Про бездіяльність Державної лісової інспекції

Hаписати до вас мене спонукала стаття в газеті
«2000» («Неделя Украины» за 7—13 жовтня) «Лесные дивиденды возрастут».
Моєму і не тільки моєму обуренню немає меж. Я маю нещастя працювати
якраз під керівництвом такого горе-керівника, в. о. начальника
Держ-лісінспекції України, як пан Синьогуб.

Коротко про себе. Майже вся моя професійна
діяльність (близько 20 років) пов’язана з Росією, з Західним Сибіром.
Закінчивши інститут, по розподілу попав у Сибір, де працював у системі
«Ліспроекту» Держкомлісу СРСР, Мінекології Росії, тобто проблеми
лісової галузі знаю як із боку проектування, так і виконання і контролю
лісогосподарських заходів. В жовтні 2004 року вирішив після відомих
подій повернутися в Україну, щоб жити на рідній землі і приносити
користь рідній Україні. Ще додам, що проживаючи в Сибіру, був активним
учасником всіх заходів, які проводить там наша українська діаспора,
беріг рідну мову, культуру, тобто вважав і вважаю себе справжнім
українцем і, почувши слова Ющенка — «повертайтеся на рідну землю» —
вирішив, що… Що ж виявилося?

Не хочу сказати, що таке безвладдя, такий справжнісінький «беспредел»
панує в інших відомствах (можливо, ні), але те, що робиться в
Мінприроди, зокрема в Держлісінспекції України, так це просто факт.
Тому що я тут проіснував, майже деградувавши як спеціаліст і людина,
цілісінький рік, який можна викинути із свого життя. Що ж таке Державна
лісова інспекція України?

Відомство, яке повинно було б по ідеї контролювати діяльність такого
монстра, як Держкомліс, який монополізував повністю лісовий комплекс
країни, фактично є, з одного боку, просто його придатком, а з іншого —
невеличкою «приватною лавочкою» однієї людини — Синьогуба В.
М.Користуючись підтримкою такої можновладної людини, як колишній
губернатор області Засуха (вони дуже близькі родичі — шуряки), Синьогуб
з невеличкої посади головного лісничого лісгоспу попав «наверх»,
притягнувши з собою друзів, родичів, простих лісників, тобто замість
того щоб створити з щойно сформованого на папері урядового органу (в
червні 2004 року), яким є Держлісінспекція України, високоефективне
контролююче відомство, фактично створене стояче болото, в якому
закисають всі ідеї, всі розумні думки і де буйно процвітають інтриги.

З приводу дезорганізації роботи, бездіяльності керівництва протягом
цього року ми неодноразово зверталися до міністра Ігнатенка,
зустрічалися з ним особисто, з його помічниками, але «віз і нині там».
Тобто напрошується простий висновок, що фактично система державної
влади не працює, а просто деякі люди займають деякі пости для того, щоб
вирішувати свої і ще деякі проблеми. Щодо самої «діяльності» так званої
Держлісінспекції, вона описана в листах на ім’я Ігнатенка, тому я
повторюватися не буду.

Надіюся на вашу відповідну реакцію, на вашу чесну, об’єктивну, неупереджену позицію.

Для чого це мені і не тільки мені потрібно (мене вже питали чому ти не
можеш жити, як всі)? Просто в зрілому віці для мужчини соромно
хлюпатися в затхлому болоті в надії, що тобі хтось кине обгризану
кісточку. Хоча, може, це й є ідеали «Майдану»?

З листа працівників Держлісінспекції: Дишка К.
П., Кобилянського К. С., Лагодича І. С., Ставенка В. А., Горошка О. А.,
Дишко І. Ю. до міністра охорони навколишнього природного середовища
України Павла Ігнатенка

Ми, державні службовці, працівники Державної
інспекції з контролю за охороною, захистом, використанням та
відтворенням лісів — урядового органу державного управління в складі
Міністерства охорони навколишнього природного середовища України
вважаємо недопустимою та абсурдною ситуацію, яка склалась у апараті
Держлісінспекції з виплатою заробітної плати, оплатою службових
відряджень, надбавок, отриманням матеріальної допомоги, та
морально-етичну ситуацію в колективі Держлісінспекції.
Розмір зарплати може забезпечити лише проїзд співробітника на роботу, а
не мінімальний прожитковий рівень сімей. Не виплачується аванс, взагалі
не оплачені службові відрядження, неможливо отримати матеріальну
допомогу. Відсутність елементарних соціальних гарантій ніяк не сприяє
якісному виконанню службових обов’язків.

Відповідно до ст.3 Закону України про державну службу скорочення
бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових
окладів, надбавок до них та фінансування інших, передбачених цим
законом гарантій, пільг, компенсацій та інших виплат. А відповідно до
ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення
встановлених термінів виплати заробітної плати, виплата її не в повному
обсязі передбачає адміністративну відповідальність посадових осіб.

Не обладнані робочі місця працівників функціональних секторів, що значно ускладнює виконання ними своїх посадових обов’язків.
Працівники секторів не ознайомлені з наказами, розпорядженнями,
особливо фінансово-господарського характеру, які видаються по
Держліс-інспекції і взагалі не володіють робочою ситуацією, що склалась
на даний момент. Вся ця документація знаходиться лише в організаційному
відділі, і при зверненнях до начальника цього відділу відповіді ніхто
не отримує. Він лише посилається на те, що ознайомлення працівників
буде здійснюватися суто з особистої вказівки начальника
Держлісінспекції.

В колективі Держлісінспекції панує нездорова як робоча, так і моральна
обстановка через те, що перший заступник начальника Синьогуб В.
М.розділив колектив на «своїх» та таких, які невідомо як потрапили у
Держлісінспекцію.

Шановний Павле Миколайовичу, просимо вас як міністра втрутитись у
ситуацію, що склалась у центральному апараті Держлісінспекції,
розібратись у ній та вжити заходів впливу.

З листа до міністра охорони навколишнього природного середовища України Павла Ігнатенка

Чесно кажучи, я уже не надіюся на те, що з вашої
сторони буде відповідна реакція на цей черговий лист про бездіяльність
такого урядового органу, як Державна лісова інспекція (адже ви нібито
здійснюєте контроль за її діяльністю відповідно до розподілу
повноважень в Міністерстві), але невеличка надія все-таки теплиться.

Через незрозумілі причини ніякої відповіді  не отримано, не було
ніякого реагування ні на один з 4 листів та 2 службових записок на ваше
ім’я.

Наскільки нам відомо, десь далеко від нас відбувається знову ж таки
якась реформа лісового господарства, керівні працівники цих відомств
кудись чогось їздять за якимось досвідом (про це ми дізнаємося з
газет), розробляються якісь концепції, вносяться кудись зміни. І в цей
час такий контролюючий орган, як Держлісінспекція, дякуючи керівництву,
просто безцільно існує. Завдяки такому горе-керівнику, як Синьогуб,
створена практично приватна «лавочка» по вирішенню особистих
стратегічних завдань. Якщо ви не знаєте (а про це відомо всім
працівникам Міністерства, які мають відношення до лісового комплексу),
то ставлю вас до відома, що вся його робота зводиться до підтримання на
відповідному рівні корисливих, «потрібних» зв’язків зі структурою
Держкомлісгоспу та деякими керівниками Мінприроди.

Держкомлісгоспу потрібно мати «кишенькову», «ручну» Держлісінспекцію.
Свідчення цього — публікація на сайті Держкомлісгоспу «прес-служби»
Держлісінспекції і особливо в газеті «2000» («Неделя Украины» за 7—13
жовтня) «Лесные дивиденды возрастут», які, поза всякими сумнівами,
написані під диктовку керівників Держкомлісгоспу.

Особливе обурення викликає публікація якоїсь «прес-служби»
Держлісінспекції. Яка прес-служба? Та ви, пане міністр, зайдіть до нас
в ці нещасні, обідрані, холодні робочі приміщення. Де ми сидимо, навіть
без світла, необладнані робочі місця; кілька здорових мужчин, які
тиняються без роботи вже майже рік в надії на якісь зміни. Ну а про
професійно-інтелектуальний рівень Синьогуба, який про це «блискуче»
доказав виступами на колегії Мінприроди, Держлісінспекції та на
засіданні комітету Верховної Ради, і говорити нічого.

«Працюють» в так званій Держлісінспекції лише кілька чоловік, яким
довіряє Синьогуб, які прийшли з ним. Є кілька хлоп’ят на підхваті, які,
якщо Синьогуба будуть гарненько слухати, кудись поїдуть і зможуть за
рахунок якогось лісгоспу покращити своє матеріальне становище, тобто
взяти чергового хабара (про що відкритим текстом говориться в курилці).
Вся ця «робота» відбувається за зачиненими дверима кабінету Синьогуба,
тобто готуються чергові інтриги, розробляються нові ходи.

А хто ж «не працює» в Держлісін-спекції, зі слів Синьогуба? Що цікаво —
це люди після 40, які чогось досягли в житті, в яких сформована думка,
і, власне кажучи, є спеціалістами. В них одне «але» — не вміють
займатися блюзнірством і плазувати.

7 жовтня я зайшов до Синьогуба із заявою надати мені 2 дні за свій
рахунок за сімейними обставинами. В кабінеті знаходився начальник
Держлісінспекції м. Києва Рибак О. В. Несподівано Синьогуб в
присутності іншої людини накинувся на мене (передаю дослівно): «ви
нікудишній спеціаліст, прогульщик, що за родина, що за батьки виховали
такого». Я перенервував, і в мене почалося загострення виразкової
хвороби, довелось звернутися до лікаря. Після цього я зрозумів, що
немає ніякого сенсу залишатися працювати в організації. Моя праця, моє
бажання працювати, мій життєвий і професійний досвід непотрібен ні
Держлісінспекції, ні Мінприроди, ні, як виявилося, рідній країні. Тому
я написав заяву на звільнення.

Залишаю за собою право, враховуючи небажання (чи невміння) керівництва
Мінприроди організувати належним чином роботу в структурних
підрозділах, провести контроль за їх діяльністю (маю на увазі
Держлісінспекцію і проведення фінансової ревізії), захистити
співробітників, які хочуть працювати, від свавілля чиновника,
звернутися безпосередньо до Президента, в суд на захист честі та
достоїнства, а також в ЗМІ.

З повагою головнийспеціаліст Держлісінспекції
України Лагодич І. С.
І. С. Лагодич