21/09/2006
0У липні-серпні на Волині через велику кількість опадів, що прийшли в дуже короткі терміни, сформувалася
потужна літня повінь, що за даними
Волинського обласного гідрометцентру не спостерігалася впродовж останніх 50 літ.
І усе ж таки, не зважаючи на вжиті заходи, станом в середині серпня підтопленими виявилися майже сорок тисяч гектарів посівів. Пізніше ця цифра зросла до 44,2 тис. га, в тому числі на осушених землях (польдерах) у Ратнівському районі – 997 га, у Любешівському – 147 га.
Вода загубила значну частину врожаю і нанесла значні збитки сільському господарству. Селянам довелося копати картоплю з драговини, а у деяких місцях в прямому розумінні виловлювати з потічків сачками. А про залиті посіви зернових довелося просто забути, оскільки на розгрузлу землю техніка не могла навіть поткнутися.
Експерти порахували, що збитки сільгосптоваровиробників від стихії становлять 212,5 млн. грн.
Про це та уроки, які має винести водне господарство Волинської області із удару стихії, йшлося на громадських слуханнях, зорганізованих з ініціативи обласного виробничого управління водних ресурсів і водного господарства. Участь в них взяли заступник голови Держкомводгоспу України Микола Бабич, голова Волинської обласної ради Анатолій Грицюк, перший заступник голови Волинської облдержадміністрації Віталій Заремба, науковці, голови райдержадміністрацій та районних рад, представники громадських організацій екологічного спрямування та засобів масової інформації.
Начальник Волинського облводгоспу Юрій Бахмачук, який виступив із ґрунтовим аналізом гідрологічної ситуації і причин, зазначив, що збитки могли б бути суттєво меншими, якби за останні кілька десятків років внаслідок природних умов та антропогенного навантаження не зменшилася б пропускна здатність русла Прип’яті.
Ця найбільша притока Дніпра в окремих місцях на Волині через заростання водяною рослинністю практично втрачена як річка. За останні 50 років рівні проходження як повеневих, так і меженних вод на її окремих ділянках зросли на 35 – 40 сантиметрів, а терміни затоплення заплавних земель збільшилися з 45 – 50 до 160 – 170 діб на рік. Як наслідок, регулярного затоплення і підтоплення зазнають 17 населених пунктів, розташованих біля її долини, та 44 гектари земель.
Не менш серйозна ситуація склалася і з притоками самої Прип’яті – Стоходом та Турією. Перший періодично затоплює і підтоплює садиби жителів та виробничі об’єкти в 13 населених пунктах та 26,5 тисячі земель, друга – ще 12 населених пунктів та 12 тисяч гектарів земель.
Усе це потребує втручання меліораторів. – переконаний начальник Волинського облводгоспу Юрій Бахмачук. – Ми вже напрацювали досвід надання допомоги водним артеріям області, на багатьох ділянках яких розташовані об’єкти природно-заповідного фонду. Причому втручаємося в тонкий механізм природи так, що він після цього, як було підтверджено на громадських слуханнях наукою, швидко позбавляється дисбалансу, в прямому розумінні викопаного ковшем екскаватора.
Ще однією причиною отримання таких великих збитків сільськогосподарськими виробниками стало незадовільне утримання ними внутрігосподарської меліоративної мережі, що є капілярами найбільшої в Європі Верхньоприп’ятьської осушувальної системи. Передачу їх у комунальну власність, як це передбачає, до речі, відповідне рішення уряду, стримує… податок на додану вартість, який сільгоспвиробники мають сплатити, якщо надумають безкоштовно позбавитися від меліоративних каналів, що, звісно, мають свою балансову вартість.
– Звичайно, на зменшення збитків могло б попрацювати і виконання в повному обсязі потрібних агротехнічних заходів, наприклад, того ж кротового дренажу, а також відсутність проблем із фінансуванням для підтримки належного технічного стану державної меліоративної мережі та лише цільове використання земель, в тому числі і осушених, – визнав заступник голови Деркомводгоспу України Микола Бабич.
Аби не допустити повторення подібної ситуації із весняними та літніми повенями, учасники громадських слухань розробили конкретні рекомендації щодо недопущення подібного. Зокрема, у буде підготовлено звернення у Кабінет Міністрів України, що узагальнить пропозиції голів райдержадміністрацій найбільш потерпілих районів.
Судячи із прискіпливої уваги до слухань з боку Держкомводгоспу України та обласної влади, з жорсткого уроку стихії зроблені належні висновки!
