Донедавна невеликий, але вагомий словесний додаток “військовий” робив будь-яке підприємство в одну мить захищеним державою. Сама територія та навколишня лісова смуга втаємничених і спеціальних об’єктів були надійно закриті для допитливих.

Реве та стогне ліс дубовий, або Що вбачається у спробах відчуження військових лісництв

Донедавна невеликий, але вагомий словесний додаток "військовий" робив будь-яке підприємство в одну мить захищеним державою. Сама територія та навколишня лісова смуга втаємничених і спеціальних об’єктів були надійно закриті для допитливих. Військовий лісгосп (ВЛГ) виконував одночасно дві функції: охоронну (збереження лісової буферної зони навколо об’єктів підвищеної небезпеки) і господарську, дбаючи про ліс як звичайне лісництво.

Як окрема структура ВЛГ виникли не випадково. Передбачалось, що для ведення власного господарства та забезпечення армії потрібен "діловий" ліс. За радянських часів, коли пріоритетним питанням була загальнодержавна безпека, сама думка щодо використання територій військового лісництва сприймалась як зрада. Можливо, саме тому на підконтрольних військовим лісництвам територіях вдалося зберегти ліквідні насадження. Покращилося лісовпорядкування й у Костопільському військовому лісгоспі. Зокрема збільшився середній запас деревини на 1 га (дуба – на 12 куб. м, сосни – на 13, ясеня – на 45, ялини на 16). Загальний показник по лісгоспу – 13 кубометрів на гектар! Ліквідний запас деревини у костопільчан становить 1659 кубічних метрів, з яких 25 відсотків – дубові насадження. Звичайно, що у випадку передачі військовими своїх угідь новим власникам в останніх може з’явитися спокуса "вирівняти" показники. Підставою можуть бути середні показники у регіоні, які нижчі за "військові". Таким чином, лобіювання відчуження лісгоспу мають свою певну логіку…

У лютому на адресу Міністра оборони надійшов колективний депутатський запит, у якому народні обранці попросили якнайшвидше передати ліси військового відомства Державному комітету лісового господарства України. Мотивація? Повернення до батьківської землі тих, кого через створення полігона (1947-50 роки) відселили з визначених територій. При цьому, як зазначається у запиті, "стан ведення лісового господарства на території полігона, здійснюваний Костопільським військовими лісгоспом, як показують перевірки Державного управління екології та природних ресурсів у Рівненській області, потребує кардинального поліпшення".

Та чи тільки за людей, яким ніде жити, або за кардинальне поліпшення ведення лісового господарства так сильно вболівають ініціатори? До речі, територія, якої вони так прагнуть, у сотні разів менша від тієї, що вже є в їх підпорядкуванні…

28 січня 2005 року відповідне звернення до Міноборони прийняла й сесія Рівненської обласної ради. Щоправда, у ньому пропонується передати землю у зв’язку зі скороченням Збройних Сил України. Начебто все аргументовано, але ж… Перевірка діяльності Костопільського військового лісгоспу розпочалася лише через тиждень (17 лютого 2005 року) після депутатського запиту (він надійшов до військового відомства 3 лютого 2005 року), про що свідчить відповідний акт. До речі, згідно з ним діяльність військового лісгоспу визнана задовільною. Нарахована компенсація за виявлені порушення оцінено аж в 1613 гривень 9 копійок… Та вочевидь не всіх такі висновки перевірки влаштовують. 12 квітня 2005 року, тобто лише через 2 місяці, голова Рівненської ОДА своїм розпорядженням N 1152/01-0/5 направляє повторну перевірку у тому ж складі, що і попередня. До речі, згідно з актом вона почала роботу вже 11 квітня, тобто на день раніше від письмової вказівки. Результатом її роботи стали 17 протоколів і сума нарахування – 3109 гривень 74 копійки. Хоча ж таки – жодного слова про те, що костопільські лісники не вміють господарювати, у документах комісії не значиться.

– Я не думаю, що при такій кількості перевірок, а їх за три останніх місяці було вже чотири, можна нормально працювати, – говорить директор Костопільського ВЛГ Анатолій Шумило. – Нас перевіряли і раніше, але щоб з такою прискіпливістю і частотою – вперше. Працівники запитують, що з ними буде в разі закриття підприємства? Ті 527 гривень (середній рівень платні на підприємстві. – Авт.) для багатьох є єдиним засобом утримання сім’ї. Обвинувачення з боку високих посадовців, що буцімто наш лісгосп забезпечує приватні інтереси генералітету, є безпідставні, такими, що принижує честь і гідність.

– Я працюю в лісгоспі вже двадцять років, – говорить майстер лісу Кіндрат Миронець. – Пам’ятаю часи, коли наші колеги з Держлісу заздрили нам, мовляв, ви як-не-як військові, на вас спробуй натиснути, а ми робимо те, що скажуть, навіть із збитками для себе. Дійсно, ми почувалися захищеними… Був і важкий період безгрошів’я, в середині 90-х підприємство було на межі банкрутства. Вистояли. Тепер на підприємстві 140 постійних працівників, які регулярно отримують зарплату, а на період сезонних робіт приймаємо ще 70.

Продукція Костопільського військового лісгоспу йде на забезпечення військ, й зокрема наших миротворчих контингентів. Це – пиломатеріали, вже готові щитові конструкції, меблі, пакувальна тара тощо. За минулий рік Міністерство оборони отримало продукції на суму в 263, 6 тисячі гривень.

Термін функціонування полігона 13-го АК, яким опікується Костопільский ВЛГ, до 2008 року. Чому ж з таким завзяттям дехто намагається прискорити цей процес? Військові лісники сьогодні шукають захисту в різних інстанціях, але боротися їм непросто. Невпевненість у завтрашньому дні змушує як старожилів, так і молодь шукати можливості працевлаштування. Але ж в Рівненській області, як і в решті західних областей, з роботою важко. На одне вони сподіваються, що на проблему, з якою зіткнулися костопільчани, звернуть увагу відповідні особи, і вона буде розв’язана по-державницьки.

P. S. Коли матеріал готувався до друку, до редакції надійшла інформація про те, що за фактами щодо "забезпечення генералітету цінними породами деревини" працювала спеціальна комісія, призначена командувачем 13-го армійського корпусу генерал-майором Геннадієм Воробйовим. Обстеживши лісові дубові насадження, про які йшлося в нашумілих публікаціях, та ознайомившись з актами перевірки Держлісінспекції управління екології та природних ресурсів у Рівненській області та управління лісового господарства, комісія дійшла висновку, що твердження, оприлюднені облдержадміністрзацією, не відповідають дійсності. Зокрема, з метою організації Костопільського військового лісництва жодного "залишення мешканцями своїх сіл" не відбулося; "відпуску продукції дуба "із столітнього фонду дубових плантацій" для військових високопосадовців у Києві не виявлено", так само, як і порушень та зловживань у веденні лісового господарства…

Руслан ТКАЧУК "Народна армія"

Газета "Народна Армія"