23/01/2006
0Інтерв’ю начальника
Чернівецького облуправління лісового господарства Миколи КАРЛІЙЧУКА газеті
„Лісівник Буковини” №96 (1606) від 21.12.05
Історія взаємозв’язків людини і живої
природи своїм корінням сягає далекого минулого, і було би помилково бачити в
них лише матеріальні фактори. Вони багатогранні, складніші… Навіть уявити
важко, що станеться з нашою планетою, якщо цей унікальний природний дар буде
втрачено. І причин для занепокоєння більш ніж достатньо. Лише варто згадати
історію. Колись територія європейських країн була покрита величними лісами, їх
населення, безперечно, було впевнене, що вони вічні. Але в Англії сьогодні
вирубано 95 відсотків лісів, в Італії, Франції, Іспанії їх залишилось усього
10-15 відсотків. Наші ж ліси зеленіють, і вважаю, що ми зробимо все від нас
залежне, щоб зберегти і примножити їх надалі.
А зараз дозвольте коротко
розповісти про здобутки лісівників Буковини. Нині, за лісистості, досягнутій в
Україні на рівні 15,6 відсотка, на одного громадянина припадає 0,18 га лісу. По Карпатському регіону ці показники значно
вищі, і, зокрема по Черні-вецькій області, на одного жителя припадає 0,26 га лісової площі, а лісистість становить 29,2
відсотка. Сьогодні проблема збалансованого
лісокористування та відтворення лісів набула загальнодержавного значення.
Держлісгоспами обласного
управління лісового господарства здійснюється ведення лісового
господарства на
загальній площі 176,3 тис. га, з них вкрита лісом площа становить 159,9
тис.
га, з них — лісові культури — 52,0 тис. га. Породний склад лісів такий,
ялина —
32,8 %, ялиця —16,7 %, дуб —18,8%, бук—26,0%, інші породи —і 5,7 %.
Загальний запас деревостанів —48,4 млн. куб. м, з них — стиглих і
перестійних — 14,8 млн. куб м. Ліси державного лісового фонду
відзначаються
високою продуктивністю Щороку, в
середньому, на гектарі вкритої лісом площі приростає 4,8 куб. м
деревини, що загалом становить 770 тис. куб. м.
Відповідно до
народно-господарського значення, ліси належать до І та II групи. Площа лісів І групи становить 59,6 тис.га,
II групи —
100,3 тис. га, або відповідно 37 та 63 відсотки.
Обсяги щорічного
користування лісом у порядку рубок головного користування за останні 10
років
зменшились із 403,8 тис. куб. м до 364,6 тис куб. м. на період 2000
-2010 рр.,
що створило умови щодо стаблізаціг рубок лісу та його відтворення.
Здійснений комплекс лісогосподарських робіт, починаючи із 1960 року,
забезпечив можливість збільшення площі лісів і поліпшення їхнього
породного
складу та забезпечення природного поновлення лісу.
За останнє десятиліття на
площі суцільних зрубів 10,1 тис. га лісовідновлення здійснено на площі 10,9
тис. га, із них більш як 45 відсотків забезпечено природним відновленням лісу.
Природно-кліматичні умови нашого регіону
дуже різноманітні — від степів Молдови до гір Карпат. Ось тому відновлення
лісів у різних природно-кліматичних районах області має свою специфіку.
Лісові насадження Хотинського держлісгоспу
в зоні Сокирянського, Кельменецького та Новоселицького районів представлені
свіжими та частково — сухими грабовими та черешневими дібровами, серед яких
значну площу ще займають порослеві, іноді майже чисті насадження дуба
багаторазової генерації Основним методом лісовідновлення в цій зоні є створення
змішаних суцільних лісових культур з участю дуба До минулого року лісові
культури створювались переважно за схемою: 3 ряди дуба, 3 ряди супутньої
породи, розміщенням 2,5 х 0,7 м, кількість
посадкових місць на 1 га— 5714 шт., які по головній породі відповідали III
класу якості (відповідно до нормативу переводу у вкриті лісом землі) Через це,
враховуючи частковий відпад лісових культур до віку переводу, на технічній раді
при захисті проектів лісових культур було прийнято рішення щодо збільшення
кількості головної породи (дуба) та створення лісових культур за схемою
змішування: 3 ряди дуба та 2 ряди супутньої породи, що відповідатиме нормативу
І класу якості. в умовах свіжих грабових та букових дібров і дубово-грабових
бучин Хотинського та Чернівецького держлісгоспів, в яких немає природного
поновлення лісу, створюються суцільні лісові культури з участю дуба звичайного
і скельного розміщенням 2,5 на 0,7 м.
На зрубах із задовільним поновленням супутніх порід створюються часткові
культури з розміщенням головної породи—дуба звичайного в міжряддях через 6 м і в рядах — через 0,5 м.
Густота головної породи (3,3 тис. шт. на 1 га) відповідає вимогам І класу якості лісових культур під час
переведення у вкриті лісовою рослинністю землі.
У букових рівнинних лісах Хотинського,
Чернівецького і Сторожинецького ДЛГ у типах лісу — дубова, грабова та ялицева
бучини і субучини — відновлення забезпечується, шляхом природного поновлення
лісу завдяки рівномірно-поступовим рубкам.
З підвищенням висоти над рівнем моря вище
зони букових лісів починаються ялицеві типи лісу, характерні для
Берегометського ДЛМГта Сторожинецького ДЛГ, — букові яличники і суяличники,
буково-ялинові яличники, ялинові суяличники, де основним способом
лісовідновлення також є забезпечення природного поновлення шляхом
рівномірно-поступових рубок Ці рубки, незважаючи на їх трудомісткість, в умовах
нашої області дають найліпші результати із забезпечення природного поновлення
лісу.Кількість прийомів, інтенсивність і повторюваність залежить від стану
насадження і підросту, погодних умов, періодичності плодоношення. В
ялицево-букових насадженнях з повнотою 0,8-1,0 виконуються 3-прийомні рубки, а
за нижчих повнотах — 2-прийомні.
У поясі ялинових лісів (від свіжих і
вологих ялицевих, буково-ялицевих та ялинових раменів і сураменів до
чистих
ялинових насаджень) створен.ня лісових культур є основним методом
лісовідновлення. Лісові культури
створюються з перевагою ялин., (6-8 одиниць), включаючи до складу ялицю
(2-4 одиниці) та в окремих випадках—бука (1-2 одиниці)—для створення
змішаних стійких деревостанів. На зрубах, розташованих вище, ніж 1000
м, у поясі чистих ялинників переважно створюються чисті ялинові
насадження.
Потрібно також звернути
увагу на проблему похідних ялинників — як наслідок створення лісових культур,
що не відповідають типові лісорослинних умов. Із загальної площі лісів
підвідомчих підприємств облуправління 176,3 тис. га насадження ялини займають
площу 52,6 тис. га, з них корінні ялинники — 39,2 тис.га, похідні — 13,4 тис.
га. Характерною особливістю похідних ялинників в умовах області є те, що
основна їх площа — 11,6 тис. га припадає на ялицеві типи лісу, суміжні з
ялиновими. Лісовпорядкуванням виділено насадження з перевагою ялини у
буково-ялинових яличниках та суяличниках у гірській зоні на площі 7,3 тис. га,
які належать до насаджень, в яких ялина відповідає цільовій породі. Це, як правило, змішані насадження ялини, ялиці і бука, що
відзначаються високою продуктивністю і задовільною стійкістю. Тільки на площі
6,1 тис. га насадження ялини не відповідають умовам місцезростання, з них у
рівнинних лісах, у дубових типах лісу, — 0,3 тис. га, в букових типах лісу —
1,5 тис. га, в ялицевих типах лісу в передгір’ї — 4,3 тис. га. У зазначених
насадженнях за необхідності виконуються вибіркові та суцільні санітарні рубки
із наступною посадкою лісових культур відповідно до корінного типу умов
місцезростання.
У 2005 році, за обсягу суцільних рубок
минулого року 1309 га,
лісовідновлення проведено на площі 1310 га, тобто відновлення
провадиться у повному обсязі і впродовж одного
року. За останнє десятиліття створено 5785 га лісових культур,
переведено у вкриті лісовою рослинністю землі 6034 га, з них понад 50
відсотків відповідає II класу якості. На
переведених у встановлені терміни лісових культур немає, а площа
незімкнутих
становить 4073 га.
Одним із основних
показників під час створення лісових культур є асортимент та якість посадкового
матеріалу. Із врахуванням щорічних обсягів посадки
лісових культур держлісгоспами вирощується 4,5 – 5,0 млн. штук стандартного
посадкового матеріалу. З цією метою
функціонує 51 лісовий .розсадник загальною площею 84 га, з них два ба-. зисні лісорозсадники площами 22
та 24 га, які також використовуються для вирощування
декоративного посадкового матеріалу. За останнє десятиліття в лісових
розсадниках держлісгоспів вирощено майже 50 млн. штук посадкового матеріалу.
Для створення
високопродуктивних деревостанів добре налагоджена відповідна робота,
зокрема —
щодо відновлення лісу на селекційній основі. З цією метою створена
постійна
лісонасіннєва база, до складу якої входить 0,5 га лісонасіннєвих
плантацій першого порядку, зокрема
дуба звичайного і скельного — 25,5 га, ялиці білої — 9,0 га, модрини
європейської — 6,0 га, дугласії — 4,0 га. Виділено 1966 га генетичних
резерватів основних лісоутворюючих
порід, 252 га постійних лісонасіннєвих ділянок, відібрано й
атестовано 267 плюсових дерев. У 2003 році атестовано й занесено до
Державного
реєстру клонові лісонасіннєві плантації першого порядку дуба звичайного
і
скельного гібриду ранньої форми розпускання — на площі 12,5 га та ялиці
білої на площі 5 га. Вони нині — на
початковій стадії плодоношення.
Щорічно держлісгоспами
управління створюється лісових культур дуба звичайного в обсязі 150 —
160 га, що значно більше, ніж передбачено програмою «Діброва». З метою
збереження генофонду дуба виділено 297,8 га резерватів дуба звичайного
та 32,1 га дуба скельного. Відібрано 97,8 га постійних лісонасіннєвих
ділянок та 140 плюсових
дерев дуба, з них 30 — скельного. Резервом для
збільшення площі дубових насаджень є насадження граба, що займають
площу 2437 га, та насадження осики на площі 123 га.
Для підвищення продуктивності і стійкості
насаджень упродовж останніх років, крім основних аборигенних порід (ялини,
ялиці, дуба, бука), запроваджено інші цінні породи, зокрема модрину
європейську, за участі якої вже створено понад 100
гектарів
лісу.
