Український уряд разом із міжнародними партнерами розробляє нову економічну стратегію під назвою “Економіка майбутнього”. План базується на аналітиці Світового банку та правилах Європейського Союзу. Головна мета проєкту – збільшити темпи зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) до 6% щорічно, підняти продуктивність праці та залучити більше інвестицій.
Про це пише “Апостроф”, посилаючись на заяву прем’єр-міністерки Юлії Свириденко.
Оновлене бачення розвитку країни вже презентували міжнародній консультативній бізнес-раді.
Засідання бізнес-ради відбулося під керівництвом президента України Володимира Зеленського. Нова стратегія передбачає створення привабливих умов для інвесторів, розвиток приватного бізнесу та сильних державних інституцій. Пріоритетними напрямками визначили оборонні технології, енергетику, аграрну сферу, транспорт, машинобудування, ІТ-сектор та видобуток критичних мінералів.


“Спільно з іноземними партнерами працюємо над створенням стратегії “Економіки майбутнього” для України на основі аналітичних даних Світового банку”, – повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Вона також озвучила конкретні економічні показники, яких прагне досягти уряд завдяки реформам.
“Ми маємо амбітну та водночас досяжну мету — підвищити середні темпи зростання ВВП до 6% на рік, продуктивність праці з нинішніх 1,3% до 5%, а частку інвестицій у ВВП — із довоєнних 16% до 24–30% щороку”, – заявила Юлія Свириденко.
Наступним кроком у реалізації стратегії стане вибір головних інвестиційних проєктів. Їх планується продемонструвати іноземним партнерам на міжнародній конференції URC2026, яка відбудеться у польському місті Гданськ.



1 коментар
Валерій Подкоритов
А чому ні слова про Національну економічну стратегію до 2030 року. (НЕС-2030)?
Цільові індикатори – 2030:
• зростання реального ВВП не менше ніж у два рази (потрібно щорічне зростання ВВП не менше 7%, виконано лише 20-30%);
• зростання номінального ВВП на душу населення не менше ніж до 10 тис. доларів США (2025-2026 – 5-6 тыс. дол. США);
• зростання продуктивності праці нe мeншe ніж в 1,7 раза (реальний прогрес – 20–35% від необхідного);
• збільшення чистого притоку прямих іноземних інвестицій не менше ніж до 15 млрд. доларів США на рік починаючи з 2025 року (виконання: орієнтовно 10–20% цілі);
• зростання обсягів експорту до 150 млрд. доларів США (орієнтовне виконання: 35–45% цілі).
ГОЛОВНА ПРОБЛЕМА НЕС-2030: Стратегія формулювала правильні KPI, але не створила механізмів їх досягнення.
ЧОГО НЕ ВИСТАЧАЛО
НЕ БУЛО: індустріальної політики; ШI-управління; галузевих інституцій розвитку; системи стимулювання переробки; довгострокових ринкових моделей.
ЛПК — ІДЕАЛЬНИЙ ПРИКЛАД ПРОВАЛУ АРХІТЕКТУРИ. НЕС-2030 декларувала: інвестиції; конкурентоспроможність; модернізацію.
Але в ЛПК: створено сировинну модель; монопольний біржовий ринок; KPI держоператора = прибуток; відсутня інституція деревообробки; відсутній ШI; відсутня індустріальна модель.
Тобто: державна практика суперечила власним стратегічним деклараціям.
ПРО “ЕКОНОМІКУ МАЙБУТНЬОГО”
Проблема нового документа: він значною мірою повторює логіку НЕС-2030: правильні слова; слабка архітектура реалізації.
URC2026 ТА МІЖНАРОДНІ ПАРТНЕРИ. URC2026 — це: не лише економічний форум; а й механізм мобілізації міжнародного фінансування.
Тому документ частково виконує функцію: демонстрації намірів; презентації “реформаторського курсу”; обґрунтування необхідності зовнішньої підтримки.
ГОЛОВНИЙ ВИСНОВОК
Проблема України: не у відсутності стратегій. Проблема у відсутності: механізмів реалізації; відповідальності; інституцій; ШI-контролю; економічної моделі розвитку.
“Україна має проблему не зі стратегіями. Україна має проблему з відповідальністю за їх виконання.”