інженерної деревини, CLT та дерев’яного домобудування, ЛПК може стати одним із небагатьох секторів, здатних одночасно забезпечити ВВП, експорт, зайнятість і технологічний розвиток країни.
У зв’язку з цим до вашої уваги пропонується для розгляду та обговорення проект Концепції національної стратегії розвитку лісопромислового комплексу України, яка могла б об’єднати всіх суб’єктів економіки ЛПК та значно збільшити зростання ВВП держави порівняно з чинною сировинною моделлю економіки.
Головна мета
Створення конкурентоспроможного, інноваційного та експортно орієнтованого ЛПК, який забезпечує максимальне створення доданої вартості в Україні та є одним із драйверів післявоєнного економічного зростання.
Стратегічна формула
Ліс → Переробка → Інженерна деревина → Будівництво → Експорт → ВВП → Добробут
П’ять базових принципів
- Ресурс як стратегічний актив
Деревина повинна розглядатися не лише як товар, а як стратегічний ресурс держави. Пріоритет: максимальна додана вартість всередині країни.
- Індустріальна модель
Метою державної політики має бути: не максимізація доходу від продажу деревини, а максимізація економічного ефекту від її переробки.
- ЛПК як єдина система
Необхідно інтегрувати: лісове господарство; деревообробку; меблеву промисловість; виробництво інженерної деревини; дерев’яне будівництво; біоекономіку.
- ШI-кероване управління
До 2035 року Україна може створити першу в Європі державну ШI-платформу управління ЛПК.
- Орієнтація на ЄС
Усі рішення повинні відповідати:
- EUDR;
- Circular Economy;
- Green Deal;
- New European Bauhaus;
- Bioeconomy Strategy.
Дев’ять стратегічних напрямів
I. Лісова політика
- ресурсні баланси;
- прогноз заготівлі;
- відновлення лісів;
- кліматична адаптація.
II. Промислова політика
Пріоритет розвитку:
- CLT;
- LVL;
- фанери;
- меблів;
- модульного домобудування;
- біоматеріалів.
III. Ринок деревини
Перехід від сировинного біржового ринку до змішаної моделі:
- довгострокові контракти;
- формульне ціноутворення;
- біржа для балансування попиту;
- цифровий контроль.
IV. Будівельна політика
Запровадження Національної програми дерев’яного будівництва. Напрями:
- школи;
- лікарні;
- соціальне житло;
- модульні будинки;
- багатоповерхове CLT-будівництво.
V. Експорт
Перехід від експорту кругляка та пиломатеріалів до експорту:
- меблів;
- будівельних систем;
- CLT;
- готових конструкцій.
VI. Інвестиції
Формування:
- індустріальних парків;
- кластерів;
- експортних платформ;
- спеціальних інвестиційних програм.
VII. Наука
Розвиток:
- інженерної деревини;
- біоекономіки;
- нових матеріалів;
- цифрових технологій.
VIII. ШI-платформа
Створення єдиної системи прогнозування:
- попиту;
- заготівлі;
- цін;
- інвестицій;
- експорту;
- зайнятості;
- KPI
IX. Інституційна реформа
Створення Агентства розвитку ЛПК України (АРЛПК).
Нові KPI
Замість “дохід ДП «Ліси України»” вимірювати:
- внесок ЛПК у ВВП;
- експорт продукції;
- додану вартість;
- кількість робочих місць;
- податки;
- продуктивність;
- інвестиції;
- розвиток дерев’яного будівництва;
- частку високотехнологічної продукції;
- скорочення викидів CO₂.
Основні інституції
Верховна Рада
- законодавство;
- парламентський контроль.
Кабінет Міністрів
координація політики.
Мінекономіки
головний координатор промислової політики.
ДАЛРУ
сталий розвиток лісів.
ДП “Ліси України”
ефективне управління ресурсом.
АРЛПК
оператор розвитку всієї індустрії.
Наука
технологічний розвиток.
Бізнес
інвестиції.
Етапи реалізації
Інституційна реформа: 2026–2027
- створення АРЛПК;
- нова модель ринку;
- формульне ціноутворення.
Індустріалізація: 2028–2030
- CLT;
- дерев’яне будівництво;
- експорт.
Технологічне лідерство: 2031–2035
- AI;
- біоекономіка;
- цифрові двійники;
- експорт технологій.
Очікуваний результат
До 2035 року ЛПК має перейти від моделі, де головним результатом є продаж деревини, до моделі, де основним результатом є створення високої доданої вартості в Україні.
Ключова теза для КМУ
Національна стратегія розвитку ЛПК до 2035 року повинна бути не стратегією окремих галузей, а стратегією управління повним життєвим циклом деревини — від сталого лісокористування до високотехнологічної продукції, будівництва, експорту та зростання ВВП.
