19/08/2006
0головних лісівничих заходів яким досягається вирощування господарсько бажаного
насадження. Безперечно це відноситься й до соснових насаджень.
Дослідження способів, технології та режимів
проведення рубок догляду в соснових насадженнях Українського Полісся ведуться
більше півстоліття. Їхніми результатами є численні рекомендації, настанови,
таксаційні нормативи.
Викладені в даній роботі заключення й рекомендації базуються на узагальненні досвіду проведення рубок догляду й санітарних рубок на лісогосподарських підприємствах регіону, дослідженнях на пробних площах, закладених у ході реалізації українсько-шведського проекту з розробки стратегії розвитку лісового господарства в Україні, нормативах, які регулюють порядок планування й проведення рубок догляду в європейських країнах.
Головним документом, який визначає порядок призначення й проведення рубок догляду в лісах України є «Правила рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства» (далі Правила), які були затверджені постановою Кабінету Міністрів України в 1996 р. На відміну від діючої раніше «Настанови по рубках догляду в лісах Української РСР» вказані Правила мають цілий ряд суттєвих нововведень, а саме:
- Вони не містять чіткої регламентації кожного з видів рубок догляду в залежності від віку й породного складу насадження;
- Правила не встановлюють режиму проведення рубок догляду в насадженнях головних лісоутворюючих порід;
- Запроваджують більш жорстку заборону на призначення прохідних рубок, а саме – при повноті насадження вище за 0.8.
Тому важливо оцінити вплив таких нововведень на призначення й проведення доглядів за насадженнями та їх наслідки для деревостанів.
Рубки догляду в молодняках. У лісівництві прийнято, що в соснових насадженнях освітлення проводяться до 10-річного віку. Проте виходячи з того, що у відповідності до «Інструкції з проектування, технічного приймання, обліку та оцінки якості лісокультурних об’єктів» лісові культури сосни звичайної в умовах Полісся переводяться у вкриті лісовою рослинністю землі у віці 6-7 років, перші освітлення в чистих соснових культурах слід починати з 10-12-річного віку. У чистих соснових культурах, які створені за схемою 2.5х0.7м у свіжих та вологих борах і суборах освітлення можна взагалі не проводити, а цілі їх проведення поєднати із прочистками.
Змішані соснові культури, які створені в багатих лісорослинних умовах (С2, С3), особливо на площах, які мають інтенсивне поновлення листяних порід, освітлення бажано розпочинати якомога раніше, у деяких випадках до переводу культур у покриті лісом землі. При цьому освітлення необхідно проводити разом з агротехнічним доглядом уповільнюючи ріст не бажаної домішки листяних порід, яка пригнічує сосну або супутню породу (дуб, липу, ясен). Для цього достатньо зламати або зрізати секатором верхню третину деревця, залишивши його для перегнивання на місці, не збираючи в кучі й не спалюючи.
Дуже важливим лісівничим заходом є рубка догляду за підростом, який довгий час зростав під материнським наметом (рис. 1). При цьому слід вибрати за основу групову або куртинну форму вирощування насадження. У куртинах, перш за все, необхідно рубкою вибрати другорядні породи, які пригнічують сосну, та зрідити перегущені куртини сосни.
Погано зформований, поодинокий підріст сосни або окремі його групи слід прибирати якомога скоріше. Для цього також треба застосовувати обрізання чи обломлювання вершин.
Загальним правилом проведення освітлень у соснових молодняках є уникнення вирубки дерев і збільшення освітленості грунту. Досягнути цього можна вповільненням росту дерев, які підлягають видаленню з насадження.
Прочистки є одним із головних заходів по формуванню майбутнього цільового насадження. Головна мета їх проведення заключається в створенні таких умов росту кращих дерев, при яких з одного боку не відбувається зменшення чи надмірного витягування їхніх крон, а з іншого не затримується очищення стовбурів від сучків. Зріджувати насадження слід обережно й поступово, підтримуючи високу (близько 0.8) зімкнутість деревного намету.
При проведенні прочисток у соснових насадженнях слід застосовувати інтенсивність зрідження в межах 15 – 30%. Сильна ступінь зрідження повинна застосовуватись в перегущених молодняках, у яких не проводились освітлення, а також там, де є загроза заглушення сосни листяними породами (переводу насадження із соснового до листяного господарства), або в насадженнях, де є значна кількість пошкоджених чи небажаних дерев головної породи.
Для формування складу насаджень під час проведення прочисток у змішаних сосново-березових і сосново-дубових насадженнях (тип лісорослинних умов А2, А3, В2, В3) не слід прагнути зводити листяну домішку нанівець. Так в умовах свіжого бору та субору доля берези й дуба після рубки може становити в складі насаджень до 3 одиниць. У більш багатих умовах (С2, С3) листяну складову соснових насаджень можна збільшувати до 4 одиниць.
Таксаційною характеристикою для призначення насадження до рубки догляду в молодняках уважають його зімкнутість, яку не слід ототожнювати з повнотою. Проте не маючи практичних навиків окомірно встановити зімкнутість досить складно. Тому краще для визначення потреби в проведенні рубки використовувати ознаки будови й росту самого деревостану. Такими є слідуючі:
- Глибоке вростання одна в одну крон сусідніх дерев – для чистих соснових молодняків;
- Відсутність живих гілок на деревах сосни до висоти 3-4м – для високопродуктивних соснових культур;
- Заглушення сосни супутніми або другорядними породами – для змішаних насаджень.
Прорідження і прохідні рубки. Таксаційним показником, за яким у відповідності до діючих Правил плануються й призначаються дані види рубок догляду є відносна повнота насадження. Нагадаємо, що прорідження при повноті 0.7, а прохідні рубки при повноті 0.8 і нижче не проектуються. Тобто повнота – вирішальна ознака в призначенні насадження до рубки. Виходячи із цього набуває особливого статусу еталон нормально повного насадження, з яким буде порівнюватись модальне, а саме його таксаційні характеристики, що відповідають відносній повноті 1.0. Адже від установлення саме його буде чи не буде призначено рубку догляду в насадженні, не дивлячись на інші лісівничі особливості. Класиком вітчизняного лісовпорядкування, професором М.М.Орловим ще на початку минулого століття було визначено, що ознакою нормального насадження є повне змикання пологу дерев його утворюючих, які в такій мірі прикривають грунт, що не дозволяють на даній площі рости більшій кількості дерев даної породи й віку. Таким чином, нормальність не є стороннім надуманим поняттям, а вона відповідає природі лісу, а саме тій чи іншій породі його утворюючій.
Виходячи з даних міркувань розглянемо саму природу нормальної повноти й особливості її застосування в практиці лісівничого догляду. На протязі довгого періоду в практиці лісовпорядкування було прийнято в якості основи для встановлення повноти 1.0 брати суму площ поперечних перерізів із таблиць ходу росту. Починаючи з 1991 року, з моменту затвердження Мінлісгоспом України стандартних таблиць, або суми площ перерізів та запасу деревостанів при повноті 1.0, для таксації насаджень використовується виключно вказаний норматив. Виходячи із цього представляє інтерес порівняння даних еталонів. Адже якщо вони відповідають природі росту соснових деревостанів, то вони не повинні суттєво відрізнятись між собою. Порівняння динаміки повноти нормальних соснових насаджень 1-го бонітету за таблицями ходу росту (таблиці розроблені А.О.Тшуком, які використовувались лісовпорядкуванням раніше) і діючої стандартної таблиці показує, що між ними існує значна різниця. Так сума площ перерізів стандартної таблиці суттєво перевищує її значення в таблицях ходу росту. Найбільше перевищення становить 15% і має місце в діапазоні висот 12 – 20м. За віком це припадає на час проведення проріджень і першої прохідної рубки.
Розглянемо як такі відмінності знаходять відображення на самих насадженнях. Однозначно це збільшує напруженість їх росту, загострює конкуренцію та інтенсифікує природне зрідження, що в кінцевому варіанті приводить до ослаблення насаджень. Свідченням цьому є хоча б величини відпаду. Так за попереднім нормативом доля відпаду по кількості стовбурів у сосняках 1а бонітету у віці 30 років становила 43%, а за діючим – 23%, тобто майже половину «лишніх» дерев ми будемо вимушені тримати в насадженні. А якщо врахувати ще й збільшення нижньої межі повноти для призначення прохідних рубок, то величина відпаду в насадженні ще більш зросте.
Звичайно, уникнути такої напруженості росту сосняків можна інтенсивними рубками догляду. Проте лісовпорядкування, плануючи рубки догляду, не враховує особливостей їх росту й підходить до даного заходу скоріше автоматично. Адже якщо оцінити інтенсивність проріджувань, запроектованих лісовпорядкуванням у соснових насадженнях багатьох лісогосподарських підприємств, то прийдемо до висновку, що більш ніж для 90% випадків проектується слабка (до 15%) інтенсивність зріджування. Тобто більша половина відпаду залишається в насадженні. Саме це явище є однією із причин проведення численних вибіркових санітарних рубок, які, з одного боку, не повинні призначатись в насадженнях, де регулярно проводяться рубки догляду (за виключенням природних катаклізмів), а з іншого вони за своїм призначенням не можуть замінити рубок догляду.
Такі підходи до планування й проведення рубок догляду порушують головне положення лісівництва, а саме те, що рубки догляду повинні вестись в обсязі природного відпаду, не дивлячись чи це буде досягатись сильними й рідко проведеними розріджуваннями, чи слабкими, проте частими прийомами.
Стосовно недоліків слабких інтенсивностей зріджування насаджень необхідно вказати збільшення віку достигання деревостану, зменшення виходу крупної ділової деревини й значне підвищення собівартості продукції проміжного користування та практичне виключення можливості застосування механізації технологічних процесів рубок догляду.
Інтенсивність проведення проріджень у високопродуктивних соснових насадженнях, виходячи з їх поточного приросту може сягати 40% без втрати продуктивності. Господарсько прийнятною слід уважати її в межах 20-35% запасу деревостану. При цьому до уваги треба приймати вік насадження, його склад і інтенсивність росту. Перше прорідження необхідно проводити за декілька років до критичного періоду розвитку сосняків, який, в основному, наступає у віці біля 30 років.
На етапі проріджень слід проводити відбір кращих дерев, за якими буде вестись догляд у майбутньому. Їхніми ознаками є: перевищення середньої висоти й діаметра деревостану; наявність добре розвинутої густої крони, яку складає тонке гілля; правильна форма стовбура, відсутність вад і сильного збігу в нижній його частині та явного пошкодження шкідниками й хворобами.
При відборі кращих дерев необхідно прагнути досягти рівномірного їх розміщення по площі. Вони мають стати основою біогруп, крім яких входять і допоміжні дерева.
Кількість кращих дерев сосни може бути від 500-600 штук на гектарі у свіжих борах і суборах, до 300-400 – у свіжих і вологих судібровах.
Звичайно, краща якість є відносним поняттям, і вона залежить від загальної якості деревостану, з погіршенням якої знижуються вимоги й до якості кращих дерев.
При виборі режиму проведення прохідних рубок слід виходити із цільового призначення насадження, його віку й продуктивності. Так у лісах з обмеженим режимом лісокористування, у яких фактично термін закінчення прохідних рубок не обмежується віком головної рубки, їх необхідно планувати, маючи на меті створення сприятливих умов для природного поновлення насаджень. Тому в насадженні, яке зростає в умовах свіжих і вологих борів та суборів, останню прохідну рубку треба проводити у віці 70-90 років із вибіркою 30 – 35% запасу, зі сприянням природному поновленню мінералізацією грунту розрихлювачем. Крім лісівничої такий захід має і економічну вигоду. Адже в соснових насадженнях 1-го і вище класів бонітету при цьому буде отримано 100-150 м3/га якісної ділової деревини (рис. 2). В противному разі насадження знеціниться очікуючи розпаду і послідуючої лісовідновної рубки.
При проведенні прохідних рубок слід продовжувати догляд за кращими деревами, упереджуючи при цьому природний відпад. У насадженнях необхідно проводити прохідну рубку у віці 45-50 років із вибіркою 20-25% запасу. Адже прохідні рубки крім лісівничого повинні мати і комерційне призначення. Саме так в більшості європейських країн їх і називають.
Проте при діючих нормативних обмеженнях по повноті застосувати викладені рекомендації по догляду не можливо. Саме тому слід відмовитись від практики призначення насадження до рубки догляду, виходячи лише з його окомірно визначеної відносної повноти. Сьогодні вкрай важливо переходити на вимірювання абсолютних повнот насаджень, у яких планується проведення проріджень чи прохідних рубок.
У цілому з метою покращення планування й призначення рубок догляду необхідно переходити на засади програмованого лісовирощування. Головна перевага такого підходу – можливість планування рубок на ділянці лісу на протязі всього циклу його вирощування. Як свідчить практика європейських країн, дані програми розроблюються виходячи із цільових запасу та діаметру насаджень у віці головної рубки, які встановлюються в залежності від продуктивності умов місцезростання. На рис. 3 наведено фрагмент такої програми, яка використовується для цілей рубок догляду в лісах Швеції. Вхідними даними для вибору режиму догляду для конкретного насадження є його вік, верхня висота, абсолютна повнота. Червоною полосою на графіку наведені суми площ поперечних перерізів дерев, при яких слід проводити рубку догляду, сірою – максимум зрідження, червоні наклонні лінії – тренди відновлення повноти після рубки. Розрив у червоній полосі показує вік припинення рубок догляду, після якого через деякий проміжок часу насадження поступить до головної рубки. Характеристики насадження, яке повинно надійти до головної рубки показані відокремленою червоною полосою.
На подібних методичних засадах розроблені нормативи комерційних рубок догляду для інтенсивної моделі ведення лісового господарства в Росії.
Вітчизнянаною лісовою наукою також розроблені відповідні програми, але, на жаль, вони не були покладені в основу нормативів із ведення рубок догляду в лісах, а значить лишились не використаними практичним лісівництвом. На нашу думку причинами цього є недосяжність установлених рівнів продуктивності та форма їх представлення. Щоб упевнитись у вищесказаному співставимо оптимальні деревостани, змодельовані кафедрою таксації НАУ, зі шведськими нормативами (рис.4). Для прикладу виберемо культури сосни Полісся 2-го класу бонітету. Їхній тренд формування оптимуму по моделях наведено чорною лінією. Фактично наш “оптимум” відповідає “критичній” повноті шведських нормативів, адже він не виходить за межі червоної площини, яка вказує на необхідність рубки в насадженні.
Зупинимось на лісівничих аспектах призначення вибіркових санітарних рубок, які регламентують Санітарні правила в лісах України. У лісівництві загальноприйнято, що санітарні рубки проводять у насадженнях, які постраждали від пожеж, вітровалів, шкідників і хвороб лісу. Причому, при регулярному проведенні рубок догляду санітарні рубки не потрібні, т. я. при рубках догляду хворі дерева прибирають обов’язково. Самостійне значення санітарні рубки мають у тих випадках, коли рубки догляду не ведуться, або в період між їх проведенням деревостани постраждали від пожеж, вітровалів, сніголамів, ентомошкідників. Проте вказані підходи не приймаються до уваги при призначенні санітарних рубок. Фактично вибіркові санітарні рубки у більшості випадків являються продовженням прохідних рубок, які можна проподити аж до головної рубки насадження. Практично їх можна призначити в кожному насадженні. Адже витримати норматив в 5 м3/га сухостою або ослаблених дерев не є проблемою для більшості насаджень. Щоб у цьому впевнитись слід звернутись до відомих усім нормативів для таксації лісів України, розроблених кафедрою таксації НАУ.
Виходячи з європейського досвіду слід зазначити, що проведення систематичних рубок догляду для збільшення приросту насаджень, а тим самим і їх економічної цінності в майбутньому, є більш прийнятним ніж практика призначення санітарних рубок для задоволення сьогоднішніх потреб у деревині.
Підсумовуючи вищевикладене наведемо загальні рекомендації по догляду за сосновими насадженнями в Поліссі:
- При проведенні рубок догляду в молодняках необхідно уникати сильного збільшення освітленності грунту. Для цього замість вирубки дерев слід практикувати уповільнення їх росту шляхом обрізування чи обломлювання верхів;
- Ознаки насаджень, які потребують проведення прочисток: глибоке вростання одна в одну крон сусідніх дерев – для чистих соснових молодняків; відсутність живих гілок на деревах сосни до висоти 3-4м – для високопродуктивних соснових культур; заглушення сосни супутніми або другорядними породами – для змішаних насаджень.
- При призначенні проріджень і прохідних рубок слід упереджувати прогресуючий природний відпад дерев;
- При проведенні проріджень і особливо прохідних рубок необхідно мати на меті поряд з лісівничим і комерційне їх призначення. Тому виходячи з величини потенційного відпаду, насадження потрібно зріджувати інтенсивніше, від помірних до сильних ступенів;
- В лісах з обмеженим режимом лісокористування для уникнення знецінення насаджень і створення умов для його природного поновлення прохідні рубки повинні наближатись до рубок вільного стояння;
- Призначення рубок догляду виходячи виключно з відносної повноти не покращує умов росту і цінності насадження. Для цього слід переходити на засади програмованого лісовирощування, що дасть можливість планувати проведення рубок догляду на протязі всього періоду вирощування насаджень і контролювати якість їх проведення.
В цілому при проведенні рубок догляду слід пам’ятати рекомендацію відомого російського лісовода М.С.Шафранова стосовно того, що пила і сокира при своєчасному і вмілому їх застосуванні лісовим господарем являються незамінними культурними знаряддями, які дають можливість в більш короткий проміжок часу і з можливою досконалістю досягнути мети господарювання і довести стан насаджень до бажаного в господарстві типу.
