29/08/2006
0Вельмишановний Вікторе Олександровичу!
У зв’язку з тим, що в журналі "Вууд-бізнес" (WB 2005, №№ 2-4)
опублікована суперечлива в багатьох відношеннях стаття Михайла Попкова
(№ 4 за участю ін. науковців, у т. ч. УкрНДІЛГА) НЩлісоуправління
Держкомлісгоспу України ("Україна: Лісовий тупик на шляху до Європи),
її зміст і висновки потребують професійної перевірки на прикладі
конкретних лісгоспів. Я пропоную свою участь у цьому. У статті вражає,
насамперед, риторичність багатьох тверджень, без адресність висновків,
з посиланням "на всіх", що з наукової точки зору неприпустимо, з
етичної – надто сміливо, безвідповідально.
Автори приводять аналіз лісів та лісокористування зарубіжних країн,
доповнений численними рисунками і таблицями, завершують …
звинувачуванням українській державі: "Практично, всі другорядні
помилки, можна було б давно виправити, не виходячи за рамки повноважень
Держкомлісгоспу. Однак для кардинального поліпшення ситуації цього
недостатньо. Необхідний перегляд державної стратегії в сфері охорони і
використання лісів".
Марно шукати в статті "другорядні помилки", які можна усунути, "не
виходячи за рамки повноважень Держкомлісгоспу". Варто лише перелічити
негативні тенденції наслідків лісівництва, які, за висновками тих
науковців, "проявляються по всіх регіонах країни", у тому числі:
• різко (орієнтовно у три рази) зменшився обсяг головного користування;
• значно погіршилась якість деревини, що заготовлюється при головному користуванні (вихід ділової наближується до 30%);
• припинено догляд за молодняками;
• догляди за середньовіковими насадженнями доведені до мінімуму;
• за експонентою зростає обсяг заготівель шляхом рубок, пов’язаних з
погіршенням стану і розпадом деревостанів. У 2004 році, шляхом
санітарних і лісовідновних рубок заготовлено більше 400 тис. кбм (мова
йде тільки про Харківську область – А. Б.), що відповідає загальному
обсягу заготівлі деревини в області на початку 90-х років;
• погіршилась вікова структура дубових насаджень, виключених із
розрахунку головного користування (значна частина порослевих дубняків
досягла віку природної стиглості й ввійшла до фази розпаду, площа
дубових молодняків значно менша, ніж потрібна)".
То що, приведені шість конкретних висновків є наслідком "другорядних
помилок", які не можна усунути у межах повноважень Держкомлісгоспу
України? І що в тих негараздах залежить від держави Україна? До цього
що, не причетні учені наукових установ Держкомлісгоспу, у т. ч.
"НІЦлісоуправління"? (Здається, аналогів такої науково-дослідної
організації у складі центральних органів управління лісовим
господарством не існує в жодній із країн Світу). Вони тільки й знають
тиражувати свої погляди де потрібно і де не потрібно. Навіть засмічують
Інтернет своїми пасквілями все за ті ж кошти державного бюджету. Певно,
мало було випущено номерів журналу "Вууд-бізнес", у якому не були б
вміщені "наукові праці" бригади науковців "НЩлісоуправління".
Слід зауважити, що приведені ними висновки, на моє переконання, взагалі
не правомірно відносити до області, як суб’єкту
адміністративно-територіального поділу країни, а тим більше до держави
в цілому. Оцінку господарювання, отже й стану лісів, лісівництва і
лісокористування, необхідно проводити по конкретному лісгоспу
(лісомисливському господарству і т. ін.), що є юридичною особою та має
відповідно створені органи підприємницького менеджменту. Саме лісгоспи
мають бути об’єктом аналізу і нести економічну відповідальність за
наслідки їхньої організаційно-виробничої діяльності й ефективності
менеджменту. Висновки необхідно розглядати не з позиції „державного
управління лісами”, а з точки зору „управління господарською
діяльністю” окремого лісгоспу, оцінки ефективності використання ним
земель лісогосподарського призначення, дотримання лісівничих та
природоохоронних норм і правил. І для цього не потрібно жодною мірою
змінювати чинну "державну стратегію у сфері охорони і використання
лісів", або розробляти якісь шведсько-українські, українсько-фінські чи
інші зарубіжно-планетарні програми…
Так, Лісовий кодекс потребує значних змін і доповнень, але все те
перебуває у межах повноважень Держкомлісгоспу, а не міфічної "держави".
Справжнім науковцям відомо, хто і яке відношення має до змісту Закону
України "Про внесення змін до Лісового кодексу України" від 8 лютого
2006 року № 3404-ІУ. Тим краще це відомо М. Попкову, котрий приймав
особисту участь у підготовці проекту Лісового кодексу, Державної
програми "Ліси України", концепцій і т. п. нормативно-правових актів.
Зміст чинного ЛК не узгоджується з багатьма нормативно-правовими актами
України і навіть з класичними принципами лісівництва як науки, і як
галузі рослинництва, у т. ч. в питаннях щодо визначення змісту і
поняття головного користуванням при здійсненні лісівництва.
У зв’язку з викладеним, а також з урахуванням мого тривалого досвіду
роботи в об’єднанні "Укрдержліспроект" на посадах від
інженере-таксатора до начальника лісовпорядної експедиції, в інституті
"Укрдіпроліс" на
посаді директора, знання порядку "виключення лісових насаджень із
розрахунку головного користування", здійснення обчислення розрахункових
лісосік та їх затвердження, я пропоную свою участь у дослідженні та
вивченні приведених вище кожного із надто критичних шести висновків та
інших зауважень авторів зазначеної статті.
З цією метою, на мій погляд, необхідно дати відповідні доручення
службовим особам, можливо, створити робочу комісію, для здійснення
наукової експертизи в аспектах наведених вище висновків
"НІЦлісоуправління". Щоб забезпечити при цьому представництво різних
природнокліматичних регіонів, необхідно провести експертизу проектних
матеріалів базового лісовпорядкування останнього року, а також
матеріалів безперервного лісовпорядкування, хоч би по одному із
держлісгоспів у межах областей:
Івано-Франківської (бажано Надвірнянський ДЛГ);
Львівської (бажано Старосамбірський ДЛГ);
Рівненської (бажано Соснівський ДЛГ);
Харківської (бажано Балаклійський ДЛГ);
Хмельницької (бажано Шепетівський ДЛГ).
При Вашій згоді й підтримці, Вікторе Олександровичу, я пропоную
особисту участь у роботі згаданої комісії, в іншій формі співпраці або
автономно з тим, щоб ретельно опрацювати проектні матеріали
лісовпорядкування та поточну звітність держлісгоспів за участю керівних
службових осіб об’єднання "Укрдержліспроект", облуправлінь і лісгоспів.
Було б доцільно наслідки такої перевірки викласти у формі доповідної
записки по кожному із перелічених держлісгоспів і опублікувати з тим,
щоб розмежувати негативні наслідки господарювання, які є "другорядними
помилками" і тих, що "вимагають, перегляду державної стратегії у сфері
охорони і використання лісів".
Враховуючи важливість питання, я хотів би щоб це звернення було
опубліковано в галузевому журналі Держкомлісгоспу "Лісовий і
мисливський журнал" для інформування фахівців і менеджерів лісових
господарств з проблемних питань, висвітлених науковцями
"НІЦлісоуправління", з метою їх подолання, якщо вони є, або заперечення
– якщо їх нема.
Свою участь у вивченні зазначених питань пропоную без претензій на матеріальну компенсацію.
Заздалегідь дякую Вам з надією на позитивне рішення викладених пропозицій. Відповідь прошу надіслати на домашню адресу.
А. М. Бобко
З повагою, канд. с.-г. наук, ветеран лісовпорядкування
