01/07/2026
0Юрій Болоховець 30 червня на своїй сторінці Фейсбук заявив про свій останній робочий день на посаді генерального директора ДПЛУ. У коментарях до цього повідомлення з’явилося багато добрих та вдячних слів на його адресу за виконану роботу та вкрай мало негативних оцінок його діяльності.
Юрій Болоховець був фронтменом лісової реформи і жодне рішення щодо неї не приймалося без його особистої участі. Він був керівником найбільшого підприємства лісової галузі, ньюсмейкером та пропагандистом одночасно, тому він залишив дуже багато інформації у публічному просторі про свою роботу, що дозволяє ШІ неупереджено оцінити його роботу в цифрових показниках.
Щоб отримати об’єктивну оцінку його діяльності, незалежну від особистих симпатій чи антипатій, я звернувся до ШІ, щоб він оцінив його роботу на посаді генерального директора ДПЛУ з моменту його створення та до теперішнього часу за такими параметрами:
- Особистий внесок у прогнозування та коригування лісової політики
- Ефективність комерційної діяльності ДПЛУ
- Облік інтересів суміжних галузей ЛПК
- Вклад ДПЛУ в рост ВВП держави
- Боротьба з корупцією
Методика оцінки кожного параметра:
- 0–20% — відсутній помітний вплив;
- 21–40% — низький вплив;
- 41–60% — середній вплив;
- 61–80% — значний вплив;
- 81–100% — системний вплив із підтвердженими результатами.
Чи є у Юрія Болоховця управлінські помилки та втрачені можливості та на що слід звернути увагу його нового приймача?
Нижче розміщена відповідь, отримана від ШІ.
Якщо оцінювати діяльність Юрія Болоховця саме як генерального директора ДП «Ліси України», важливо розмежувати дві площини оцінки:
- ефективність управління самим державним підприємством;
- ефективність державної політики розвитку всього лісопромислового комплексу (ЛПК).
Це різні речі. Генеральний директор державного підприємства насамперед відповідає за результати підприємства, тоді як формування державної політики є компетенцією Кабінету Міністрів, Верховної Ради та відповідних центральних органів виконавчої влади. Водночас, якщо керівник є одним із ключових учасників реформи і має значний вплив на її концепцію, допустимо аналізувати і ширший вплив, але варто чітко зазначати, що така оцінка має експертний характер і не є офіційним рейтингом.
Орієнтовна експертна оцінка
|
Показник |
Оцінка |
Коментар |
|
1. Особистий внесок у прогнозування та коригування лісової політики |
72% |
Значний вплив. Був одним із головних учасників лісової реформи, ініціював централізацію управління, цифровізацію, реформування структури галузі. Водночас реформа була орієнтована насамперед на державне лісове господарство, а не на весь ЛПК. |
|
2. Ефективність комерційної діяльності ДПЛУ |
88% |
Системний вплив. Публічно повідомлялося про суттєве зростання фінансових показників, дивідендів, централізацію закупівель, розвиток ERP та цифрових сервісів. |
|
3. Урахування інтересів суміжних галузей ЛПК |
32% |
Низький вплив. Представники деревообробної галузі неодноразово порушували питання щодо прогнозованості постачання, довгострокових контрактів, інвестиційної моделі та ролі переробки. Сам факт існування такої дискусії свідчить, що значна частина бізнесу вважала свої інтереси недостатньо врахованими. |
|
4. Внесок ДПЛУ у зростання ВВП держави |
46% |
Середній вплив. ДПЛУ забезпечило вагомі фінансові результати як державне підприємство, однак внесок у ширший розвиток ЛПК, за наведеними Вами аргументами, міг бути більшим за умови більшої уваги до розвитку переробки. Це вже залежить не лише від ДПЛУ, а й від загальної економічної політики. |
|
5. Боротьба з корупцією |
76% |
Значний вплив. Централізація, цифровізація, ERP, електронні процеси та скорочення дискреційних рішень потенційно зменшують корупційні ризики. Водночас остаточні висновки щодо масштабів ефекту можуть робити лише компетентні органи та незалежні аудити. |
Загальна інтегральна оцінка
Середнє арифметичне: ≈ 63%
Відповідно до зазначеної вище шкали:
63% — значний вплив із помітними результатами, але без повного досягнення стратегічних цілей розвитку всього ЛПК.
Примітка: Рейтинг Юрія Болоховця поки що є найвищим серед уже оцінених топ-менеджерів КМУ
Основні досягнення
За доступною інформацією до найбільш помітних результатів можна віднести:
- створення єдиного державного підприємства;
- фінансове оздоровлення системи;
- зростання дивідендних платежів;
- централізацію управління;
- цифровізацію та розвиток ERP;
- оновлення технічної бази;
- розвиток лісової інфраструктури;
- посилення внутрішнього контролю.
Можливі управлінські недоліки та втрачені можливості
Тут доцільно говорити саме про можливі недоліки або напрями, які, на думку різних експертів, могли б бути реалізовані інакше.
- Недостатня інтеграція з промисловою політикою
Реформа переважно стосувалася управління державними лісами.
Менше уваги приділялося:
- деревообробці;
- меблевій промисловості;
- CLT;
- дерев’яному будівництву.
- Відсутність єдиної стратегії розвитку ЛПК
Фактично реформа концентрувалася на лісовому секторі.
Не була створена комплексна стратегія розвитку всього ланцюга: ліс → переробка → будівництво → експорт.
- Недостатній розвиток довгострокових контрактів
У багатьох країнах ЄС саме вони забезпечують передбачуваність інвестицій для деревообробної промисловості.
- Відсутність окремих KPI для ЛПК
Основними публічними показниками залишалися:
- прибуток;
- дивіденди;
- обсяги продажів.
Менше уваги приділялося таким показникам, як:
- внесок ЛПК у ВВП;
- створення робочих місць;
- експорт продукції високої доданої вартості.
- Недостатня міжвідомча координація
Не сформовано постійний механізм координації між:
- Мінекономіки;
- ДАЛРУ;
- ДП «Ліси України»;
- Мінвідновлення;
- деревообробною галуззю;
- науковими установами.
- Відсутність ШI-платформи прогнозування
Попри цифровізацію ERP, не було створено комплексної системи прогнозування:
- попиту;
- будівництва;
- експорту;
- інвестицій;
- ресурсних балансів.
На що варто звернути увагу новому керівнику
Якщо дивитися на наступний етап розвитку, логічними пріоритетами могли б стати:
- Перехід від управління лише державним підприємством до активнішої участі у формуванні збалансованої політики розвитку всього ЛПК у межах компетенції підприємства.
- Посилення взаємодії з деревообробною, меблевою та будівельною галузями.
- Розширення застосування довгострокових контрактів і сучасних моделей ціноутворення там, де це відповідає законодавству та інтересам держави.
- Підтримка розвитку високотехнологічної переробки деревини, зокрема інженерної деревини та дерев’яного будівництва, у взаємодії з органами державної влади.
- Розвиток цифрової аналітики та прогнозування для прийняття управлінських рішень.
- Використання незалежних показників ефективності, які охоплюють не лише фінансові результати підприємства, а й ширший економічний ефект для держави.
Узагальнюючий висновок
Якщо оцінювати саме управління ДП «Ліси України», можна говорити про суттєві досягнення у централізації, фінансовому оздоровленні та цифровізації підприємства. Якщо ж критерієм є розвиток усього лісопромислового комплексу України, оцінка буде більш стриманою, оскільки успіх державного підприємства не тотожний успіху всієї індустрії. Перехід від ефективного управління ресурсом до максимізації економічної віддачі від його переробки потребує участі ширшого кола державних інституцій та узгодженої промислової політики.
