Маніпуляція – кому це вигідно?

Останнім часом (після років небуття) в інформаційному просторі з’являються публікації ФРУ щодо великої допомоги деревообробній промисловості в її розвитку. Складається враження, що коли б не неймовірні зусилля ФРУ разом з Економічною платформою то ця промисловість взагалі б зникла.

В публікаціях, зокрема у зверненні до Прем’єр-міністра України щодо підпорядкування лісової галузі Мінагрополітики, в першу чергу йдеться якраз не про лісове господарство, а про те як системно, не покладаючи рук, працює ФРУ, звичайно ж з Економічною платформою, над підтримкою деревообробної та меблевої галузей. А останнього року провели значну роботу з розроблення урядових рішень і законопроектів для стабілізації цих галузей.

Це про що? Про ті рішення над підготовкою яких активно працювало Держлісагентство і практично всі деревообробні асоціації? Чи не надто перебільшуєте свою роль, панове?

Трохи історії.

Деревообробна та меблева промисловість і без вашої участі одна із перших подолала наслідки кризи після набуття державності України. Починаючи з 2000-х років ці галузі забезпечували щорічний приріст промислового виробництва від 5 до 10, а іноді 15 відсотків. При цьому галузь не отримувала фінансової підтримки від держави, здійснюючи розвиток за рахунок власних коштів та залучених інвестицій – як внутрішніх так і зовнішніх. І зараз, незважаючи на значні проблеми пов’язані з війною, галузь має одні з найкращих показників розвитку серед галузей переробної промисловості України.

На мою думку, тому що галузь зберегла і розвинула промисловий потенціал та кваліфікованих спеціалістів, сприяла система управління саме лісопромисловим комплексом, функції з управління яким виконувало Мінекономіки, а згодом Мінпромполітики. Структурними підрозділами міністерств здійснювався постійний моніторинг ситуації в різних підгалузях і вчасно вживались заходи. Зокрема, в результаті проведених антидемпінгових розслідувань по факту поставки на митну територію України за заниженими цінами ДСП, ДВП, фанери клеєної були застосовані антидемпінгові мита до ряду країн та окремих компаній, що дало можливість стабільно працювати вітчизняній плитній промисловості, яка є базовою для розвитку меблевої промисловості.

Тепер щодо наведених в листі до Прем’єр-міністра України аргументів про передачу лісового господарства до відання Мінагрополітики. Наголошую, в листі йдеться саме про лісове господарство. І це зрозуміло, бо крім лісового господарства Мінагрополітики і не може ні на яку галузь, крім, звичайно, агропромислового комплексу, поширити свої повноваження. Тобто, ні про який лісопромисловий комплекс мова не йде. Тоді для чого оце «словоблудіє» про лісопромисловий комплекс який щось поєднує. При такій пропозиції нічого не поєднується.

Як аргумент підпорядкування лісового господарства Мінагрополітики наводиться той факт, що це вже було. І що з того? Це було не одноразово. А про історичний максимум лісозаготівлі в 2016 році то взагалі неприхована маніпуляція.

З якою метою автори вводять в оману Прем’єр-міністра можна здогадуватись, але збільшення обсягів заготівлі деревини у 2016 році, як власне і в наступні роки до 2019 року включно, ніяк не пов’язано з тим, що тоді діяльність Держлісагентства координувалась Міністром агрополітики. Основною причиною є те, що в цей період через посухи різко збільшилась кількість лісових пожеж на значних територіях, а також спалахи хвороб у хвойних масивах. Це зумовило крайню необхідність збільшення обсягів санітарних рубок в Житомирській, Рівненській, Волинській, Київській областях. Крім цього, в 2017, 2018 роках в Карпатах і на Поліссі пройшли сильні урагани, постраждали тисячі гектарів лісу, який також треба було терміново прибрати.

В подальшому, обсяги заготівлі деревини поступово знижувались до вищезгаданого передкризового періоду. З 2019 року на зниження заготівлі деревини вплинув і ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля». А з 2022 року – активна фаза війни. Тобто система управління лісовим господарством тут ні до чого.

Юрій Медведєв, Заслужений працівник промисловості України