Набрався сміливості і переглянув до кінця Щорічний звіт за 2025 рік Віктора Смаля. Мені сам виступ, без суті сподобався, говорить чітко, ясно, зрозуміло і доступно. Талант, не кожному таке дано.
Я пам’ятаю свого першого міністра лісового господарства Василя Дем’яновича Байталу, він родом був з Ярошенки, де я працював в лісництві і було таке зустрічався, але його звіти і виступи і його наступників лише читав у журналах «Лєсноє хозяйство» і «Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість», іноді у газетах. Василь Дем’янович полюбляв дивитися на молоді насадження дуба у віці освітлення та прочистки, його цікавило вирощування дуба в молодому віці. А тут красивий виступ наживо.
До 25 хвилин виступу, Віктор Ігорович розповідав про успіхи, про те що висаджено мільярд дерев президента, про самосівні ліси, про «амбітну» мету. А на 25 -тій хвилині Віктор Ігорович з полегшенням сказав: «Переходимо до приємної частини нашої презентації..». То виходить була не приємна частина, напевно багато у ній було неправди. У приємній частині Смаль з гордістю говорить про відкриття сезону полювання у Закарпатті, в області, де крихкий мир на кордоні з провокатором Орбаном, відкривають полювання багатіям і будують дороги через заказники, через заповідний ліс. Все на догоду ватних олігархів і диверсантам.
Привласнення, захоплення, самосійних лісів не власна воля Смаля, а його ляльководів. Цікавий момент: «Я розумію, що ми досить впритул підійшли до такої вичерпання доброї волі місцевих органів влади». Смаль розуміє, але викручує руки місцевої влади, забирає самосійні ліси і головне землі під ними, придумує чергове їх виманювання. Про себе думаю, кого більше нагадує мені Смаль, чи Алана Чумака, чи Анатолія Кашпировського. Більше на талановитого Петра Юхимовича Весклярова, відомого як Діда Панаса, який колись в кінці казочки сказав: «Отака х@…ня, малята».
P.S. У мене до Смаля, Свириденко два питання:
1. Як збільшити площу рубок, коли у нас лише 10% спілих лісів, це мізер, це ті засіки, в які бажано не сунутися лишній раз, вистачає недоглянутих насаджень?
2. Чи не здається пану Голові, що 4 тисячі вакантних місць у його господарстві, це показник його роботи і результат ганебної реформи? Адже 4 тисячі це 12% від загальної чисельності працюючих, з них 2.5 тисячі воює, а Сторожинецький лісовий коледж на грані закриття, діти не хочуть пов’язувати себе з лісом, налякала реформа.
Німецький письменник Ернст Юргент в 1939 році закінчив і випустив роман «На Мармурових скелях», в якому автор у формі метафоричної притчі змальовує зіткнення добра і зла. Добро – ботаніки, а зло випливає від людської гордині Старшого Лісничого. Виникає третє питання, хто у нас Старий Володарь Мавританії, Старший Лісничий, котрий струганув таку лісову реформу перед самою великою війною: Ростислав Шурма, Юрій Болоховець, Світлана Свириденко, Віктор Смаль, чи той котрий їх благословив, лісівничий академік, випускник Сторожинецького лісового технікуму, Юрій Марчук?.
