14/09/2006
0Серед двох десятків питань, які
розглядатиме V сесія обласної ради, одним з найбільш нагальних голова
облради Анатолій Грицюк вважає створення Ківерцівського національного
природного парку.
Як повідомив на прес-конференції
голова обласної ради Анатолій Грицюк, боротьба за збереження унікальних
лісів у Ківерцівському районі ведеться з 1992 року. Площа заповідних
територій (а це, в основному, лісові площі) зросла з 208 до 16 тисяч
гектарів. Завдяки цьому у районі частково збережено унікальні природні
об’єкти, які, за оцінками столичних фахівців, можуть стати основою
майбутнього національного природного парку.
– Експедиції, які
досліджували можливість створення у Цуманській Пущі національного
природного парку, довели нагальну необхідність такого кроку, – запевняє
Анатолій Грицюк. – Науковці побоюються, щоб ківерчани не повторили
сумну долю сусідів-костопільчан, які втратили можливість створення
такого парку. Причиною стало те, що місцева влада невиправдано
затягувала цей процес. У результаті за короткий час було знищено значну
частину лісів та інші природні багатства. І столична експедиція, яка
прибула на Костопільщину за рішенням Кабінету Міністрів, прийшла до
висновку, що вже немає на базі чого створювати такий парк…
Один
з ініціаторів створення парку, колишній головний екологічний інспектор
району Федір Доридор повідомив, що дискусія з цього приводу ведеться в
основному між екологами та лісівниками. Із 10 лісокористувачів, що
зареєстровані в районі, не дали згоди на створення такого парку у
повному обсязі (а це 51347 гектарів) лише Ківерцівський та Цуманський
держлісгоспи. Управління лісового господарства погодило включення до
складу парку лише лісові площі в межах 12980 гектарів, і вони вже взяті
під охорону, тобто є заповідними територіями.
– Мова йде про
унікальні на теренах Європи соснові та дубові деревостани, – пояснює
Федір Андрійович. – Вже більше п’яти років, як прийняте рішення
районної ради про доцільність створення такого парку, є підтримка
сільських громад. Три роки в районі працюють науковці інститутів
Академії наук України під керівництвом Наукового центру заповідної
справи Міністерства екології України. У своїх дослідженнях вони прийшли
до висновку, що тільки створення національного природного парку може
зберегти цей об’єкт для наступних поколінь…
Як аргумент, Федір
Доридор озвучив лист голови Ліги діячів заповідної справи, професора
Тетяни Андрієнко, в якому зокрема йдеться:
“В Україні на
сьогодні створено 14 національних природних парків. Проте в
українському Поліссі – регіоні, який має найбільший в Україні рівень
збереження природних комплексів і найвищу залісненість, є лише два такі
парки. Це Шацький на крайньому заході та Деснянсько-Старогутський на
крайньому сході Полісся. Не представлена національним природним парком
багата природа південної смуги цього регіону, яка є дуже своєрідною і
має багатші, ніж на решті поліських територій, біологічні різноманіття.
Саме
такою ділянкою є лісовий масив “Цуманська Пуща”. Це великий, колись
суцільний лісовий масив, розташований у межиріччі Стиру та Горині.
Встановлено, що масив має багату і різноманітну рослинність, у ньому
наявні різні лісові угруповання, у тому числі старі діброви. Виявлено 6
рідкісних рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, 19
видів рослин, занесених до Червоної книги України, 3 – міжнародних
списків, 11 – регіонально рідкісних видів… Надзвичайно багатою є фауна
масиву. Виявлено 8 видів, занесених до Європейського “червоного” списку
тварин, 15 – “червоного” списку Міжнародного союзу охорони природи, 21
– Червоної книги України…”.
Підсумовуючи тему, Анатолій Грицюк
зауважив, що зараз це питання невиправдано політизується, хоча мова тут
може йти хіба про політику у сфері захисту природного багатства Волині.
Однак є сили, які вдаються до фальсифікацій і перекручування фактів.
Мешканців сіл району залякують тим, ніби на території парку не можна
буде випасати худобу, заготовляти сіно, дрова, деякі дари природи тощо.
Ініціатори
подібних речей “забувають” сказати, що територія парку буде поділена на
три зони – заповідну, рекреаційну та господарську, кожна з яких матиме
окремий режим функціонування. Скажімо, у господарській зоні, що
займатиме понад 60 відсотків території парку, буде вестися традиційне
лісове господарство, як у лісах першої групи. Зміна статусу території
вплине лише на збільшення віку рубки лісу – до 10-20 років.
Про
необхідність підтримки такого рішення йшлося і під час засідання
колегії обласної ради. Анатолій Грицюк зокрема повідомив, що на адресу
ради надійшов лист з Наукової ради Національної академії наук України,
в якому провідні вітчизняні науковці закликають волинських депутатів
підтримати пропозицію ініціаторів створення національного парку.
