Торік підприємства лісового господарства та деревообробної промисловості краю сплатили до бюджетів усіх рівнів 34,3 млн. грн. — це становить 2,8 % усіх надходжень (у частині, що контролюється державною податковою службою).
Середнє податкове навантаження підприємств цих галузей (тобто співвідношення сплачених до бюджету платежів і валового доходу) становило 3,1 %, у 2004-му — 2,1 %. Тобто можна було б говорити про позитивну динаміку, однак аналіз податкового навантаження підприємств цих двох галузей за минулий рік показує, що деякі з них усе ще сплачують податки не повною мірою.
Порівняймо: від 8 до 33 % становило воно у Косівського райагролісу, Долинського спецагролісгоспу ОП «Івано-Франківськоблагроліс», ЗАТ «СП Карпати-ліс», лісомисливського господарства «Чорний ліс», ПП «Гнат», ПП «Слобода», ТОВ ВКФ «Керманич і К», ТОВ «Довбуш і К», державного лісопромислового підприємства «Прикарпатліс». А от такі платники, як СТ «Конструктор», ТОВ «Італінвестіф», ВКФ «ТОТ», ПП «Руно-вест», ТзОВ «Завод дерев’яних конструкцій «Євровуд-Україна», ТОВ «Форест», ТзОВ «Фронтон», ТОВ «Ніко-макс», ТОВ «Галеско» мали податкове навантаження від… 0 до 0,46 %.
Виникає резонне запитання: чому за майже однакових умов виробництва одні підприємства галузі сплачують податки, а другі всіляко уникають їх сплачувати, тим самим створюючи нерівні конкурентні умови для таких самих за родом діяльності підприємств, які намагаються працювати чесно й прозоро? Адже той, хто застосовує різноманітні схеми мінімізації податкових зобов’язань і виводить отримані реальні прибутки за межі власних доходів, має змогу демпінгувати ціни на свою продукцію, послуги чи роботи.
Податківці уважно аналізують податкове навантаження підприємств у розрізі тієї чи іншої галузі економіки. Зосереджуючи увагу на платниках, котрі сплачують менше податків, ніж у середньому по галузі, вони прагнуть подолати штучну збитковість, мінімізацію окремими підприємствами своїх податкових зобов’язань.
Регіональна газета “Галичина “