При майже стовідсотковому фінансуванні за період 2002-2004 років запланованих коштів на природоохоронні заходи на Закарпатті так і не забезпечено належну охорону лісів – збитки від несанкціонованих рубок сягають 16 544,9 тис. грн. Щороку зростають й обсяги головних рубок. Про це 10 січня повідомили у прес-службі КРУ в Закарпатській області.
Працівники КРУ з’ясували, що заходи державної програми «Ліси України» за період 2002-2004 років виконано всього на 27% при забезпеченні на 94,6% бюджетними коштами.
Згідно з висновками аудиторського дослідження КРУ, основними причинами нераціонального збереження та використання лісових ресурсів області, є кілька причин. Зокрема, обмежене бюджетне фінансування. На думку аудиторів, незабезпеченість заходів різних програм в умовах достатніми коштами, недоліки системи їх розподілу, а також відволікання коштів на заходи, що не пов’язані з лісогосподарськими роботами, негативно вплинули на виконання запланованих показників. Наприклад, у загальній сумі видатків на ведення лісового господарства фінансування погіршилося: якщо у 2002 році воно становило 11%, то вже у 2004 – 6,8%. Недофінансування призводить до невиконання заходів з охорони й відновлення лісових ресурсів. І з запланованих 0,28 га захисних лісонасаджень у високогір’ї Карпатського регіону фактично створено лише 12%. Будівництво лісових доріг виконано лише на 9%.
Дається взнаки й бездумна діяльність окремих «лісових» господарів, які дозволяють собі витрачати значні фінансові ресурси на… надання різного роду спонсорської та благодійної допомоги. Таким і подібним чином було витрачено близько 1249,4 тис. грн.
Серед порушень і приховані рубки, замасковані як такі, що пов’язані з веденням лісового господарства.
Так, за даними Державної інспекції з контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів в Закарпатській області, спеціальною комісією виписувалися лісорубні квитки на проведення суцільних санітарних рубок, причому обстеження ділянок не проводилося. Як приклад, в Мокрянському ДЛМГ, де без актів лісопатологічного обстеження проведено суцільні санітарні рубки й вирубано 2082 куб. м деревини, розмір шкоди, завданої державі, становить 45,2 тис. грн.
Працівники КРУ наводять й такі офіційні дані: всюди говориться про зменшення головних рубок, а насправді ж вони зростають. Для прикладу, аудиторською групою досліджувалися показники більш раннього періоду, висновки такі: у 1990 р. розрахункова лісосіка була на 40% менша, ніж у 1995 р., тоді як санітарна рубка 1995 р. перевищила показники 1990 р. у кілька разів. Така стратегія в лісовому комплексі триває вже 10-й рік. За цей час у лісах, що мають важливе екологічне значення і виконують основну водорегулюючу роль, зрубано понад 2,5 млн кубометрів деревини.
Серйозною проблемою в області є і самовільні рубки. Так, збитки, завдані ними, є значними і становлять 16 544,5 тис. грн для порівняння – обсяг бюджетного фінансування за відповідний період сягнув 15 451,3 тис. грн. Починаючи з 1995 року і по 2003 рік динаміка обсягів самовільних рубок набула тенденції до щорічного зростання. Ще однією причиною поганого стану в лісовому господарстві Закарпаття є те, що не здійснюються заходи з заліснення малопродуктивних земель. Загальна площа еродованих земель в області складає 9,8 тис. га, що є високим показником для малоземельної Закарпатської області.
Серед інших причин аудитори КРУ висувають ще таку: підприємства системи Держлісгоспу не шукають альтернативних джерел для поповнення власних надходжень. Не проводиться робота з побічного користування лісовими ресурсами, фактично ними користуються на безоплатній основі різні підприємницькі структури. Не здійснюється глибока переробка деревини. Усього 14,2% сягнув обсяг реалізованої переробленої деревини в загальному обсязі реалізованої продукції за 2004 рік. Не ведеться робота з розвитку мисливського туризму тощо.