Саме таким чином можна перефразувати відомий вислів „перекуємо мечі на орала» – стосовно лісівників. Особливо на весні, під час лісокультурної кампанії саме меч Колесова, яким роблять лунки для саджанців, стає чи не основним інструментом в руках лісівників.
У цьому мав можливість переконатися журналістський десант, який висадився у Тясминському лісництві Державного підприємства Черкаське лісомисливське господарство, що належить до обласного управління лісового господарства. Деякі журналісти тимчасово поміняли перо на меч Колесова. Справа ця виявилася досить нелегкою, не кажу вже, що дуже відповідальною. І це при тому, що ділянку минулорічної лісосіки ще з осені було ретельно підготовлено для посадки сіянців сосни звичайної. Та ще й з дальнім прицілом – створенням умов для ефективної боротьби з хрущем.
При наявності 18-20 личинок цього шкідника на квадратний метр знищується близько 80, а часом і 100 відсотків лісових культур. Вимочування коренів у спеціальному розчині при такій кількості хруща виявилося малоефективним. Тож для боротьби з цим шкідником кілька років тому черкаські лісівники при створенні лісових насаджень почали застосовувати глибоке розпушування грунту – на глибину 70 сантиметрів. Такий агроприйом дає можливість пробивати ортштейновий горизонт – жорству. Дерева можуть вільно розвивати кореневу систему. Відтак вони швидше йдуть у ріст, більш життєздатні.
Звичайно, отой доісторичний меч Колесова може видатися архаїзмом, але ж у такий спосіб ми обходимося без корчування пеньків, тобто не порушуємо біоценоз, – ліс продовжує жити за своїми законами, – розповідає лісничий Тясминського лісництва Іван Маренич. – Ліс – дуже складний, чутливий організм, і втручатися в його життєдіяльність людина повинна дуже обережно. Ось приклад: на території нашого було свого часу пробито 36 артезіанських свердловин для забезпечення питною водою міста Сміли. В результаті постраждала третина площ лісництва. Адже хвойні насадження, на відміну від листяних, дуже болісно реагують на зниження рівня ґрунтових вод.
На зростанні негативної ролі так званого антропогенного фактора наголосив і заступник начальника обласного управління лісового господарства Василь Горда:
– Ми цілком справедливо називаємо ліс зеленим другом. А от як може називати сам ліс деяких людей, лишається тільки здогадуватися! Веселі компанії їдуть до „зеленого друга” прихопивши з собою „зеленого змія”, мангали для шашликів і т.п. Отак і з’являється у лісі червоний півень, який може знищити плоди багаторічної праці кількох поколінь лісівників. Вже не кажу про гори сміття, які залишають після себе горе-любителі відпочинку на природі! А стихійні сміттєзвалища зі склотарою і пластиковими пляшками! Вони ж зовсім не розкладаються, не перегниють, тобто не мають здатності самознищуватися! Що ж ми залишимо у спадок нашим нащадкам?!
З цього приводу начальник обласного управління лісового господарства Анатолій Карпук заявив про необхідність внесення суттєвих змін до чинного законодавства. Зокрема, необхідно чітко виписати положення про лісову охорону. Необхідно запровадити значно суворіші реальні заходи покарання, більш відчутні штрафні санкції щодо губителів природи – за самовільну порубку, і за спричинення лісових пожеж, і за засмічення лісових масивів. При цьому господарі зеленого дива Черкащини готові зробити черговий крок назустріч людям – справжнім любителям спілкування з природою! У рамках реалізації Державної програми «Золота підкова Черкащини» розпочато проведення цілого ряду заходів рекреаційного характеру.
– І цілком даремно у населення думка про тенденцію до зменшення площі лісів Черкащини. Ми вирубаємо лише 40-45% річного приросту, в той час як у Швеції, Франції, Німеччині цей показник сягає 80%. У наших лісівників є золоте правило: зрубав дерево – посади два!
Довідково. Трудовий колектив Черкаського обласного управління лісового господарства нараховує 3500 працівників. До складу управління входять дев’ять лісгоспів та одне лісомисливське господарство. Ці підрозділи опікуються охороною, захистом та відтворенням лісів на території 345 тисяч гектарів. Щороку управління заготовляє 45-60 тонн насіння в основному сосни звичайної та жолудя дуба. Цього досить, аби виростити 14-17 мільйонів сіянців, більша частина яких іде на створення в області нових лісів, а решта реалізовується в інших регіонах України. Минулого року підприємства управління створили лісові насадження на площі 1288 гектарів. З них 270,5 га – природне поновлення. Цього року в області заліснено близько 1500 гектарів, а разом з природним поновленням ця цифра сягне 1700 гектарів! Це – найвищий показник за часи незалежності України! Поставлено завдання довести лісистість Черкащини до 18-20 процентів (Нині цей показник становить 15.2%). При відповідному державному фінансуванні та при сприянні органів місцевої влади уже за десять років можна підняти лісистість Черкащини до 17 відсотків.
газета „Земля Черкаська” від 28 квітня 2006 р. №18 (713)