12/10/2006
0
На Волині попри усі “реформи” 90-х усе ж таки вдалося зберегти модель комплексного використання дарів лісу: деревини, березового соку, ягід, грибів, лікарських рослин. У системі обласного управління лісового господарства крім деревообробних потужностей нині працює 8 консервних цехів та цех із виробництва плодово-ягідного пюре.
Всього консервні цехи лісівників продукують понад 80 найменувань харчової продукції. Причому – без будь-яких синтетичних домішок, цукрозамінників, штучних барвників і ароматизаторів. А це в наш час тотальної погоні за швидким прибутком, погодьтеся, рідкість!
Цієї осені у волинських лісах масове плодоношення грибів. Їхні смак та харчова цінність загальновідомі. Не дарма ж вже в античному світі їх вважали їжею богів.
За вмістом мінеральних речовин гриби не поступаються не тільки овочам, а й багатьом фруктам. Фосфору і кальцію у них майже стільки ж, скільки в рибі. Вони мають потрібні людині калій, натрій, цинк, марганець, залізо, мідь, йод та інші елементи. Сухі гриби багаті на білки. Саме за цю якість їх із давніх часів вважають рослинним замінником м’яса.
Період інтенсивної заготівлі грибів триває в середньому два місяці. Організація грибозаготівель починається із створення заготівельних пунктів. Для первинної переробки грибів безпосередньо в лісі організовується сітка заготівельно-грибоварних пунктів із розрахунку один на 1,5 – 3 тисячі га покритої лісом площі.
Тут гриби інспектують, сортують за розмірами, дочищають, ретельно миють, потім відварюють і закладають в підготовлену бочкотару. Відварені гриби є напівфабрикатами і далі переробляються у консервних цехах лісгоспів.
Нині консервні цехи Городоцького, Ківерцівського, Маневицького цехів лісгоспів і Цуманського ДП „Журавка” вже переробили майже 20 тонн грибів і до кінця року планують виготовити 123 тисячі умовних банок делікатесної продукції на суму 400 тисяч гривень.
Лідером серед консервних цехів протягом багатьох років є консервний цех ДП „Ківерцівське лісове господарство”, який очолює досвідчений фахівець Валентина Романюк. Завдяки невтомній праці її і очолюваного нею невеличкого колективу досягнуто відмінної якості продукції на рівні європейської. Не дивно, що 90% продукції ківерчан йде на експорт. В цьому році волинськими опеньками і маслюками смакуватимуть навіть за океаном, у Канаді.
Крім лісівників із дарами лісу в області працює близько трьох десятків приватних фірм і підприємців. Чимало з них сировину для виготовлення делікатесів в замороженому вигляді експортує за кордон. Підвищена цікавість до грибів і в Києві, Одесі, Дніпропетровську, Запоріжжі, Харкові… Тому ціни на цю сировину, попри те, що в грибний сезон практично усе безробітне населення Полісся квапиться до лісу з кошиками, досить високі.
Але якщо підприємства Волинського обласного управління лісового господарства при заготівлі і переробці грибів і ягід сплачують усі встановлені державою податки і платежі, то у більшості комерсантів розрахунки – за принципом “налом з рук у руки”. Тому лісівникам непросто конкурувати із комерційними структурами, які працюють на єдиному податку, та й то далеко не завжди прозоро.
В результаті вартість однієї баночки грибів, наприклад, у приватників 4,5-5,0 гривень, а в лісівників, котрі чесно розраховуються з казною, – у 1,5 -2 рази більше.
Якщо ще шість років тому лісгоспи управління заготовляли 100-150 тонн грибів на рік, то цього року через такий ціновий диспаритет і відсутність серйозних покупців – лише 40-50 тонн. І це при рентабельності в 5 – 10 відсотків!
Не можуть державні лісгоспи дозволити собі і достойну рекламу, яка нині коштує надзвичайно дорого. Отож чи варто дивуватися, що на прилавках найчастіше зустрінеш не аристократичний білий гриб, а вирощені десь у підвалах невідомо з чого печериці?..
Якість консервів із волинських грибів відома споживачам усієї країни. На жаль, нині лісівники висловлюють обгрунтовані побоювання: якщо на державному рівні не буде вжито заходів для витіснення з цієї сфери готівкових схем – унікальне виробництво, що, до того ж, дає державі чималі податки, буде втрачене.
Така доля вже спіткала виробництво цілющих бальзамів із лісових трав на державному підприємстві “Журавка”. За ліцензію на право випуску мізерної кількості високоякісної натуральної продукції, що була одним з неформальних брендів області, тому запропонували заплатити 250 тисяч гривень. Стільки ж, як і алкогольним гігантам, що лише в рекламу дозволяють собі вкидати мільйони гривень!..
…За деякими оцінками, минулого року кордон держави перетнуло ягідно-грибної продукції на 80 мільйонів гривень. Не виключено, що цього року ця сума буде значно більшою. Про рентабельність цього бізнесу його власники воліють не говорити.
Волинські лісівники, котрі спільно з екологами першими в державі виступили ініціаторами введення платежів за право збору грибів і ягід в порядку спеціального природокористування, вважають: у державі має бути прийнятий нормативний акт, який зробив би неможливим уникнення сплати відповідних податків з такого надприбуткового експорту. Справлятися вони мають на митниці і частина з них обов’язково має вертатися на створення нових лісів.
Тим паче, що вже у найближчі роки посадити їх в області на невгіддях заплановано 50 – 60 тисяч гектарів!
управління лісового господарства.
Фото Валерія Мельника.
