Це розслідування загальних махінацій у торгівлі лісом ДП «Ліси України».
- Схеми з «дровами»: Якісну деревину списують як соціальні дрова за чужими паспортами й нелегально перепродають бізнесу.
- Біржовий терор: Монопольні біржі беруть комісії за неіснуючий або невідвантажений ліс, а договори масово не виконуються.
- Фінансовий шахрай: Гарантійні внески деревообробників блокують у клірингових центрах і прокручують на депозитах.
- Зрощення з владою: Керівництво лісової галузі отримує частку від бірж (17% через ДП «ЛІАЦ»), а саму схему лобіюють чиновники та зберігають регулятори (НКЦПФР).

1 comment
Валерій Подкоритов
Відмінна аналітика, є над чим замислитись.
Установка: «з корупцією треба не боротися, а її очолити», зафіксована на плівках НАБУ останнього корупційного скандалу, для лісової галузі традиційно керує. По суті «союз непорушний» ДПЛУ з ліцензійними біржами є прихованою картельною змовою з метою максимальної наживи, яку не бачить лише АМКУ. Цікаво, щодо чого АДГПУ могла укласти один зі своїх численних меморандумів з ліцензійними біржами? По суті, «жертви» з «хижаком». На добровільну згоду як «кормова база»? Інші профільні асоціації теж особливо не заперечують проти монопольної біржової торгівлі, просячи на численних круглих столах, щоб їх, образно кажучи, «з’їдали не відразу цілком, а бажано частинами», очевидно не бачачи іншої альтернативи.
У зв’язку з цим, шановний Даниїл, хотілося б продовження обговорення цієї теми щодо можливої альтернативи монопольної біржової торгівлі круглими лісоматеріалами в Україні. Чому весь світовий лісовий ринок віддає перевагу прямим (довготривалим) договорам (70%) із формульним ціноутворенням та аукціонам (30%), а Україна віддала перевагу монопольним біржовим торгам щодо реалізації круглих лісоматеріалів, які біржовим товаром не є? Тому напрошується «Торгівля, частина ІІІ-я».