21/07/2005
0Останнім часом в місцевих та всеукраїнських засобах масової інформації все частіше порушується проблемне питання щодо зменшення чисельності зубрів на Волині.
Майже в усіх публікаціях говориться про інтенсивне вирубування лісів, зменшення кормової бази, міграції зубрів, вироджування тварин через близьке схрещування, відсутність економічних мотивів для їх утримання, відсутність державної програми, недостатнє державне фінансування на охорону і відтворення зубрів зі сторони Мінприроди України. В публікаціях домінує одноосібна думка спеціалістів і працівників мисливського господарства та лісокористувачів, тобто зацікавленої сторони, які свої проблеми перекладають на інших, зокрема на Мінприроди України.
Тим часом держлісгоспи, лісомисливські та мисливські господарства обласного управління лісового господарства є одночасно користувачами лісових та мисливських угідь, здійснюють господарську діяльність і зобов’язані забезпечувати охорону об’єктів рослинного і тваринного світу, в тому числі і рідкісних видів, занесених до Червоної книги України. Використання, охорона та збереження рослинного і тваринного світу до функцій Мінприроди України і його органів на місцях не належать.
Тепер конкретно щодо причин зменшення кількості зубрів. Традиційний район мешкання зубрів — це Звірівське і Муравищенське лісництво Ківерцівського держлісгоспу та поля й луки, що прилягають до них. Державне мисливське господарство «Звірівське», яке є користувачем мисливських угідь і на яке покладено функції охорони, використання та відтворення зубрів, та Ківерцівський держлісгосп, як лісокористувач, підпорядковані одній структурі — обласному управлінню лісового господарства. Протягом останніх 30 років в цих лісництвах внаслідок порушень у веденні лісового господарства стались негативні зміни в лісовому фонді. Внаслідок вирубки цінних сосново-дубових насаджень на площі 880 гектарів з’явився самосів березово-вільхових насаджень. Тобто Ківерцівський держлісгосп не забезпечив відновлення лісів з цінних деревних порід у відповідних для них лісорослинних умовах, як того вимагає лісове законодавство. Держуправління екоресурсів неодноразово, починаючи з 1997 року, зверталось до керівництва управління лісового господарства області з пропозиціями визначитись щодо пріоритетності ведення лісового чи мисливського господарства в даному регіоні, оскільки інтенсивне лісокористування призведе до негативних змін середовища перебування зубрів. Але керівники лісового відомства таку пропозицію вважали передчасною.
З метою збереження умов перебування зубрів в традиційних для них місцях, збереження і відновлення чисельності зубрів на Волині, держуправлінням екоресурсів ініційовано створення регіонального ландшафтного парку місцевого значення «Зубр» в межах Звірівського та Муравищенського лісництв Ківерцівського держлісгоспу на площі 8682 гектари. Однак управління лісового господарства дало згоду в 2000 році на створення загальнозоологічного заказника місцевого значення «Зубр» значно меншою площею — 2732 гектари (в 2003 році розширено до 4050 гектарів, але це тільки половина від пропонованого).
Щодо міграції зубрів, то тут основні причини з нашої точки зору — знищення умов місцеперебування внаслідок такої господарської, а точніше безгосподарської діяльності самих лісівників: в систематичному невиконанні плану заготівлі кормів для підгодівлі тварин в зимовий період, відсутності достатньої кількості кормових полів, фактор турбування при проведенні масових облавних полювань в попередні роки в місцях зимової концентрації зубрів (в дні полювання до створення в 2000 році заказника по кілька бригад мисливців прочісували лісові квартали, і за день полювання можна було почути десятки пострілів).
Одна з улюблених тем єгерів та спеціалістів-мисливствознавців на виправдання зменшення чисельності зубрів — їх вироджування через близьке схрещування. Це можна розглядати лише як гіпотезу, оскільки наукові дослідження не проводились. Приплоди молодняка постійно візуально спостерігались спеціалістами держуправління екології і єгерської служби господарства при проведенні щорічних обліків. Тобто причина зменшення чисельності зубрів через їх вироджування, принаймні в останні роки, є надуманою і не може служити як серйозний аргумент.
Максимальна чисельність зубрів за даними державної статистичної звітності, яку готує обласне управління лісового господарства, становила 205 голів в 1990 році. До 1987 року щорічно їх чисельність зростала на 10—12 голів. А у 1987—1988 роках спостерігається різкий стрибок чисельності. Щоправда, були тут, очевидно, і деякі приписки. А зараз зубрів менше півсотні.
Основна причина різкого зменшення поголів’я зубра, на думку екологів, — браконьєрство. Єгерський склад державного мисливського господарства «Звірівське» недостатньо забезпечує охорону мисливських угідь від браконьєрів. Так, за останніх 10—12 років не виявлено жодного випадку незаконного полювання зубрів, в той час, як майже щороку внаслідок таких полювань знаходили туші загиблих (з 1992 по 2000 рік зареєстровано 27 таких випадків).
Щодо державного фінансування і відсутності економічних мотивів для утримання зубрів. У зв’язку із зменшенням чисельності зубрів Держуправління вийшло з ініціативою до Мінекоресурсів України про державне фінансування природоохоронних заходів із державного фонду охорони навколишнього природного середовища на ці цілі. Таке фінансування можливе лише на підставі запиту тих установ і організацій, які і будуть освоювати кошти. А тому подавачем проекту «Збереження зубрів» до Мінприроди України виступило управління лісового господарства. Освоювати кошти мало державне лісомисливське господарство «Звірівське», яким і було розроблено кошторис витрат на реалізацію проекту. Однак цей проект і кошторис були розроблені поверхово, без врахування основних пропозицій держуправління екоресурсів. А тому із запрошених на 1999 рік 140 тисяч гривень Мінприроди України виділило лише 20 тисяч. З того часу запити від управління лісового господарства на Мінприроди України про подальше фінансування робіт по охороні та збереженню зубрів не направлялись.
Державне фінансування можливе під розроблену управлінням лісового господарства і затверджену у встановленому порядку регіональну програму по охороні та збереженню зубрів. Про цю програму кілька останніх років багато говорять працівники управління лісового господарства, але й досі її не розробили.
А якщо вже говорити про економічні мотиви утримання зубрів, то варто нагадати таке. Державним мисливським господарством «Звірівське» в минулі роки проводився їх селекційний відстріл, згідно з виданими Мінекоресурсів України дозволів. Так, з 1992 по 1999 роки іноземними мисливцями відстріляно 29 голів. За трофеї іноземці платили мисливському господарству «Звірівське» по сім тисяч німецьких марок, крім того, м’ясо реалізовувалось на місці за діючими цінами. І ці кошти від реалізації м’яса та трофеїв згідно із законодавством повинні використовуватись господарством тільки на охорону і відтворення поголів’я зубрів та місць їх проживання. Тобто на придбання кормів, для засіву прилеглих до лісів полів кормовими культурами. Оскільки чисельність зубрів зменшувалась, напрошується висновок, що кошти, отримані від їх селекційного відстрілу (а це близько 400 тисяч гривень), господарство використало неефективно, не за призначенням. Навіть при постійному стаді зубрів (близько 100 голів) селекційним відстрілом без шкоди для популяції щорічно можна було б добувати три—чотири особини, що давало б щорічно 45—50 тисяч гривень на охорону і відтворення поголів’я зубрів.
На ведення мисливського господарства ДЛМГ «Звірівське» отримує і бюджетні кошти: в 2004 році було виділено 96,1 тисячу гривень, що становить 34 відсотки бюджетних коштів, виділених на ведення мисливського господарства в області. За словами працівників мисливського господарства, цих коштів недостатньо для забезпечення ефективного ведення мисливського господарства та охорони угідь. Тим часом, в останні роки знайшлися значні кошти на проведення ремонту готелю мисливського господарства. Чи не за кошти від селекційного добування зубрів проводились ці ремонти і чи не з бюджетного фінансування?
Держуправління екоресурсів в області вважає, що основні причини різкого спаду чисельності зубрів на Волині полягають в недалекоглядній політиці керівництва державного лісогосподарського об’єднання «Волиньліс» (теперішнього управління лісового господарства). Це призвело до нераціонального, виснажливого використання лісів в унікальному куточку природи — Цуманській пущі. Поставивши за пріоритет лісозаготівлі для отримання сьогоднішніх прибутків, було зруйновано паритет між лісовим і тваринним світом на десятки, а то й сотні років. Не сприяє поліпшенню ситуації з зубрами і кадрова політика обласного управління лісового господарства — за останні шість років було замінено п’ять директорів мисливського господарства «Звірівське».
Анатолій ГЛАМАЗДА,
начальник відділу державної лісової інспекції держуправління екоресурсів в області, старший державний інспектор
