17/08/2010
0На півдні України — трагедія. Дніпро-Бузький лиман охоплений пекельним полум’ям. Полум’ям екологічної катастрофи!
У велетенському природному «казані», в який зливаються не тільки води двох великих рік і Чорного моря, а й численні каналізаційні стоки, від аномальної спеки все буквально кипить. Погіршили ситуацію і липневі зливи, які несли у воду і органічні рештки, і залишки «великої хімії»…
На березі по всьому периметру водойми площею 800 квадратних кілометрів гниє викинуте на берег брудно-зеленими хвилями рибне багатство лиману.
Десятки, якщо не сотні тонн «живого срібла» стали мертвотою: вода температурою плюс 32 градуси за Цельсієм – не для риби. І хоча масові замори траплялися й раніше, але ж не в таких масштабах!
Фахівці Головного управління охорони навколишнього середовища у Херсонській області вважають, що біля берегів лиману тільки в Білозерському районі загинуло щонайменше 1,28 мільйона рибин, переважно бичків та карасів. Може, ця цифра і завищена, але масштаби трагедії – очевидні.
За попередніми висновками, які повторюються щороку, риба загинула від нестачі кисню. А поки що проби води і мертвої риби поїхали на аналіз. Можливо, і не в усьому винне нинішнє спопеляюче сонце…
Гнітюче враження справляють береги лиману і в сусідній Миколаївщині. Подекуди вони навіть не всипані, а встелені мертвою рибою! Мешканці обласного центру б’ють на сполох і… продовжують купатись у воді, що приховує бактеріологічну небезпеку. Циркулюють чутки, ніби на мертвій рибі дехто робить бізнес, приторговуючи нею на ринках міста. Як мовиться, кому війна, а кому – мати рідна!
Про причини ще масштабнішого замору риби, який стався кількома тижнями раніше на іншому лимані – Тилігульському, розповів директор Південної філії інституту екології Національного екологічного центру України Олег Деркач. Там на березі опинилися десятки тонн бичка, камбали, кефалі.
Відомий фахівець зазначив: «Дніпро-Бузький лиман завжди входив у десятку найрибніших водойм світу за продуктивністю і кількістю біомаси. У 1920-50-х роках її містилося до семи тисяч тонн, і значну частину становили цінні породи риб. Однак зараз рибалки кажуть, що риби в лимані майже нема. І якщо у найближчі роки повторюватимуться такі ж великі замори, то це може призвести до того, що лиман перетвориться на технологічну водойму для стоків».
Що ж робити? Чекати, поки по лиману грім ударить?
Олег Деркач вказує на такий вихід зі становища: «По-перше, слід визнати, що катастрофа із загибеллю риби масштабна. Потрібно навести лад на наших водоймах, облаштувати прибережні лісозахисні смуги, вирішити питання з Олександрівським (Південноукраїнської АЕС. – В.П.) водосховищем. І, зрештою, слід негайно почати виконувати вже прийняту комплексну програму збереження та відновлення Чорного і Азовського морів».
Якщо цього не станеться, то найближчі аномальні роки доб’ють з «теплових гармат» спочатку лимани і моря, а тоді й нас.
