17/09/2010
0Той день аж ніяк не святковий. Його не знайти в жодному календарі. І тому є причина: його неможливо передбачити. В останні роки він настає значно раніше, ніж у кожен попередній. Йдеться про День надспоживання.
Міжнародна екологічна організація Global network footprіnt упродовж кількох десятиріч скрупульозно підраховує, скільки людство використовує за рік водних, лісових, рибних та інших ресурсів. І щоразу доходить до сумних висновків: ми споживаємо дедалі більше, тоді як у природи залишається сил менше й менше, аби задовольнити непомірно зростаючі апетити гомо сапієнс. Вчені, експерти підраховують, наприклад, скільки випиваємо за рік води і скільки відтворює її за цей час природа. Висновки не на користь останньої роблять ще з 1986 року. І так не лише по воді. Багатства, даровані природою, не безмежні.
"За рік, – пояснює ситуацію, а водночас і принцип Дня надспоживання завідувач лабораторії екобезпеки Національного авіаційного університету Ярослав Мовчан, – біосфера Землі відновлює воду через дощі, повітря – через фотосинтез рослин. Однак існує ліміт відновлення – цього року, за підрахунками експертів, ми вичерпали його 21 серпня, тобто використали всі природні ресурси, вироблені планетою поточного року. Відтоді споживаємо воду з підземних джерел, які не підживлюють дощі, викидаємо в повітря вуглекислий газ, який дерева не встигають переробити… Ми доторкаємося до запасів, котрі вже неможливо відновити, тобто до кінця року житимемо в борг у природи. Сьогодні це ще не катастрофа, але якщо нічого не змінювати, не за обрієм той час, коли нам більше не буде що пити і чим дихати".
Починаючи з 1986 р., коли людство вперше переступило річний ліміт, дата перевищення норми споживання повільно наближається до початку року. Проте якщо в попередні 2008-ий і 2009-ий вона зміщувалася плавно (це було відповідно 23 і 25 вересня), то в 2010-му – різкий стрибок до 21 серпня. "Отже, період споживання ресурсів людиною скоротився ще на один місяць, – робить висновок Ярослав Мовчан. – Якщо й далі процес триватиме такими темпами, через два десятиріччя природа не зможе забезпечити навіть мінімуму, потрібного нам".
Зрозуміло, що жителів планети що не рік, то більшає, всі вони потребують їжі, води – і це є однією з причин надспоживання. "Але не слід звалювати все лише на зростання народонаселення, – каже голова Національного екологічного центру Ігор Сіренко. – Не менше зло містить культ споживання, що його насаджують виробники продуктів, аби набивати власні кишені. Це стосується не тільки купівлі великих машин або нових будинків. Це й звичка раз на рік міняти мобільні телефони чи писати на папері лише з одного боку, а потім викидати його… Дуже мало експертів у світі усвідомлюють, що нині продуктивна спроможність Землі підтримується штучно. Переважна більшість політиків і бізнесменів не зважають на вичерпність викопних ресурсів і думають, що технічний прогрес зможе розв’язати будь-які екологічні проблеми. Але якщо людство не змінить розкішний стиль життя й не стане економити буквально на всьому – є велика ймовірність, що за життя ще теперішніх поколінь екологічні проблеми переростуть у гуманітарні й нам доведеться боротися за місце під сонцем".
Сумна перспектива, чи не так? А що кожен із нас може зробити, аби не стала вона реальністю? Передусім вчитися економити і вчити того дітей. Здається, це так просто: не купувати більше їжі та одягу, ніж потрібно, щоб потім їх не викидати; вимикати світло в кімнатах, де не перебуваємо; відключати воду в душі, коли намилюємося; сортувати сміття; пересісти з автомобіля на велосипед… Правила справді прості й усім відомі. Чому ж не дотримуємося їх, не вимагаємо того від своїх рідних і близьких? Чи все ще гадаємо, що вода, земля, повітря – це навічно?
