Про що шумлять сумські ліси

З давніх-давен для українців, як і для багатьох інших народів, символом життя
було дерево. Важко уявити собі ту сферу людського існування, яка б так чи інакше
не була з ним пов’язана. Наш зелений друг заслужив належної уваги й турботи, постійної
охорони та відновлення. Попри всі складнощі нинішнього періоду Сумському управлінню
лісового господарства, яке очолює заслужений працівник лісового господарства Віктор
Чигринець, останніми роками вдається вирішувати непрості питання і поточного, і
стратегічного характеру. І це насамперед завдяки злагодженому і дружному п’ятитисячному
колективу.

Чіткі орієнтири

Зелені скарби Сумщини займають майже 445 тисяч гектарів або 17, 4 відсотка від
її загальної площі. Найбільше лісів -280, 5 тисячі гектарів у користуванні Сумського
обласного управління лісового господарства (донедавна – Державне лісогосподарське
об’єднання “Сумиліс”). Склад порід тут надзвичайно різноманітний, загалом
він налічує понад 120 видів дерев та кущів. Найбільше господарське значення мають
сосна, дуб, ясен, береза, вільха. А лісове господарство Сумщини, що підпорядковане
Державному комітету лісового господарства України, складається з 11 держлісгоспів,
одного лісомисливського і трьох державних мисливських господарств.

– Основними напрямками діяльності нашого управління, -розповідає Віктор Чигринець,
– є забезпечення невиснажливого лісокористування: раціональне використання деревини
та інших продуктів лісу, відтворення та раціональне використання мисливського фонду.
Усі держлісгоспи об’єднання мають цехи з переробки деревини. Здебільшого вони виготовляють
пиломатеріали, пиляні заготовки для меблів, паркет і товари народного споживання.
За дев’ять місяців нинішнього року підприємства управління успішно виконали програму
за всіма напрямками діяльності. Зокрема обсяг реалізації продукції в діючих оптових
цінах ( без ПДВ) за дев’ять місяців становив майже 87 мільйонів гривень. Добрі показники
маємо і з темпів зростання продуктивності праці. Досить-таки чималий внесок робимо
до бюджетів і до державних цільових фондів. Лише за дев’ять місяців їх сплачено
близько 26 мільйонів гривень. Не маємо заборгованості й по заробітній платі. І досягнуто
всього цього за рахунок підвищення ефективності виробництва, високої організації
праці, створення належних ринкових умов для високопродуктивної роботи, моніторингу
ринку, контролю за застосуванням цін. А вони, до речі, відповідають європейським.

Чітким орієнтиром у нашій роботі, – веде далі Віктор Петрович, – стала Концепція
реформування та розвитку лісового господарства України, що є важливою складовою
загальної стратегії збалансованого соціально-економічного розвитку країни. На її
основі формуються програми розвитку галузі, розробляються нормативно-правові акти
лісового господарства. Цей документ дає нам змогу орієнтуватися на європейський
досвід, на спеціальні міжнародні стандарти, що стосуються рубки, так би мовити,
збору врожаю. Так має бути. Хоча нерідко можна почути розмови про те, що лісівникам
було б доцільніше лише охороняти ліс, а врожай на певних умовах нехай збирають комерційні
структури. І я особисто, і численні мої колеги не підтримують такої думки. Ми переконані:
ця фаза має бути в єдиному комплексі. У лісі мають хазяйнувати лише професіонали,
а не бізнесмени-лихварі для власної вигоди. Хвилює нас і те, що практично всі кошти
від лісової галузі і насамперед плата за лісові ресурси надходять до Державного
бюджету. І не просто звідти отримати певну суму коштів для ведення лісового господарства.
Не закладаються кошти для розвитку галузі останніми роками і в обласний бюджет.
Мовляв, лісівники самі виживуть. Але це ж помилкова тенденція. Лісова галузь, як
і багато інших, потребують підтримки як з боку держави, так і місцевої влади.

Нині в управлінні надають великого значення переозброєнню виробництва, оновленню
обладнання, яке є до того ж високопродуктивним, дає ефективну віддачу. І про це
можна переконатися на діяльності таких держлісгоспів, як Лебединський, Кролевецький,
Свеський, Глухівський, Конотопський, Охтирський, Сумський. Тут належне фінансово-економічне
становище, висока організація праці, непогана заробітна плата. Взагалі мені приємно,
що помітна чітка динаміка зростання показників діяльності нашого управління. Хоча,
зрозуміло, зупинятися на цьому ми не збираємося. Попереду ще надто багато роботи,
і я не сумніваюся, що всі наші задуми (а їх немало) обов’язково будуть втілені в
життя. Ми все будемо робити для того, аби зелені скарби Сумщини й надалі приносили
користь людині. Наше завдання, наш обов’язок: дбайливо доглядати, захищати ліси.
Ми добре розуміємо, що не буде лісу – не буде і життя.

З цими словами, безумовно, погодиться кожен. Додамо, що важко переоцінити естетичне
значення наших лісів, парків, зелених насаджень, бо вони – окраса землі, невичерпне
джерело радості для людини. А ще ж ліс – велетенський акумулятор сонячної енергії,
регулює стоки води, захищає грунт від ерозії, позитивно впливає на переміщення і
температурний режим повітряних мас. І нарешті, ліс – це здоров’я та відпочинок людей,
невід’ємна часточка нашого існування, комора різноманітної сировини. Часто доводиться
чути слова міського жителя в лісі: “Як легко дихається! ” Тут немає шуму,
що так стомлює людину в місті. Зелені кольори різних відтінків милують око, відразу
поліпшується настрій, відчувається прилив енергії та бадьорості.

– Серед такої чарівної природи людям і працюється з піднесенням, – каже Віктор
Петрович. – Мені приємно, що колишні підприємства нашого управління, які ще кілька
років тому ледве жевріли, сьогодні впевнено розправляють свої плечі, відроджуються.
Ми діємо чітко відповідно до діючої програми “Ліси України” і Концепції
реформування та розвитку лісового господарства України. Уважно працюємо над тим,
аби належним чином проводити посадку лісових культур і створення насаджень на землях,
які вийшли з-під підпорядкування сільськогосподарських підприємств. І таких площ
набирається велика кількість. Ми завжди готові виконати ці роботи, аби створити
надійні лісові культури, особливо в північних районах нашої області Середино-Будському,
Ямпільському, Шосткинському. Але ж для цього потрібні кошти. Наприклад, програма
“Ліси України” передбачає фінансування як з державного, так і з обласного
бюджетів. Але ж з місцевих вони не виділяються. Тож це питання потрібно розв’язувати
на державному рівні. Необхідно нам спільними зусиллями боротися за те, аби цей прекрасний
зелений сервіс, який створюють лісівники, був збережений, збагачений.

Діляться досвідом, вчаться в
інших

Безумовно, докладне ознайомлення з діяльністю сумських лісівників яскраво засвідчує,
що тут нагромаджено немалий досвід, тут є чому повчитися іншим. Отож немало колег
з сусідніх областей і навіть сусідньої Росії приїздять сюди, аби взяти на своє озброєння
все передове, прогресивне, що нагромаджене в цьому регіоні. Автор цих рядків був
свідком, зокрема, коли влітку цього року проводилася нарада-семінар “Ведення
лісогосподарського виробництва і мисливського господарства на підпрємствах Сумського
обласного управління лісового господарства Поліської зони в сучасних умовах: досягнення,
проблеми, перспективи”. Цікаво, що крім представників усіх держлісгоспів Сумщини,
активну участь в цьому заході взяли делегації лісівників з Курської та Липецької
областей Російської Федерації. І були прямо-таки вражені, як по-господарському ставляться
на Сумщині до розвитку та підвищення ефективності лісового виробництва. Дбають тут
і про те, аби не допускати пожеж, браконьєрства.

Побували свого часу в цій області і лісівники Болгарії. Упродовж тижня представники
балканської країни знайомилися з веденням лісового господарства регіону. Відвідали
кілька держлісгоспів, мисливські господарства, підписали угоду про співпрацю.

Так, сумські лісівники чітко усвідомлюють, що ліс, як потужна економічна інституція,
за вмілого і дбайливого підходу, не лише може, а й слугує надійним фінансовим інструментом
поповнення бюджету, забезпечення людей роботою, зрештою – розв’язання багатьох соціальних
питань і проблем. І добре тут розуміють, що вчитися ніколи не пізно, що безумовно,
є підприємства лісової галузі, в яких можна запозичити передовий досвід і застосувати
у себе. Саме з цією метою і були здійснені поїздки сумських лісівників до Польщі,
Німеччини і Литви. І це не випадково. Адже вони рівняються саме на європейські зразки
ведення лісогосподарської галузі.

Розповідаючи про зв’язки з лісниками інших регіонів і навіть інших країн, начальник
обласного управління лісового господарства Віктор Чигринець наголошує, що останнім
часом у цій галузі на Сумщині робиться немало корисного. Хоча б такий факт. Щороку
деревини рубається щораз менше й менше. Не винятком був і минулий рік: на 16 тисяч
кубометрів вирубано було менше. І це свідчить про те, що на Сумщині краще стали
використовувати лісосічний фонд, що є дуже позитивним у цій роботі. Приємний і той
факт, що виконано всі показники з лісовідновлення. Відтворено майже 1400 гектарів
нових молодих лісів, тобто всі площі, які були вільні, в умовах держлісфонду, заліснені.

– Розумієте, -зазначає Віктор Чигринець, – значну частину зароблених коштів
ми вкладаємо у відновлення лісогосподарського виробництва. Лише за півріччя цього
року ми вклали у нього 4, 5 мільйона інвестицій. Все це добре. Але хвилює мене таке
питання: ми не досягли на сьогодні основного завдання – 21 відсотка лісистості.
Аби вийти на цю цифру, нам потрібно додатково посадити понад 90 тисяч гектарів лісу.
Зрозуміло, для цього потрібні додаткові бюджетні кошти. Як уже йшлося вище, ми їх
не маємо. Але ж ми не сидимо склавши руки. Поки цих державних інвестицій немає,
ми щорічно вкладаємо на лісовирощування близько 25 мільйонів гривень. Що ж стосується
самої економіки, то ми на сьогодні серйозно займаємося вдосконаленням самої структури
галузі.

Наголосив В. Чигринець і на тому, що сьогодні лісовим фондом управляють чимало
структур. Крім Держкомлісу, є ще агроформування (в області 37 відсотків), а 10 відсотків
лісів на Сумщині взагалі не зрозуміло в чийому підпорядкуванні перебувають. На думку
Віктора Петровича, це є проблемою для держави і в цьому питанні треба навести належний
порядок. Треба, як він вважає, щоб була одна структура, одна лінія, одні правила
гри.

Останнім часом на Сумщині, як і в столиці України, проводяться аукціони по продажу
деревини. І ця форма себе повністю виправдала. Покупців збирається на аукціони величезна
кількість. А вигода – обопільна.

– Ліс, як відомо, має велике значення – екологічне, економічне і соціальне,
– сказав на закінчення бесіди Віктор Чигринець. – Є території, де ліс єдине місце
праці для людини. І прикро, коли нашу роботу оцінюють за якоюсь однією фразою: за
кількістю переробленої продукції чи за великою пожежею. Ліс, як мале дитя, яке треба
повсякденно доглядати, дбати про його майбутнє. Згодьтеся, що праця лісівників вкрай
потрібна і особливо значима для країни. А для мене ліс – доля, яку я обрав за покликом
душі.

 Петро НЕСТЕРЕНКО, “Урядовий кур’єр”

 “Урядовий кур’єр” 2005.11.23