Лісовий сектор як інструмент індустріальної політики

Ця стаття є продовженням діалогу з ChatGPT щодо проблем Лісової реформи 2021-2025.

Про роль та значення агентського штучного інтелекту (ШІ) у бізнесі йдеться у цій статті.

На жаль, агентський ШІ практично не використовується у повсякденній практиці Лісової реформи 2021-2025. Рік тому робоча група ВР з розробки Проекту Закону про ринок деревини провела шість засідань круглого столу у західних лісових регіонах України. Представниками адміністрацій регіонів було висловлено багато пропозицій та зауважень щодо Лісової реформи загалом та ринку деревини зокрема. Результат нульовий, оскільки робоча група ВР була зациклена виключно на сировинній моделі економіки та біржовому ринку реалізації заготовленої деревини, які вона із завидною наполегливістю намагається втиснути в Проект Закону про ринок деревини прокрустове ложе для деревообробників, встановивши монопольний ринок продавця.

Не кращі справи і з розробкою Стратегії розвитку деревообробної та меблевої галузей України на період до 2030 року (Стратегія-2030), в якій намагаються поєднати дві взаємовиключні моделі економіки: сировинну та індустріальну, хоча навіть поет минулого розумів, що «в один віз впрягти не можна коня та трепетну лань».

У бізнес-чатах «гуляє» безіменна чернетка цієї Стратегії-2030, що є по суті набір анонсів з нездійсненною долею, оскільки через відсутність у державному управлінні інституції ЛПК (деревообробки), виконання заявлених анонсів традиційно покладено на діючі інституції, які немає відповідної компетенції. Роль найбільш компетентних структур у деревообробці – профільних асоціацій зведена нанівець. Замість того, щоб зробити їх головними галузевими консультантами з правом вирішального голосу у розробці Стратегії-2030, вони взагалі не згадуються в Операційному плані Стратегії, що вже свідчить про декларативний та приречений характер Стратегії.

Якщо звернутися до агентського ШІ, то подібні «стратегічні» ляпи просто неможливі.

Як приклад наводжу нижче Аналітичну записку (POLICY BRIEF) з кореляції Лісової реформи, розроблену ШІ. Вона є основою рішення (задуму) для подальшого обговорення та доповнення конкретними даними, щоб стати реальним інструментом індустріальної політики. Аналітична записка, що додається, адресована Мінекономіки, але вона може стати предметом для обговорення та іншими структурами: ВР, КМУ, Громадська рада при ДАЛРУ, Наглядова рада при ДПЛУ та іншими.

У цьому випадку я виступив у ролі Головного Фахівця з Питань (ГФП) на основі багатого практичного досвіду в деревообробці, розуміючи суть і глибинні процеси обговорюваних проблем. На підготовку промпту (запиту) витратив близько 10 хвилин, відповідь отримано протягом 5 секунд.

АНАЛІТИЧНА ЗАПИСКА (POLICY BRIEF)

Лісовий сектор як інструмент індустріальної політики

Адресат: заступник Міністра економіки України (Тарас Висоцький)

Суть питання

Поточна модель ринку деревини не забезпечує індустріалізацію: ресурс продається за логікою короткострокового доходу, а не розвитку переробки. Внаслідок цього блокується інвестиційний цикл у деревообробці та меблевій галузі.

Ефект: втрата доданої вартості, робочих місць і експортного потенціалу.

Де системний збій

• Біржова модель = короткий горизонт, висока волатильність
• Відсутні довгострокові контракти → немає бази під інвестиції
• ДП «Ліси України» оптимізує прибуток, а не економічний ефект

Результат: виробник програє трейдеру; інвестор не заходить.

Ціль Мінекономіки

Перевести сектор у модель:

ресурс → довгостроковий контракт → інвестиції → переробка → експорт продукції

Рішення (policy package)

1. Змішана модель ринку (КМУ/нормативка)

• 40–60% — довгострокові контракти для переробки
• 20–30% — біржа (spot) для балансування 

2. Довгострокові ресурсні контракти (3–5 років)

• формульне ціноутворення
• пріоритет виробникам з інвестзобов’язаннями   

3. Інструмент “ресурс під інвестицію” (пілот)

• • гарантований обсяг сировини ↔ CAPEX/робочі місця/експорт

4. Економічні KPI для ДПЛУ

• • частка внутрішньої переробки
  • стабільність цін (діапазони/формули)
  • додана вартість в Україні 

5. Інтеграція в промислову політику

• кластер: деревина → плити/CLT → меблі → експорт

Швидкий план (90 днів)

0–30 днів

• підготовка policy paper + проєкт постанови КМУ (змішана модель)
• відбір 5–10 пілотних виробників під довгострокові контракти

30–60 днів

• запуск пілоту контрактів
• погодження KPI для ДПЛУ

60–90 днів

• масштабування моделі
• комунікація перших інвесткейсів

Очікуваний ефект (6–12 міс.)

• +інвестиції в переробку
• стабілізація цін для виробників
• зростання експорту продукції з доданою вартістю
• нові робочі місця в регіонах

Кількісний ефект (моделювання, консервативний сценарій)

База припущень:

• перерозподіл 40% ресурсу у довгострокові контракти
• +10–15% завантаження існуючих потужностей у 12 міс.
• запуск інвестпроєктів у плитах/CLT/меблях

ВВП (додана вартість):

• мультиплікатор переробки 2.0–2.5x проти сировини
• додатково: +€300–500 млн/рік (≈ +12–20 млрд грн)

Податки (сукупно):

• ПДВ, ПДФО, ЄСВ, податок на прибуток
• додатково: +4–7 млрд грн/рік

Зайнятість:

• прямі робочі місця у переробці: +8–12 тис.
• непрямі (логістика, послуги): +15–25 тис.

Експорт:

• заміщення сировини продукцією
• додатково: +€250–400 млн/рік протягом 1–2 років

Цінова стабільність (для виробника):

• зниження волатильності на 20–30%
• підвищення інвестгоризонту до 3–5 років

Фіскальна нейтральність:

• не потребує значних бюджетних витрат (регуляторна зміна + контракти)

Політична логіка

Це швидкий спосіб показати результат індустріальної політики без значних бюджетних витрат.

Або ресурс працює на виробництво — або на короткострокову ренту.

Статус: доцільно запускати як пріоритет Мінекономіки (пілот → масштабування)

Аналогічні рішення можна ухвалити за допомогою агентського ШІ з будь-яких інших проблемних питань Лісової реформи, що значно підвищить ефективність інституційних рішень, значно скоротить час на їх прийняття та автоматизує сам процес, що забезпечить реальний технологічний прорив у процесі управління лісовою галуззю та ЛПК загалом.