Зачарований ліс

«Лісу немає, але ви тримаєтеся!» – головний імператив лісової реформи для малого та середнього бізнесу, що відчуває постійний дефіцит пиловника та помірне зростання цін на нього. У ДПЛУ та ліцензійних бірж навпаки, від скорочення обсягів заготівлі деревини доходи казково зростають пропорційно зростанню цін. Торгова спілка ДПЛУ та ліцензійних бірж настільки виявилася плідною на ґрунті отримання максимально можливого прибутку для обох, що свої відносини вони вирішили оформити законодавчо, подібно до шлюбного союзу через ухвалення ЗПУ № 13277-д, який нині перебуває на розгляді у Комітеті ВР з питань економічного розвитку.

Державні ліси України в ході лісової реформи стали наче зачарованими. На папері вони все ще вважаються загальнонаціональними, але в них уже блукають перевертні, майбутні господарі лісу та є ознаками майбутньої приватизації.

Імплементація Лісової реформи 2021-2025 в Україні має всі ознаки «синдрому жаби у окропі». Зміни в лісовій галузі та на лісовому ринку відбуваються також дозовано та поступово, але із заздалегідь гарантованим фіналом можливої ​​приватизації лісів, монополізації ринку деревини великим бізнесом та обмеження доступу для малого та середнього бізнесу.

Лісова реформа 2021–2025 рр. формально декларувала модернізацію управління, прозорість та ефективність. Але за змістом і практичними результатами вона створила передумови для корпоратизації та можливої приватизації лісів, монополізації ринку деревини великим бізнесом і обмеження доступу для малого та середнього бізнесу.

Формально реформа стартувала у 2021 році.

Урядовий документ визначав її завершення у 2024–2025 роках — створення повністю функціонального ДП «Ліси України» з підпорядкованими філіями та новою системою торгівлі деревиною.

Наразі (2025 р.) реформа перебуває на стадії «фіналізації» (завершення корпоратизації ДПЛУ та повний перехід на біржову модель продажу).

Для повного та легітимного переходу на біржову модель торгівлі необхідне ухвалення ЗПУ № 13277-д, оскільки вся підготовлена ​​правова база шита білими нитками.

Визнання деревини біржовим товаром

Якщо уважно ознайомитися з нормативно-правовою базою, то незрозуміло чим же збираються торгувати ліцензійні біржі на своїх торгах: необробленою деревиною, необробленими лісоматеріалами, деривативами, головним базовим активом яких є необроблена деревина чи все ж таки круглими лісоматеріалами?

Ліцензійні біржі можуть звичайно «пиляти» деривативи, але деревообробка розпилює пиловник або круглі лісоматеріали згідно з національними стандартами, під час виготовлення яких виконується близько 10 операцій. Це готова продукція, що отримується в ході розкряжування стовбурів (хлистів) дерев, тобто це оброблена деревина. Необроблена деревина може реалізовуватись лише у вигляді лісу на корені, але такої форми торгівлі в Україні немає. Деревина (необроблена деревина) – це абстракції для позначення природного матеріалу, який не може бути товаром, тим більше біржовим, тому що вона не має ні форми, ні розмірів, ні якості. Це суміш целюлози з лігніном.

Поправка до чинного законодавства: «деревина є біржовим товаром» потрібна була для того, щоб прибрати з лісового ринку всіх конкурентів серед організаторів торгів і в першу чергу державного оператора «Прозорро.Продажі» визначити фактичним регулятором ринку деревини НКЦПФР, яка в свою чергу через ліцензування визначить «потрібні» товарні біржі.

Це лише один приклад «гри у слова» на тему біржової торгівлі «необробленими лісоматеріалами», а подібних неологізмів і в ПЗУ та в Регламентах ліцензійних бірж більш ніж достатньо, щоб термінологічний хаос трансформувався в реальне маніпулювання в ході торгів з метою отримання максимально можливого прибутку (В каламутній воді ловиться велика риба).

Безальтернативность биржевой торговли

Це ліквідує конкуренцію між формами (каналами) реалізації (аукціони, прямі договори, Прозорро.Продажі), фактично монополізуючи ринок приватними біржами.

До 2021 року деревина реалізовувалася гнучкіше: і через аукціони, і за прямими договорами, що краще відповідало природі цього товару.

Лобіювання інтересів великих гравців

Формат «чотирьохетапних біржових торгів» (основні, повторні, додаткові, повторні додаткові) створює складні умови, які вигідні великим компаніям, що мають фінансовий ресурс та юристів для маневрів.

Малим деревообробникам виділяється лише 10–30% обсягів (ч.5 ст.14), причому тільки у «малих лотах»

Перехідні положення і ризик приватизації лісів

У розділі VII «Прикінцеві та перехідні положення» передбачено подання законопроєкту щодо створення механізму та функціонування лісів приватної власності.

Це прямий крок до легалізації приватизації лісів в Україні. Формулювання про «малопродуктивні та деградовані землі» може стати ширмою для розширення приватної власності на значні площі лісового фонду. 

Основні ризики для деревообробної галузі

1. Монополізація ринку приватними біржами та великими корпораціями.
2. Витіснення малого і середнього бізнесу, який не витримає умов «уніфікованих біржових правил».
3. Можливості для шахрайства через невідповідність круглих лісоматеріалів стандартам біржового товару.
4. Посилення корупційних ризиків через концентрацію контролю в руках одного органу та кількох великих гравців.
5. Ймовірність приватизації лісів у майбутньому під виглядом «реформи».

Висновок:

Проєкт Закону №13277-д має ознаки лобістського документу, спрямованого на створення закритого біржового ринку під контролем кількох великих гравців. Для деревообробної галузі це несе загрози конкуренції, доступності сировини та розвитку малого бізнесу. Крім того, положення щодо приватної форми власності лісів відкриває шлях до приватизації стратегічного ресурсу.

Проблеми та зовнішні ознаки «прихованої приватизації»

• Централізація в ДПЛУ створює де-факто корпоратизацію державних лісів, із відокремленими бізнес-інтересами від держави.
• Виведення торгівлі на приватні біржі замість державної ЕТП «Прозорро.Продажі» виглядає як механізм перерозподілу ринку на користь великих гравців.
• Перехідні положення Закону №13277-д (2025) вже передбачають підготовку закону про ліси приватної форми власності, що відкриває шлях до легальної приватизації.
• Малі та середні деревообробні підприємства дедалі більше витісняються через високу ціну і недоступність круглих лісоматеріалів.
• Виникає ситуація, коли ліси фактично розглядаються як комерційний актив ДПЛУ, а не як загальнонаціональний природний ресурс.

Висновок:

Лісова реформа 2021–2025 рр. формально декларувала модернізацію управління, прозорість та ефективність. Але за змістом і практичними результатами вона створила передумови для корпоратизації та можливої приватизації лісів, монополізації ринку деревини великим бізнесом і обмеження доступу для малого та середнього бізнесу.

Описаний результат лісової реформи ще не остаточний. У “жаби” ще є можливість вистрибнути з “окропу”. Все залежить від активності та рішучості профільних асоціацій деревообробників. Тільки спільними узгодженими діями можна не допустити приватизацію державних лісів, процес якої вже йде повним ходом, а реалізація заготовленої деревини вже у приватній власності. Якщо профільним асоціаціям та громадянським суспільствам упустити контроль над ситуацією, то й державний ліс незабаром опиниться там же.