Стратегія розвитку лісового господарства на 2007 і подальші роки

Ліси України за призначенням і розміщенням виконують
переважно екологічні (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі та
інші) функції, мають обмежене експлуатаційне значення.

• Екологічне:

–    ліси, найефективніший
засіб стабілізації атмосфери (60% кисню виробляє рослинність), виконують
оздоровчі та санітарно-гігієнічні функції. Нейтралізують шкідливі викиди в
атмосферу, поглинають окис вуглецю та збагачують повітря фітонцидами (1 га лісу фільтрує до 70 тон пилу);

–        
ліси
виконують захисні функції щодо охорони земель від водної та вітрової ерозії та
запобігають процесам опустелювання (що особливо важливо для Півдня і Сходу
країни);

–        
ліси
виконують водоохоронні функції, закріплюють береги рік і водойм;

–        
ліси
виконують рекреаційні, естетичні та виховні функції;

–        
ліси є
об’єктами природно-заповідного фонду, середовищем для збереженню унікальних
ландшафтів, об’єктів рослинного та тваринного світу.

• Економічне:

–        
ліси є
джерелом отримання деревини та недеревних продуктів (гриби, ягоди, лікарські
рослини тощо);

–        
ліси є
базою розвитку мисливського господарства, туризму санітарно-оздоровчих закладів
та місць відпочинку;

–        
захисні
лісові насадження та полезахисні лісові смуги підвищують врожайність
сільськогосподарських культур, що в 2–2,5 рази перевищує втрати по вилученню
земель на їх створення;

–        
державні
ліси є джерелом формування ринку послуг для розвитку малого і середнього
бізнесу;

–        
реалізація
деревини, інших ресурсів лісу та надання послуг дає надходження до бюджету.

• Соціальне

1.     
лісове
господарство створює робочі місця для місцевих громад, покращує умови їх життя,
особливо в депресивних районах;

2.     
ліси
відкриті для доступу місцевого населення для їх життєзабезпечення (паливо,
гриби, ягоди, випас худоби)

3.     
місцеві
громади отримують частину природної ренти від експлуатації лісових ресурсів на
свій соціальний розвиток.

Особливості, які відрізняють Україну
від інших європейських країн щодо лісів і лісового господарства:

1.     
Зростання лісів у різних природно-кліматичних зонах, що
мають різкі відмінності щодо лісорослинних умов. Це Полісся, Лісостеп, Степ та
Українські Карпати.

2.     
Досить низький середній рівень лісистості території країни
(15,7%).

3.     
Переважно екологічне значення лісів з високою часткою лісів
(до 50%) з обмеженим використанням (заборонені рубки головного користування).

4.     
Високий відсоток заповідних лісів, який має стійку тенденцію
до зростання (13,7 %).

5.     
Лісовий фонд закріплений за значною кількістю постійних
лісокористувачів. Для ведення лісового
господарства ліси надані в постійне користування підприємствам
Держкомлісгоспу – 68%, АПК – 17%, Міноборони – 2%, МНС – 2% ,
Мінприроди – 1% , Мінтрансу –
1%, іншим – 2%, на землях запасу -7%.

На сьогоднішній день більше 0,8 млн. гектарів лісів
не надані в користування і знаходяться на землях запасу. Через відсутність
проведення в них лісівничих заходів, охорони, захисту їх від шкідників, хвороб,
вони знаходяться в незадовільному санітарному стані, самовільно вирубуються,
гинуть від пожеж, особливо від сільгосппалів.

Із земель запасу найбільшу тривогу викликає доля 400
тис. гектарів полезахисних лісових смуг, під захистом яких знаходиться біля 13
мільйонів гектарів ріллі.

1.  
Особливістю України є те, що без допомоги людини ліси можуть
рости тільки у Поліссі, Карпатах і горах Криму. Половина лісів України створена
людиною і потребує посиленого догляду.

Загальна площа
земель лісового фонду  становить 10,8
млн.га, з яких вкрито лісовою рослинністю 9,5 млн. га (15,7 відсотка від
території України).

Середній запас
деревної маси на 1 га вкритих лісовою рослинністю
земель складає 186 м³, в тому числі в лісах
Держкомлісгоспу – 229 м³ , запас на 1
га стиглих і перестійних деревостанів складає 237 м³.

Обсяги заготівлі
деревини визначаються, виходячи із стану лісів, відповідно до чинного
природоохоронного законодавства.

Потенціальні запаси
і можливості українських лісів великі і, на думку спеціалістів та міжнародних
експертів, далеко не використовуються, що підтверджується і цифрами. Так
використання щорічного приросту запасів деревини за останні роки в Україні
складає біля 50 відсотків, відповідно вибірка з 1 гектара становить 1,6 м³ при середньому прирості 4 м³, а в країнах Європи використання щорічного
приросту складає 55-80%, а вибірка з 1 гектара становить 5-6 м³.

За рахунок реалізації
заготовленої деревини лісове господарство змогло отримати власні кошти для
відтворення лісів, проведення лісівничих, лісоохоронних та інших заходів
(державою за останні роки фінансується лише 30 відсотків від загальних витрат
на ведення лісового господарства).

Полный текст документа в PDF-формате (1.08Мб)