Концепція стратегії розвитку деревообробки та меблевої промисловості до 2035 р.

Колаж згенерований за допомогою ChatGPT

Робоча група з питань формування та реалізації державної політики у лісовій, деревообробній та меблевій галузях при Комітеті з питань економічного розвитку ВРУ у січні 2026 року повинна була увійти на фінальний варіант Стратегії-2030, який далі передавався для затвердження на Кабінет Міністрів України до залишкового прийняття. У зв’язку з реорганізацією КМУ доручив розробку Стратеги-2030 Міністерству агрополітики та продовольства протягом 4 місяців. Таким чином, публікація Стратегії-2030 очікується до кінця 2026 р. Це створює сприятливі умови для доопрацювання попереднього проекту Стратегії. У зв’язку з цим ГО Відкритий ліс пропонує для розгляду та обговорення свій варіант концепції зазначеної Стратегії.

Головна тенденція розвитку деревообробки та меблевої промисловості на період 2026 – 2035

 Якщо дивитися на період 2026–2035 рр. не просто як на прогноз виробництва окремих видів продукції, а як на зміну структури попиту, то головна тенденція досить чітка:

Світовий ринок поступово переходить від продажу деревини як сировини до продажу стандартизованого, цифрово керованого та технологічно складного дерев’яного продукту.

Для України це особливо важливо: конкурентною перевагою має бути не збільшення заготівлі кругляка, а максимізація доданої вартості з кожного м³ деревини.

1. Загальна картина розвитку деревообробної та меблевої промисловості до 2035 року.

2026–2035

Продукція	Європа	Північна Америка	Китай	Україна 2026–2035	Стратегічний пріоритет для України
Пиломатеріали	→ / помірне зростання у спеціалізованих сегментах	→ / ↑ циклічно	→ / ↓ у частині сегментів	↑	3/5
Пакувальні матеріали	↑↑	↑↑	↑↑	↑↑	5/5
ДСП	→ / ↑	→	↑	↑	3/5
ДВП/MDF	↑	↑	↑	↑↑	4/5
OSB	↑	↑↑	↑	↑↑	5/5
Фанера	↑	↑	→ / ↑	↑↑	4/5
CLT	↑↑	↑↑	↑	↑↑↑	5/5
LVL	↑↑	↑↑	↑	↑↑↑	5/5
Glulam / клеєна деревина	↑↑	↑↑	↑	↑↑	5/5
Меблі	↑ у premium/design сегментах	↑	→ / ↑	↑↑↑	5/5
Пелети	→ / нестабільно	↑	↑	→ / ↑	2/5

↑↑↑ — дуже високий потенціал; ↑↑ — високий; ↑ — помірний; → — переважно стабільний; ↓ — структурне зниження.

Це не означає, що виробництво пиломатеріалів чи плит треба скорочувати. Навпаки — вони є сировинною та технологічною базою наступних переділів.

2. Пиломатеріали: не зникають, але змінюється продукт

До 2035 року пиломатеріали залишаться одним із базових продуктів світової деревообробки.

Але найбільш перспективним буде не просто звичайні пиломатеріали обрізні, а:

• конструкційні пиломатеріали;
• пиломатериалы камерной сушки (КD);
• зрощені пиломатеріали;
• сортові пиломатеріали;
• спеціальна деревина для CLT/LVL/Glulam;
• компоненти для дерев’яного будівництва;
• меблеві заготовки;
• готові компоненти.

Для України

Помилка стратегії — орієнтуватися на максимізацію експорту звичайної обрізної дошки.

Правильніша модель:

кругляк → пиломатеріал → сушіння → сортування → калібрування → склеювання/зрощування → конструкційний компонент → готова конструкція.

Тобто кожен наступний переділ повинен збільшувати:

€/м³ → €/м³ → €/м³ → €/м³.

3. Пакувальна деревина — один із найбільш недооцінених напрямів

Попит підтримуватимуть:

• e-commerce;
• автомобільна промисловість;
• машинобудування;
• харчова промисловість;
• експорт;
• логістика;
• палетизація;
• заміна частини пластикової упаковки.

Особливо перспективні:

• палети;
• ящики;
• промислова упаковка;
• полегшені палети;
• OSB/фанерні пакувальні конструкції;
• модульна упаковка;
• спеціалізована транспортна тара.

Для України

Це може бути швидкий індустріальний сегмент, оскільки він не потребує такого довгого циклу створення ринку, як дерев’яне житлове будівництво.

4. ДСП, MDF, HDF

Цей сектор буде значною мірою залежати від:

• меблевого виробництва;
• будівництва;
• ремонту;
• інтер’єрів;
• виробництва дверей;
• кухонь;
• корпусних меблів.

Особливо важливим залишається MDF/HDF, оскільки він є основою значної частини сучасної меблевої промисловості.

Український пріоритет

Не просто виробляти плиту.

А створювати: плита → ламінування → декорування → CNC → меблева деталь → готові меблі.

Саме тут виникає значно більша додана вартість.

5. OSB

OSB має особливе значення для України.

Його перспективність пов’язана з:

• каркасним будівництвом;
• реконструкцією;
• модульним будівництвом;
• покрівельними системами;
• стінами та перекриттями;
• дерев’яними збірними конструкціями.

Для післявоєнної України це може бути стратегічний матеріал відновлення.

Тому я б включив OSB до переліку пріоритетних інвестиційних виробництв 2026–2030 рр.

6. Фанера

Фанера залишатиметься важливою завдяки:

• будівництву;
• транспорту;
• меблям;
• упаковці;
• машинобудуванню;
• дизайн інтер’єрів;.

Особливо перспективна не звичайна фанера, а:

• будівельна фанера;
• водонепроникна фанера;
• фанера з плівковим покриттям;
• меблева фанера;
• легка фанера;
• спеціалізована фанера.

7. CLT/LVL — один із головних стратегічних напрямів

Саме тут, на мою думку, Україні потрібно зробити якісний стратегічний поворот.

CLT

Попит стимулюватимуть:

• декарбонізація будівництва;
• швидкість монтажу;
• дефіцит робочої сили;
• збірне будівництво;
• багатоповерхове будівництво;
• реконструкція;
• ESG;
• заміщення частини бетону та сталі.

LVL

LVL ще цікавіший з точки зору технологічної складності.

Він використовується для:

• балок;
• колон;
• перекриттів;
• конструкцій великих прольотів;
• покрівельних систем;
• промислових будівель.

Тобто:

CLT/LVL перетворюють дерево з матеріалу на інженерний продукт.

Саме тому вони повинні бути одним із центральних напрямів української стратегії 2035.

8. Меблі — найбільший потенціал доданої вартості

Якщо порівняти умовну економіку одного м³ деревини:

круглий лісоматеріал → пиломатеріал → меблева заготовка → меблева деталь → готовий виріб,

то вартість останнього переділу може бути кратно більшою за вартість початкової сировини.

Тому Україна має перейти від: «експортувати деревину» до: «експортувати дизайн, технологію, бренд та готовий продукт з української деревини».

Особливо перспективні:

• кухонні меблі;
• спальні меблі;
• офісні меблі;
• контрактні меблі;
• меблі для готелів;
• дитячі меблі;
• м’які меблі;
• компоненти;
• збірні меблі;
• меблі на замовлення.

9. Пелети — важливі, але не повинні стати стратегічним центром

Пелети мають попит у Європі та інших регіонах, але для України це принципово важливо:

пелети — це переважно продукт використання відходів, а не стратегія максимізації доданої вартості деревини.

Тому ієрархія повинна бути: меблі / конструкції / CLT / LVL / плити → нижчі переділи → енергетичне використання відходів.

А не: кругляк → паливо.

Це має бути закріплено у державній політиці використання деревної сировини.

10. Що відбуватиметься в різних регіонах світу

🇪🇺 Європа

Основні драйвери:

декарбонізація + дерев’яне будівництво + циркулярна економіка + енергоефективність + automation.

Найбільш перспективні:

1. CLT/LVL/Glulam;
2. MDF/HDF;
3. меблі;
4. упаковка;
5. конструкційні пиломатеріали;
6. збірне будівництво.

Європейський ринок поступово підвищує вимоги до:

• простежуваності;
• походження деревини;
• цифрових даних;
• вуглецевого сліду;
• циркулярності.

Це дуже важливо для України.

11. 🇺🇸/🇨🇦 Північна Америка

Основний драйвер — будівництво.

Особливо:

• масивна деревина;
• LVL;
• Glulam;
• OSB;
• фанера;
• конструкційна деревина;
• збірне будівництво.

Величезний потенціал мають індустріалізоване будівництво та автоматизоване виробництво будівельних компонентів.

Для України це хороший орієнтир.

12. 🇨🇳 Китай

Китай — особливий випадок.

Він має:

• величезну меблеву промисловість;
• масштабне виробництво плит;
• упаковку;
• технології;
• автоматизацію;
• величезний внутрішній ринок.

Але традиційна модель китайського зростання змінюється.

Важливішими стають:

автоматизація + роботизація + цифровое производство + дизайн + елітні меблі + просунуті матеріали.

Тому Україні варто вивчати китайський досвід не стільки щодо дешевої продукції, скільки щодо масштабування та автоматизації виробництва.

13. 🇺🇦 Україна має унікальну можливість 2026–2035

Україна одночасно має:

• ресурсну базу;
• деревообробну промисловість;
• меблеву промисловість;
• кваліфікованих працівників;
• близькість до ЄС;
• перспективу реконструкції;
• величезний попит на будівельні матеріали;
• потенціал дерев’яного будівництва;
• можливість залучення міжнародного фінансування.

Тому стратегія може бути побудована навколо трьох внутрішніх драйверів:

1. Реконструкція

дерево → OSB/CLT/LVL/Glulam → будівництво

2. Експорт

дерево → меблі/компоненти/інженерна деревина → ЄС

3. Біоекономіка

відходи → плити/хімічна переробка/біоматеріали/енергія

14. Які виробництва я б визначив пріоритетними

Для Стратегії до 2035 року пропоную таку систему.

I рівень — стратегічні

• CLT/LVL
• Glulam
• OSB
• MDF/HDF
• меблі
• модульне дерев’яне будівництво

II рівень — високопріоритетні

• фанера
• сушені конструкційні пиломатеріали
• зрощена деревина
• компоненти для будівництва
• промислова упаковка
• двері та вікна

III рівень — базові

• сирі пиломатеріали
• палети
• звичайні пиломатеріали

IV рівень — використання залишків

• пелети
• брикети
• біоенергетика.

15. Найважливіша зміна: потрібно змінити KPI

Це безпосередньо пов’язано з тією моделлю ЛПК, яку ми вже формували.

Сьогодні ефективність лісової системи значною мірою оцінюється:

скільки деревини заготовлено → скільки продано → який отримано прибуток.

Для індустріальної моделі треба: скільки економічної вартості створено з кожного м³.

Тому доцільно для Стратегії 2035 ввести:

KPI	Що вимірює
Додана вартість / м³ деревини	ефективність використання ресурсу
ВВП ЛПК	макроекономічний ефект
Експорт готової продукції	міжнародну конкурентоспроможність
Частка продукції з високою доданою вартістю	технологічний рівень
Робочі місця / млн м³	зайнятість
Податки / м³	фіскальний ефект
Інвестиції / рік	модернізацію
R&D / оборот	технологічний розвиток
Експорт меблів	кінцеву переробку
Експорт CLT/LVL/Glulam	інженерну деревообробку
Частка дерев’яного будівництва	внутрішній попит
CO₂ / м³ продукції	екологічну ефективність

16. Якою повинна бути промислова модель України

Я б запропонував закласти в Стратегію ось цю формулу:

Сьогодні

Ліс → кругляк → торгівля → пиломатеріали → експорт

Модель 2035

Ліс → цифровий облік → пиломатеріали → плити → інженерна деревина → компоненти → меблі → дерев’яне будівництво → експорт → ВВП

А побічні продукти:

відходи → біоматеріали / плити / пелети / біоенергія.

17. Що потрібно зробити державі

Тут виникає принциповий момент: промисловість сама не зможе здійснити цей перехід, якщо державна політика залишається орієнтованою переважно на реалізацію необробленої деревини.

Я б включив до Стратегії 9 державних пріоритетів:

1. Сировина

Гарантований і прогнозований доступ деревообробників до деревини.

2. Новий ринок деревини

Довгострокові контракти + формульне ціноутворення + електронні аукціони + інші канали залежно від сегмента.

3. Інженерна деревина

Державна програма CLT/LVL/Glulam.

4. Дерев’яне будівництво

Окрема державна програма використання деревини у відбудові.

5. Меблева промисловість

Перехід від експорту компонентів до експорту готової продукції та брендів.

6. Інвестиції

Індустріальні парки, дешеве фінансування, страхування воєнних ризиків, експортне кредитування.

7. Технології

Роботизація + ШI + цифрові двійники + автоматичне сортування + ERP.

8. Експорт

Створення українських ланцюжок створення доданої вартості, інтегрованих у європейські ланцюги постачання.

9. Інституція

Саме тут виникає запропонована раніше АРЛПК — інституція, яка координує:

ліс → деревообробка → меблі → будівництво → експорт → інвестиції → наука.

18. Особливо важливий напрям — ШI

До 2035 року конкурентоспроможність визначатиме вже не тільки доступ до деревини.

Вона визначатиметься здатністю підприємства прогнозувати:

• попит;
• ціни;
• оптимальний розкрій;
• вихід продукції;
• сортність;
• логістику;
• запаси;
• енергоспоживання;
• собівартість;
• експортну маржу.

Тому ШI-платформа ЛПК може стати одним із системних елементів Стратегії.

Її архітектура:

ліс → вимірювання → RFID/сканування → ERP → виробництво → склад → логістика → експорт → ШI-аналітика → прогноз → управлінське рішення.

Саме тут модель Biometria, яку ми нещодавно розглядали, може стати одним із технологічних орієнтирів цифровізації українського ринку деревини.

19. Три етапи впровадження Стратегії до 2035 року

2026–2027 — СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ

• стратегія ЛПК;
• АРЛПК;
• нова архітектура ринку деревини;
• формульне ціноутворення;
• цифрова простежуваність;
• інвестиційний паспорт галузі;
• програма дерев’яного будівництва.

2028–2030 — ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ

• CLT;
• LVL;
• Glulam;
• OSB;
• MDF/HDF;
• модульне будівництво;
• автоматизовані меблеві виробництва;
• індустріальні парки;
• масштабування експорту.

2031–2035 — ТЕХНОЛОГІЧНЕ ЛІДЕРСТВО

• ШI;
• роботизація;
• цифрові двійники;
• біоекономіка;
• просунуті матеріали з деревини;
• високотехнологічні меблі;
• експорт технологій.

20. Головний висновок для КМУ

Я б сформулював його для майбутньої Стратегії дуже коротко:

Україна не повинна ставити за мету збільшення продажу деревини. Україна повинна поставити за мету збільшення економічної вартості, створеної з кожного кубічного метра деревини.

І тоді показник:

«млн м³ реалізованої деревини» перестає бути головним KPI.

Натомість головним стає: «грн / € доданої вартості, створеної в Україні з 1 м³ деревини».

Це, на мою думку, є ключовим принципом переходу ЛПК від сировинної до індустріальної моделі.

І він дуже добре узгоджується із задекларованим нинішнім курсом КМУ на продуктивну зайнятість, внутрішнє виробництво, переробку, інвестиції, технологічну модернізацію та експорт продукції з високою доданою вартістю.