Ліси на Житомирщині: надiя на самонасадження

Днями начальник обласного управління лісового господарства Володимир Ткачук заявив, що для того, щоб рівень лісистості області, тобто частки площі, зайнятої лісами, підвищився з нинішніх 33% до науково обґрунтованого рівня у 37%, потрібно заліснення 117 тис. га. 

 У той же час, за офіційними даними, лісівники управління за рік вирубали близько чотирьох тис. га лісу й на приблизно такій же площі провели лісовідновлення, тобто насадження дерев на площах, де проводились рубки. Крім того, зі слів В. Ткачука, в нинішньому році ліси посаджені на 650 га деградованих земель, переданих із сільськогосподарського фонду, а до кінця року буде засаджено ще 150 га таких земель. На загальний показник у 1100 га насадження лісу збирається вийти 2007 року комунальне підприємство «Житомироблагроліс», повідомив його генеральний директор Ігор Рибинський. Проте цих темпів явно недостатньо, щоб навіть за 25 років, на які розрахована спеціальна програма, вийти на оптимальний рівень. На запитання «Дня» з цього приводу, начальник відділу лісового господарства, очолюваного В.Ткачуком управління, Микола Чайнюк зауважив, що основне заліснення (до двох третин площ) відбувається й відбуватиметься за рахунок природного самонасадження дерев передусім на площах, де колись велось сільське господарство, і що вже зараз в багатьох районах самозасіяний ліс, насамперед березняк, активно наступає. Але той же В. Ткачук визнає, що мають місце самовільні порубки лісів, які він оцінює в 0,05%. Проте, за іншими оцінками, цей показник значно вищий. Наприклад, влітку оперативниками Управління державної служби боротьби із економічними злочинами УМВСУ в області був затриманий директор одного з лісгоспів «Житомироблагролісу» через надання за хабар у розробку лісосіки площею 30(!) га. І це тільки один випадок. Зважимо на такий момент: два роки тому в матеріалах прокурорської перевірки площа під лісами в області визначалась в один мільйон 50 тис. га, а тепер лісівники оперують цифрою в 990 тис. га. І хоча останні говорять про розбіжність в методиках підрахунку площі, привід для тривоги й сумнівів у обґрунтованості оптимістичних прогнозів є.