29/05/2026
0За останні 4 роки в Україні спостерігається стрімке зростання чисельності практично всіх основних видів мисливської фауни. Дані Держлісагентства відповідно щорічних обліків за 2022–2026 роки демонструють чітку тенденцію: популяції диких тварин зростають, чисельність мисливських видів – збільшується.
Причина цього щорічних обліків не «покращення природного балансу», а фактичне блокування роботи мисливських господарств більшістю обласних військових адміністрацій, які не погоджують проведення мисливських сезонів. У результаті Україна втратила системне управління та контроль за популяціями диких тварин на понад 46 мільйонах гектарів мисливських угідь – це більше 70% території держави.
Що показує статистика?
Олень благородний
Чисельність цього виду зросла з 15 до 22 тисяч голів (+47%). Це один із найдинамічніших приростів серед копитних. У низці регіонів уже фіксуються значні пошкодження молодих лісових культур та сільськогосподарських посівів.
Козуля
Популяція збільшилась з 180 до 223 тисяч (+24%). Надмірна щільність козулі призводить до потрав озимини, саджанців та збільшення кількості ДТП на автошляхах.
Кабан
Зростання з 34 до 45 тисяч (+32%). Разом зі збільшенням популяції зростають ризики поширення африканської чуми свиней (АЧС), що вже завдало мільйонних збитків агросектору.
Фазан
Чисельність зросла з 469 до 633 тисяч (+35%). Це свідчить про загальне зростання чисельності польової фауни в умовах відсутності регуляції та контролю.
Вовк
Популяція фактично подвоїлась – з 1,9 до 3,9 тисяч (+105%). У багатьох регіонах хижаки дедалі частіше заходять у села, нападають на свійських тварин та створюють небезпеку для людей.
Лисиця
Чисельність зросла з 45 до 110 тисяч (+144%). Це один із головних переносників сказу. Разом зі збільшенням популяції фіксується ріст випадків покусів людей та звернень до медичних закладів. Також вони тотально знищують домашню птицю.
Шакал
Найбільш стрімке зростання – з 0,6 до 4,3 тисяч (+617%). Цей інвазійний вид активно розширює ареал в Україні, вже фіксується в Карпатах, де його ніколи не було. Заходить у населені пункти та чинить тиск на місцеву фауну й домогосподарства.
За кілька років, коли подорослішає та набереться досвіду нове покоління хижаків, вони почнуть активно знищувати копитних звірів та птахів, в тому числі Червонокнижних. Це все ще попереду.
Важливо розуміти:
Мисливське господарство – це не лише полювання. Це система державного управління дикою фауною.
В Україні працює понад 1100 офіційних користувачів мисливських угідь. Їхня діяльність регламентується Законом України «Про мисливське господарство та полювання» та іншими нормативно-правовими актами. Законодавство прямо передбачає регулювання щільності диких тварин відповідно до наукових рекомендацій, лімітів та норм.
Саме за рахунок надходжень від мисливської діяльності фінансується:
робота єгерської служби;
охорона угідь від браконьєрства;
проведення біотехнічних заходів;
боротьба з хворобами тварин;
утримання інфраструктури та техніки;
моніторинг стану популяцій;
сплата податків, плата за користування угіддями тощо.
Коли система перестає працювати – порушується природний баланс та руйнується епізоотичне благополуччя, зростає навантаження на ліси, поля та екосистеми, збільшуються конфлікти між людиною і дикою природою.
Сьогодні Україна вже стикається з наслідками:
потрави сільгоспкультур і лісових насаджень;
збільшення ДТП за участі диких тварин;
поширення сказу та АЧС;
поява хижаків у містах і селах;
зростання шкоди домогосподарствам;
втрата ефективної охорони угідь та підгодівлі тварин.
Українське товариство мисливців і рибалок – УТМР, закликає: “Проблему не можна ігнорувати. Дика природа потребує не хаосу, а професійного управління, заснованого на науці, контролі та відповідальності”.
