І ліс повинен мати ефективного господаря

Ліс гарний у будь-яку пору року. Ось
і цього передзим’я він, стомившись від тривалої засухи, жадібно всотує живильну
вологу, похитуючи зеленими буйночубими головами, ніби схвалює хоч і запізніле, але
правильне рішення природи досхочу напоїти його.

На перший погляд здається, що спокійнішої
роботи, як у лісі, не знайдеш. Ну, над чим там потіти, чого переживати? Але то тільки
так здається. Насправді ж кожен із 3,5-тисячного загону лісівників області живе
і працює в постійній напрузі. Охорона і захист угідь, забезпечення видового та порідного
складу, лісовідновлення, боротьба з шкідниками і загалом рентабельне господарювання
– це щоденні турботи всіх, починаючи від начальника обласного управління лісового
господарства Анатолія Карпука. Саме завдяки чітко налагодженій системі роботи і
вдається досягати успіху.

Зберігати і примножувати лісові багатства
– такими є головні завдання обласного управління лісового господарства. Однак не
такі вони прості, якщо врахувати, що здоров’я лісу в зв’язку з екологічною ситуацією
в регіоні постійно погіршується, все більше дають про себе знати шкідники. Сьогодні
в області під лісами 345 тисяч гектарів. Здавалося б, чимало. Однак заліснення,
якому приділяється постійна увага, все ж недостатнє. Лісистість на Черкащині, як
розповів головний лісничий облуправління лісового господарства Василь Горда, ледь
перевалила за 15 відсотків території. Проте оптимальний варіант для регіону – майже
20 відсотків.

Очевидно, виходячи з цих розрахунків,
необхідно внести зміни у державну програму “Ліси України” і втричі збільшити
щорічні обсяги посадок лісу. Бо якщо садитимемо ліс нинішніми темпами, зауважують
лісівники, то реалізація згаданої програми може розтягтися більш як на сотню років.
Поставлено ж завдання, зокрема на Черкащині, досягти оптимального рівня лісистості
протягом двох десятиріч. У цьому в лісівників є повна підтримка обласної ради та
облдержадміністрації. Розпорядження про розширення площ лісонасаджень недавно підписав
голова облдержадміністрації Олександр Черевко. Добрі перспективи на наступний рік
дає підтримка Кабінетом Міністрів пропозицій щодо збільшення фінансування лісової
галузі. Передбачається й широке використання для цього земель, непридатних для сільськогосподарського
виробництва. Однак, незважаючи на загалом сприятливі умови для вирішення цього питання,
тут є чимало проблем.

Як зазначив Анатолій Карпук, на практиці
виходить так, що лісівники самі повинні добиватися виділення землі, брати на себе
виготовлення проектної документації щодо відведення земельних ділянок, яка коштує
чимало. Таке враження, наголосив Анатолій Іванович, що далеко не всі в Держкомземі
пройнялися важливістю розширення лісонасаджень, що яскраво проглядається й на місцевому
рівні.

Проект Указу Президента України “Про
вдосконалення системи ведення лісового господарства” передбачає цілу низку
заходів зокрема для розширення лісонасаджень. Досвід лісівників Черкащини у цій
справі викликав зацікавленість і на державному рівні. На засіданні колегії Держкомлісгоспу
України, яка проводилася на базі кращих держлісгоспів області, набутки черкащан
було схвалено та рекомендовано до втілення в інших регіонах. Щорічно в області вирощується
по 15-17 мільйонів сіянців, які реалізовуються також в інших областях. У господарствах
вирощується достатньо посадкового матеріалу головних та супутніх лісоутворюючих,
а також декоративних порід. При умові збільшення площ заліснення вже за кілька років
завдяки досвіду лісівники планують вийти на оптимальний варіант. Були б тільки кошти,
адже заліснення одного гектара коштує щонайменше 2, 5 тисячі гривень.

Головній меті має сприяти й вивільнення
лісівників від функцій переробників деревини, які, до речі, збереглися на пострадянському
просторі лише в Білорусі. Існуючі переробні цехи нині низькорентабельні і, якби
не явно занижена ціна сировини, то ці підприємства працювали б на збиток. Отже лісівникам
треба, як кажуть, перекувати мечі на орала.

Хоча, з іншого боку, ця проблема також
не така проста, як здається. Один з найголовніших моментів – соціальний. Адже просто
ліквідувати з десяток переробних підприємств – це значить одразу залишитися не тільки
без прибутків, які йшли знову ж таки на розширення лісовідтворення, охорону, боротьбу
з шкідниками та пожежами, придбання нової техніки, посадкового матеріалу, а й позбавити
соціального захисту багатьох людей, які там працюють. Очевидно, рубати з плеча у
вирішенні цієї проблеми не треба, як вважає Анатолій Карпук, а поступово розв’язувати
її, зокрема й перекваліфіковуючи кадри, працюючи з потенційними інвесторами, які
могли б придбати окремі переробні підприємства, модернізувати їх, поглибити переробку
деревини.

Тим паче, що в лісі завжди робота
знайдеться. Візьмімо, приміром, захист від шкідників. Ця проблема в останні роки
дуже загострилася. Десятки гектарів лісу за короткий час знищують хрущ, шовкопряд,
лісовий пильщик та інші шкідники. Їх поширенню сприяє занедбаність лісосмуг, які
формально належать сільським радам, а фактично часто просто бездоглядні. Саме там
і зберігаються осередки шкідників, які потім переселяються в ліси і нищать їх. Витрачаючи
чималі кошти та використовуючи значні людські ресурси й техніку для знищення шкідників,
лісівники констатують, що повністю вирішити проблему, на жаль, не вдається знову
ж таки через недооцінку значення здорового довкілля з боку окремих керівників.

Загалом же ліс давно потребує комплексного
захисту, і забезпечити його можуть лише профільні структури – від лісництва до Державного
комітету лісового господарства. Згаданим указом Президента України передбачена повна
передача лісового фонду держави у підпорядкування підприємствам Держкомлісгоспу.
Поки що значну частину цього фонду становлять відомчі угіддя, де й проявляються
численні проблеми. Ні АПК, ні Міноборони, ні інші структури, які користуються цими
угіддями, не спроможні ефективно вести лісогосподарську діяльність, бо ліс для них
не головний пріоритет. У лісу повинен бути повноправний господар, який би за нього
відповідав.

– Повертаючись до проблеми відтворення,
охорони та захисту лісу, – сказав на закінчення Анатолій Карпук, – хотів би зауважити,
що досі частка державних коштів у витратах на це становила лише майже п’ять відсотків.
Решту ми забезпечували самі. Добре, що ситуація змінюється, що держава бере на себе
більше зобов’язань. Це зокрема передбачається проектом “Концепції реформування
та розвитку лісового господарства України”. Зрештою, в Європі, куди ми прагнемо,
лісове господарство дотується державою. Тому й проблем там значно менше. Час і нам
переходити на європейські стандарти лісовідновлення та лісорозведення, що орієнтовані
на природні можливості відтворення лісів.