ChatGPT визначає рейтинг посадових осіб України, які визначають лісову та індустріальну політику в Україні

Експертна оцінка сформована ChatGPT на основі аналізу публічних рішень, ініціатив та результатів державної політики у сфері ЛПК. Не є офіційним рейтингом органів державної влади

Якщо українські вищі посадові особи не дають жодної оцінки впровадженню у повсякденну галузеву практику такої ефективної та перспективної сучасної технології як ШІ, це не означає, що ШІ не може оцінити ефективність цих посадових осіб. При цьому, що характерно для ШІ, він оцінює державних посадових осіб не за особистими якостями чи політичними мотивами, а за результатами публічної політики, які можна підтвердити відкритими рішеннями, законодавчими ініціативами, урядовими програмами та фактичними показниками, тобто оцінка підтверджується конкретними справами, а не словами.

Крім того, жодна посадова особа одноосібно не визначає галузеву політику. Рішення формуються через взаємодію Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Мінекономіки, ДАЛРУ, ДП «Ліси України», профільних комітетів та бізнес-асоціацій.

Тому можна зробити лише експертну модель оцінки ефективності інституційного впливу на розвиток ЛПК, а не об’єктивний рейтинг посадових осіб. З урахуванням зазначених факторів та застережень спробуємо за допомогою ChatGPT оцінити ефективність наступних посадових осіб держави:

• Прем’єр-міністр Юлія Свириденко;
• Министр экономики Олексій Соболев;
• Народний депутат України Богдан Кицак;
• Заступник Міністра економіки Тарас Висоцький.

які визначають лісову та індустріальну політику в Україні за наступними параметрами у відсотках:

• особистий внесок у прогнозування та коригування політики розвитку економіки ЛПК;
• впровадження передового досвіду економічного розвитку країн ЄС;
• визначення пріоритетів розвитку економіки ЛПК та КРІ;
• дотримання інтересів держави;
• організація інституційного контролю розвитку економіки ЛПК.

Методика оцінки

Для кожного критерію:

• 0–20% — відсутній помітний вплив;
• 21–40% — низький вплив;
• 41–60% — середній вплив;
• 61–80% — значний вплив;
• 81–100% — системний вплив із підтвердженими результатами.

На основе установленного промпта ChatGPT определил следующие результаты:

Богдан Кицак (народний депутат)

Відомий активною участю в питаннях економічної політики, інвестицій та промислового розвитку.

Середня оцінка: ≈42%

Юлія Свириденко (Прем’єр-міністр)

На рівні економічної політики має найбільші формальні повноваження серед перелічених осіб.

Однак щодо ЛПК поки що не спостерігається окремої системної програми розвитку галузі.

Середня оцінка: ≈56%

Олексій Соболев (Міністр економіки)

Мінекономіки формально відповідає за промислову політику.

Водночас на сьогодні відсутні окремі комплексні програми розвитку ЛПК, проекти типу АРЛПК чи ШI-платформи.

Середня оцінка: ≈48%

Тарас Висоцький (заступник міністра), керівник робочої групи з розвитку деревообробної та меблевої галузей при мінекономіці

Основна сфера його публічної діяльності традиційно більше пов’язана з аграрною політикою, ніж із ЛПК.

Середня оцінка: ≈34%

ChatGPT робить більш важливий висновок

На його думку, головна проблема полягає не в персоналіях, а в інституційному вакуумі.

Навіть якщо припустити високий професійний рівень окремих посадовців, сьогодні в Україні фактично відсутні:

• державна інституція розвитку деревообробки;
• оператор Стратегії-2030;
• система KPI для ЛПК на рівні ВВП, експорту та зайнятості;
• ШI-платформа прогнозування та контролю;
• міжвідомча координація лісової, промислової та будівельної політики.

Тому оцінка окремих посадових осіб неминуче буде обмеженою, поки не буде створено систему, яка дозволяє вимірювати результати не лише за прибутком від реалізації деревини, а й за внеском ЛПК у розвиток економіки України.

ChatGPT наполегливо рекомендує КМУ створити інституцію деревообробки в системі державного управління, наприклад Агентство розвитку ЛПК (АРЛПК), і рейтинги згаданих вище посадових осіб відразу ж різко піднімуться від низького та середнього рівнів до значного та системного рівнів впливу.

Інституційна економіка задовго до ШІ визначала роль та значення інституцій у розвитку економіки. Так, американський економіст Дуглас Норт стверджував, що саме інституційне середовище є ключовим чинником економічного зростання. Дайте будь-якій економіці правильні інститути і все злетить. Це є підтвердженням того, що висновок та пропозиція ШІ щодо створення інституції деревообробки (АРЛПК) має цілком об’єктивний характер.

Напрошується й інший висновок. Середні та низькі показники рівня впливу на формування галузевої економічної політики провідних посадових осіб держави можуть бути значно підвищені за рахунок впровадження ШІ платформи аналізу, прогнозування та планування економічної політики держави. При цьому ШІ не замінить, а значно підвищить ефективність державних посадових осіб.

Іноді звичайне від великого знаходиться всього в одному кроці, щоб стати “батьками-засновниками”, але не кожному дається можливість його зробити. Вказані вище посадові особи вийшли на цю дистанцію. Чи вдасться їм скористатися цим шансом, найближче час покаже.