05/09/2006
0Водночас із тим, коли на рівні держави стоїть
завдання про підняття лісистості території України, а Президент Віктор
Ющенко власноруч, разом з урядовцями, показує народу приклад — садить
на батьківщині Тараса Шевченка — у Звенигородському районі Черкаської
області — молодий ліс, на тій же Черкащині неподалік села Мошни
Черкаського району є занедбані насадження сосни звичайної. Належать
вони спеціалізованому комунальному підприємству «Райліс».
Кілька років тому,
коли Черкаська обласна рада передала обласному управлінню лісового
господарства 60 тисяч гектарів колгоспних лісів, чомусь, кажуть, не без
лобіювання районними чиновниками-депутатами, було вирішено віддати
підприємству «Райліс» ще 16 тисяч гектарів колгоспних лісів у
Черкаському, Чорнобаївському та Монастирищенському районах. Як на цій
території тепер господарюють, можна пересвідчитися без зайвих
коментарів завдяки фотографіям. На одній із них — згорілі дерева, які
зараз використовуються як розсадники для шкідників, на іншому — площа
насаджень сосни звичайної, де між густим, розкішним бур’яном до двох
метрів навіть не помітно саджанців. Ці молоді насадження сосни ніколи
не виростуть: за таких умов вони приречені на висихання.
Територія
«Райлісу», як правило, впритул підходить до державного лісового фонду,
й це особливо турбує Черкаське обласне управління лісового
господарства. Річ у тім, що шкідники з міжрайонних лісів
«переселяються» в ліси обласного управління лісового господарства. Та й
пожежі, які трапляються там, перекидаються на держлісфонд.
«Буває
навіть таке, що про пожежу у своєму лісі вони дізнаються від нас», —
зазначає завсектору облуправління лісового господарства Яків Швиденко.
За його словами, якщо лісівники Черкащини проводять боротьбу зі
шкідниками лісу й бачать, що в сусідів ліс перенаселений цим «добром»,
то обробляють і той ліс, аби врятувати свій.
«Райліс»
у своє господарство грошей не вкладає — вони не несуть затрат для
лісовідновлення, для охорони та збереження лісів. У них навіть
розсадники відсутні», — додає головний лісничий Черкаського лісгоспу
Андрій Пустовіт. І показує, що в їхньому лісгоспі вся господарська
діяльність строго документується — тут роками зберігають книжки лісових
культур, рубок догляду, лісових порушень тощо. Все це лісівники можуть
представити на відміну від інших лісокористувачів, у яких така робота
непопулярна.
Низький
рівень ведення лісового господарювання у підприємстві «Райліс» викликає
обурення лісівників Черкащини, і вони хочуть, щоб обласна влада їх
почула. Аби врятувати ці ліси від розбазарювання й вирубування,
Черкаське обласне управління лісового господарства, яке має достатньо
кваліфікованих фахівців і сучасну техніку, заявляє, що готове взяти ці
території під своє підпорядкування.
