Нова влада обіцяє навести лад у наявній системі лісокористування, на недоліках якої зробив собі добрі статки не один вправний господар.

Лісова реформа невідворотна

Нова влада обіцяє навести лад у наявній системі лісокористування, на недоліках якої зробив собі добрі статки не один вправний газда. Минулого тижня заступник голови ОДА з питань агропромислового комплексу Віталій Усик та начальник Головного управління економіки Микола Малярчук дали прес-конференцію, на якій йшлося про напрямки реформування галузі та результати перших торгів лісом. З огляду на успішність аукціону, він, вочевидь, не стане останнім, і такий спосіб реалізації деревини та продукції лісопереробки найближчим часом набуде поширення на Буковині. Попри явне невдоволення тих, кого абсолютно влаштовувала стара система заготівлі й збуту лісу.

Віталій Усик назвав ліси Буковини величезним природним ресурсом, що міг би бути джерелом економічного добробуту краян та стабільних надходжень до бюджету області. Однак сьогодні доводиться говорити про винищення цілих лісових масивів, розбиті або ж просто відсутні дороги до лісосік та екологічні проблеми. Змінити ситуацію зможе запровадження нової системи лісовикористання, яка відокремить вирощування лісу (що має бути прерогативою винятково лісогосподарських підприємств) від переробки деревини, якою повинні займатися сучасні високотехнологічні лісоперобні виробництва.

Досі в області щорічно заготовлялося до 600 тис. кубометрів лісодеревини. На лісовідновлення із зароблених коштів виділялося 12 млн. гривень. На ці ж потреби йшло три мільйони державної дотації. Потреби громад, на чиїй території здійснювалась лісозаготівля, цілком ігнорувалися. Сільські, селищні й районні бюджети отримували мізерні суми відрахувань, ремонтом доріг не займався майже ніхто. Спеціалісти ОДА вивчали досвід використання зелених ресурсів у багатих лісом країнах Європи – Румунії, Австрії та ін. Результатом цих розвідок стала ідея винесення на торги 30% лісосічного фонду області, на яких встановлена мінімальна початкова ціна на ліс – 35-50 гривень за куб. Отримані на аукціоні кошти виділятимуться на лісовідновлення, 15% підуть на відновлення доріг (чого ніколи не робилося досі). А половина різниці від зверхньої і початкової ціни йтиме на соціальний розвиток того населеного пункту, де здійснюється лісозаготівля.

Мінімальна вартість виставленого на першому аукціоні лісу – 1 млн. 540 тис. гривень, а фактично його продано за 2 млн. 351 тис. 381 гривню. Також реалізовано 27 тис. кубів продукції лісопереробки та 2860 кубів круглого лісу за 243 тис. Різниця від початкової вартості – 55 тис. гривень. За описаною схемою розподілу коштів вже сьогодні територіальні громади Вижницького, Путильського районів отримають 400 тис. гривень. Це рентна плата за землю, на якій росте ліс. При реалізації за таких умов 30% деревини та продукції лісопереробки на лісовідновлення можна буде спрямувати не 12 млн. гривень, а 25. Що дасть можливість приділити належну увагу питанням відтворення і розведення лісу.

Реформування галузі сприймає позитивно та частина підприємців, які працюють прозоро й фахово. Аукціонні торги дають їм можливість планувати свою роботу, укладати договори з покупцями і не залежати при цьому від волі чиновника чи лісника. Їхня діяльність відкрита для податкової інспекції та Пенсійного фонду. Для тих, хто обминав у своїй роботі ці поважні установи, нові порядки не віщують нічого доброго. То не дивно, що на ім’я Миколи Ткача надходять пропозиції переглянути доцільність перебування на своїх посадах Усика та Малярчука. Серед таких затятих супротивників лісової реформи опинилися навіть ті голови сільрад, на адресу чиїх громад надійшли кошти від аукціону. Зокрема, скаргу до голови ОДА підписали голови Вижницької райради, Долішньошепітської сільської ради та Берегометської селищної ради. Хоча до Берегомета від торгів надійде 16 тис. гривень, а в Долішній Шепіт – 254 тис. гривень. Пан Малярчук висловив припущення, що противники реформи або самі пов’язані з продажем "лівого" лісу, або ж мають родичів, що займаються цим бізнесом. Тож реформа ще й викриває, хто дбає про свою кишеню, а хто більше опікується інтересами громади. Всі закиди на адресу реформаторів останні легко спростовують, доводячи, що на торгах реалізовуватиметься не весь лісосічний фонд, а лише 30%, що впровадження нової системи господарювання не позначиться на кількості робочих місць та рентабельності лісгоспів. Якщо досі господарства реалізовували знеособлений куб у переробленому вигляді за 130 гривень при собівартості 110-115 гривень, то тепер чиста виручка складатиме 60 гривень. Також суттєво – у 2-2,5 раза зросте продукція лісопереробки.

Така система лісокористування успішно працює в усьому світі і навряд чи її впровадження на Буковині зупиниться через спротив явних чи прихованих опонентів. Пан Малярчук визнав, що певна частина дрібних підприємців від реформи у бізнесовому сенсі помре. Та тим, хто бідкається на нестачу коштів, він порадив або шукати спонсорів, або об’єднуватися. Ясно, що процес реформування лісової галузі не буде простим і безболісним. Однак це єдиний спосіб для нас змінити свій статус сировинного придатка та стати регіоном, де акумулюються значні інвестиції, працюють високотехнологічні лісопереробні підприємства та створюються нові робочі місця.

Марина МАРТИНЮК
Час-2000 №23 за 10 червня 2005 року