09/06/2026
0
5–6 червня 2026 року в Національному лісотехнічному університеті України (м. Львів) відбулося виїзне засідання Президії Лісівничої академії наук України, центральною темою якого стало наближене до природи лісівництво. Від НУБіП України участь у засіданні взяли представники Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства.
Університет на засіданні представляли директор Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства, доктор сільськогосподарських наук, професор, керівник Центрального відділення ЛАН України, академік ЛАН України Роман ВАСИЛИШИН; перший віце-президент ЛАН України, професор кафедри таксації лісу та лісового менеджменту Петро ЛАКИДА, а також доцент тієї ж кафедри, член-кореспондент ЛАН України Олександр БАЛА. Участь керівництва й науковців інституту в роботі найвищого дорадчого органу галузевої академії засвідчує вагу наукової школи НУБіП України у формуванні сучасної лісової політики держави.
Президія — керівний орган академії, до якого входить шістнадцять осіб від її Східного, Центрального та Західного відділень. Цьогорічне засідання мало стратегічний характер: погоджено порядок денний Загальних зборів Лісівничої академії наук України, запланованих на осінь 2026 року, та визначено наукові й освітні пріоритети, що потребують спільного рішення галузі.
Окрему частину засідання відвели польовим об’єктам. Члени Президії оглянули науково-виробничі стаціонари кафедри лісівництва НЛТУ України, закладені в різні роки для відпрацювання способів переходу до наближеного до природи лісівництва. Першим об’єктом став Страдчівський навчально-виробничий лісокомбінат, де ще від 1963 року діє постійна пробна площа в грабово-дубово-соснових деревостанах. На її ділянках упродовж десятиліть випробовують різні способи поступових і вибіркових рубок — дво-, три- та п’ятиприйомні групово-вибіркові та насіннєво-лісосічні рубки. Тривалий час спостережень дає змогу простежити динаміку формування деревостану в межах одного дослідного полігону.
Другим об’єктом було Лисовицьке лісництво Дрогобицького надлісництва з буково-ялицевими насадженнями, де закладено кілька стаціонарів. Місцевий лісничий поділився досвідом, щодо проведення декількох прийомів поступових рубок, сприяння природному поновленню, а за його браку доповнення молодого покоління лісу підсаджуванням культур у вікнах намету. На таких об’єктах теоретичні положення наближеного до природи лісівництва дістають практичну перевірку.
Після кожної ділянки відбувалося фахове обговорення. Запитання стосувалися мети закладання пробних площ, відсотка вибірки, ступеня зниження повноти, способів і порід доповнення. Окремо учасники спинилися на практичних труднощах, із якими стикаються лісівники. Перша — розростання живого надґрунтового покриву, передусім ожини, що пригнічує молодий підріст. Друга пов’язана з воєнним станом: через заборону полювання чисельність диких тварин зросла, і вони об’їдають верхівки молодого підросту ялиці. Ці спостереження окреслюють реальні межі застосування методу й становлять матеріал для подальшої роботи кафедри таксації лісу та лісового менеджменту.
У результаті активної роботи Президії ЛАН України, також було обговорено і прийняте рішення щодо необхідності активізації впровадження природозберігаючих технологій у практику лісового господарства, ініціювання необхідних змін у національне лісове законодавство та формування концептуальних засад функціонування лісівничої освіти в України до 2050 року.
Програму засідання доповнила екскурсія до Прикарпатського фахового коледжу лісового господарства та туризму, який очолює член Президії академії Юрій Іванович ЧЕРНЕВИЙ. Знайомство з одним із найстаріших профільних закладів країни засвідчило тісний зв’язок науки, освіти та виробництва в лісівничій справі. Родзинкою цього навчального закладу є ансамбль автентичної мисливської сигнальної музики «Лісові сурми», який продемонстрував для гостей мисливські сигнали, підкресливши нерозривний зв’язок освітнього процесу з професійними традиціями лісівників.
За підсумками роботи Президія ухвалила рішення про подальше всебічне впровадження принципів наближеного до природи лісівництва як у наукову діяльність, так і в освітній процес. Для інституту це означає чіткий орієнтир у дослідженнях і викладанні.
Окремої уваги заслуговує сама концепція, довкола якої досі побутують спрощені уявлення. Наближене до природи лісівництво не є новиною для української науки — про нього говорять давно. Проте останніми роками увага до цього напряму помітно зросла. Підстав для цього кілька: зміни клімату, масове всихання насаджень і дедалі гостріше суспільне несприйняття суцільних рубань, коли вирубування лісів сприймається як загроза довкіллю. Наближене до природи лісівництво передбачає, що ліс постійно зберігається на площі й ніколи не вирубується повністю. Його основа — поступове перетворення одновікових монокультур на мішані різновікові насадження, складні за вертикальною та горизонтальною структурою й тому стійкіші до природних і антропогенних чинників.
Лісівнича спеціальність має прикладний характер: будь-яке дослідження в лісі спирається на дослідний матеріал, який можна здобути лише в польових умовах. Ліс є складною динамічною системою, яку вивчають із використанням різних підходів і впродовж тривалого часу. Саме тому НУБіП України провадить багаторічні спостереження на власній Боярській лісовій дослідній станції, закладаючи постійні пробні площі за різними напрямами досліджень. Постійна співпраця науки, виробництва та освіти залишається для цієї спеціальності робочою необхідністю.
Водночас учасники застерегли від механічного перенесення цих принципів на всі ліси. Донедавна побутувала думка, що наближене до природи лісівництво доречне передусім у багатих гірських умовах Карпат. Дискусія показала складнішу картину. У бідних і сухих умовах, де природно зростає один-два деревні види та існує загроза пожеж, формування складних різновікових насаджень може виявитися недоцільним, а подекуди й небезпечним. Тут лишається широке поле для досліджень, які інститут має намір провадити.
Нові наукові підходи слід своєчасно переносити в навчальний процес, адже сьогоднішні студенти формуватимуть майбутнє галузі та мають опанувати ці підходи завчасно, а тому поряд із класичними дисциплінами доцільно докладніше знайомити їх із сучасними тенденціями. Точиться й термінологічна дискусія: частина фахівців зауважує, що лісівництво за визначенням наближене до природи, тож коректнішим може бути формулювання «наближене до природи лісогосподарювання».
Засідання відбулося за напрямом європейського курсу України. Наближене до природи лісівництво (closer-to-nature forestry) є одним із напрямів Лісової стратегії ЄС до 2030 року, що ґрунтується на Європейському зеленому курсі та Стратегії ЄС щодо біорізноманіття до 2030 року. У липні 2023 року Європейська комісія оприлюднила відповідні настанови, які визначають наближене до природи лісогосподарювання як сукупність практик для багатофункціональності лісів, що поєднують збереження біорізноманіття, підтримання запасів вуглецю та отримання деревини. На шляху євроінтеграції гармонізація українського лісового господарства з цими підходами набуває дедалі більшої ваги, а наукова й освітня робота НУБіП України наближає галузь до європейських стандартів сталого лісівництва.
