Роман ТКАЧ: „В області проводяться тендери на лісозаготівлі і відкриті торги з продажу лісу

Зокрема
Р.Ткач зазначив: “Ми в цьому залі не вперше обговорюємо проблеми лісів, але
вперше на такому найвищому рівні. Тому хочу подякувати
всім за турботу про долю Карпатського лісу.
Лісогосподарська галузь посідає важливе місце в економіці нашої області.
Ліси на Прикарпатті займають 626 тис.га, лісистість  41 відсоток.
Лісовий фонд області закріплений за
30 постійними лісокористувачами із 6 відомств. До речі, у різній відомчій
підпорядкованості криється значна частина лісових проблем. Є відомства, які за визначенням не можуть займатись лісом.
Більше чверті (26%) лісів віднесено
до природно-заповідних, а це один із найвищих показників у державі і
безпрецедентний для Європи. В цілому 54% лісів віднесені до таких, де
заборонені рубки головного користування. Це є проблемою, адже частина лісів
старіє, втрачає захисні властивості і потребує господарського втручання.
Запаси деревини в лісах області складають близько 157 млн.куб.м, а щорічний
приріст досягає 2,5 млн.куб.м. В той час, коли загальний обсяг рубок в останні
роки не перевищує 800 тис.куб.м, за запасами деревини на душу населення область
займає одне з перших місць в державі. Питома ж заготівля деревини – досить
низька (0,57 куб.м на душу населення), а використання приросту – 39% (тоді як у
розвинутих гірських країнах Європи 70-80%). За оцінкою
експертів світового банку, які працювали в області в квітні-червні 2005 року,
ми в недостатній мірі використовуємо деревні ресурси і маємо реальні можливості
збільшити обсяги заготівлі деревини. Безумовно необхідно використати новітні
екологозберігаючі технології.
Правові, лісівничо-екологічні, економічні та соціальні проблеми в лісовому
секторі, безумовно, існують вже давно і загострились в останні роки.
Невдала приватизація (акціонування) лісокомбінатів припала на першу половину
90-х років і разом з іншими чинниками поклала початок занепаду деревообробної
та меблевої промисловості у регіоні, практично була знищена лісова
інфраструктура (дороги, в т.ч. і вузькоколійні залізниці, мости), яка
формувалась впродовж післявоєнних років.
Крім того, стихійні лиха спричинили руйнування, які непосильні для відновлення
силами лісових підприємств. На будівництво лісових доріг впродовж останніх 5
років із бюджету не отримано передбачуваних коштів (згідно державної програми
«Ліси України» – 16 млн.грн щорічно). В лісах області потрібно побудувати
близько 5 тис.км лісових доріг. Це разом із мостами, підпірними стінкми,
водовідводами потребує інвестицій приблизно на 1 млрд.грн. До речі, допомога
Світового банку в цьому питанні була б дуже доречною. З цього приводу ведуться
також переговори з кількома вітчизняними та іноземними інвесторами.
На Україні ніколи не виготовлялась спеціалізована техніка для лісозаготівель в
горах. Більшість технічних засобів, які використовують в лісовому господарстві,
вимагає модернізації. Заміна їх на спеціалізовані вимагає капітальних вкладень
в обсягах близько 80 млн.грн. Імпорт сучасної лісозаготівельної техніки
обтяжений значними митним збором, який сягає 20-40% вартості. Це також
проблема, яка потребує вирішення на державному рівні.

Тепер
про зроблене.
За минулий рік в області зроблені реальні кроки для відтворення, охорони і
ефективного використання лісосировинних ресурсів.
У 2005 році відновлено ліси на площі 2,8 тис.га.
Виготовлення продукції з деревини зросло на 32%. Плитні
підприємства області ха рахунок значних інвестицій випустили 400 тис.куб.м плит
ДСП та 12,6 млн.кв.м волокнистих плит. Це майже половина плитної продукції держави.
З середини 90-х років в області існувала ущербна процедура розподілу
лісосічного фонду, коли 50-60% стиглої деревини виділялась приватним фірмам за
мізерну попенну плату. Ми багато працювали над запровадженням прозорих процедур
на ринку деревини. Були розроблені положення про тендерні процедури на
лісозаготівлях, утворені і функціонують тендерні комітети. На даний час вже
проведені тендери на лісозаготівлі і відкриті торги (аукціони) з продажу
лісової продукції, де прийняли участь більше 100 суб’єктів господарювання.
Закуплено робіт обсягом 200 тис.куб.м на суму близько 16 млн.грн., на відкритих
аукціонних торгах продано 10 тис.куб. деревини на суму 3 млн.грн. Це дозволило
в першу чергу легалізувати робочу силу на лісозаготівлях (близько 800 чоловік),
а також суттєво впорядкувати ринок лісопродукції, створити конкурентне
середовище, долати прояви тіньової економіки.
Безумовно в цій роботі є недоліки і проблеми, як і в
кожній новій справі. Але шлях правильний, ринковий, і від нього ми не
відступимо.
До речі, в області активізована робота місцевих органів самоврядування,
правоохоронних органів та лісової охорони по боротьбі з крадіжками лісу,
нелегальними пилорамами та самовільними рубками.
Серед інших питань, які є актуальними сьогодні і дали б можливість створити
додаткові робочі місця, є впорядкування збору і переробки грибів, ягід та
лікарської сировини.
Керівництво області приділяє увагу не тільки деревині як ресурсу, але і
використанню в більшій мірі рекреаційних властивостей лісових територій.
Рекреація і туризм повинні створити нові робочі місця для жителів гірських сіл,
підняти рівень їх достатку, перетворитися в основне джерело поповнення бюджетів
держави, області і головне – місцевих громад.
Для належного розвитку туристичної галузі Прикарпаття, як пріоритетної,
розроблено комплексний план із врахуванням екологічних вимог і
соціально-економічних інтересів місцевого населення. Визначено перспективні
території для будівництва рекреаційних комплексів, в тому числі і
гірськолижних, туристичних готелів, баз відпочинку тощо. Плануємо виділення
земель на конкурсних засадах. Розробляється програма транспортного освоєння
гірського регіону.

Логіка життя і здоровий
глузд вимагають оптимізації мережі природно-заповідного фонду. Часто для
розвитку громад необхідно вилучити деякі площі, що не мають природоохоронного
значення, і хочемо в цьому підтримкм Мін природи.

За рік роботи я побував
в багатьох найбільш віддалених лісових куточках області – від Собольського
лісництва, де доїхати можна тільки вузькоколійною залізницею, до урочища
Буркут, де єдиною дорогою до тепер служить Брусилівка, побудована в першу
світову війну.
Я бачив величезний потенціал наших лісів, бачив професійну лісову службу, бачив
трудолюбивих щирих людей, які знають і будуть жити так, як належиться в
європейській країні в третьому тисячолітті.
Економічне зростання та соціальна стабільність в нашій області, де життя людей
напряму пов’язане з лісовими ресурсами, можна досягти лиш на засадах сталого
розвитку, тобто балансу економічної, екологічної і соціальної складових.

Ще раз дозвольте подякувати Вам за увагу і
розуміння наших лісових проблем. Ми в свою чергу зробимо все, щоб вічнозелені
Карпати достойно передати нашим дітям і внукам”.