Запарка з парком

Національний природний парк “Гуцульщина” створений Указом Президента України у 2002 році. З’явився він у відповідь на численні звернення горян, районної та обласної влади, які у такий спосіб хотіли захистити ліси від суцільних рубок. Згідно з указом було встановлено площу парку – 32 271 га. З них 7 706 гектарів мали бути передані йому в постійне користування. Але справа з останнім не завершена і досі.

 – Цього року скасували свої рішення про вилучення землі під Національний природний парк “Гуцульщина” сільські ради сіл Люча, Кобаки, Уторопи, а призупинили – сіл Вербовець і Шешори, – розповів кореспондентові “Голосу України” заступник голови Косівської районної ради Святослав Перцович. Розпочався цей “зворотній” процес ще 2004 року. Тоді сільські ради сіл Город, Старі Кути, Бабин і Черганівка на основі проведеного референдуму скасували свої попередні рішення, а затим (без референдуму) до них приєдналося і село Пістинь. На їх рішення відреагувала районна влада. 2004 року на сесії райради робота дирекції Національного природного заповідника “Гуцульщина” з проведення відповідних заходів із погодження земель та встановлення їх меж, виготовлення документів парку в рамках виконання Указу Президента, формування об’єктивної громадської думки була визнана незадовільною. Наразі з 13 рад, які мали передати землі в постійне користування парку, на це погоджуються лише три – Косівська міська (400 га) та сільські Прокуравська (348 га) і Соколівська (9 га). Поштовхом до таких кроків громад стало те, – вважає Святослав Миколайович, – що парк не виконує свого основного завдання збереження лісу, його флори і фауни, а більше займається господарською діяльністю, зокрема вирубкою дерев. Також люди побоюються, що в майбутньому вони можуть мати проблеми з користуванням землею, що належить до парку і безпосередньо прилягає до їхніх населених пунктів.

 Щоб з’ясувати позицію керівництва НПП “Гуцульщина”, ми спробували зв’язатися з його директором Василем Пророчуком. Однак, як з’ясувалося, він наразі перебуває в лікарні. Тож ситуацію коментує начальник відділу рекреації та екологічної освіти НПП “Гуцульщина” Анастасія Костюк:

 – Лісовий фонд площею 7606 га передано парку згідно з Указом Президента за згодою районної і обласної влади ще у 2002 році. А 15 березня 2003 року ми приступили до виготовлення Державного акта на цю площу. Нині вся документація вже виготовлена ДП “Карпатпроектгеодезія”. Однак п’ять рад із 13, а не десять, не погоджуються з проектами землевідведення. Причиною цього є те, що парк заважає деяким спритникам заволодіти цінними землями, стоїть на перешкоді суцільним вирубкам лісу. Людей вводять в оману, що передача землі під парк нібито є передачею її у приватні руки. Тим часом земля як належала державі, так і належить, а парк є тільки землекористувачем.

 Також поширюють чутки, що господарі з Києва розпоряджатимуться косівськими лісами, якщо їх віддадуть парку, а місцеві мешканці не матимуть права назбирати для себе навіть жмені ягід. Зрозуміло, що люди розгублені і не знають, як діяти, аби з одного лиха не потрапити в інше. Власне, отака пропаганда привела до того, що сільські ради почали скасовувати свої попередні рішення. Прикро, що й деякі керівники місцевих органів влади намагаються дискредитувати роботу парку, в той час як за наслідками ініційованих ними численних перевірок не встановлено жодних серйозних порушень чинного законодавства з нашого боку. А нещодавно проведена міжнародна наукова експедиція за участю фахівців семи провідних наукових установ України та Польщі підтвердила належне виконання поставлених перед парком завдань щодо охорони, збереження та відтворення цінних природних комплексів.

 Івано-Франківська область.
“Голос України” N1509 2006.09.15