10 січня 2005 року Мукачівська районна рада вже вкотре звернулась із листом до обласної прокуратури, який цього разу був адресований теперішньому прокурору області Миколі Гошовському. У ньому голова районної ради Ілля Токар просить прийняти відповідні заходи й зупинити варварську рубку реліктових цінних порід дерев, таких як дуб і ясень: „…Рішенням №317 від 20 листопада 2003 року Мукачівською районною радою прийнято мораторій на проведення суцільних рубок (рубок головного користування) на землях лісового фонду Мукачівського КСВЛГП „Райагроліс” терміном на 3 роки… Незважаючи на це, Мукачівським Держлісгоспом (директор Олександр Атрощенко – прим. автора) було виписано лісорубні квитки на рубку головного користування в лісах дубового-ясеневого господарства угідь Мукачівського КСВЛГП „Райагроліс” підприємству – філії „Закарпатагролісу” -„Мукачеводержспецлісгосп”…” Згідно з лісорубними квитками, „лісогубителі” директора „Мукачеводержспецлісгоспу” Івана Мучички повинні були вирубати в лісозахисній смузі населених пунктів Мукачівського району та м. Мукачева: дуба – 240 куб. м, бука – 257 куб. м, ясеня – 1150 куб. м”

Генеральний директор державного підприємства „Закарпатагроліс” Микола Грубий оперативно зреагував на лист районної ради у прокуратуру і… вирішив „відвести вогонь від себе” – приніс у жертву „головного губителя” мукачівських лісів Івана Мучичку. 14 січня 2005 року наказом Миколи Грубого „за невиконання службових обов’язків” Івана Мучичку було звільнено з посади директора філії „Мукачеводержспецлісгоспу”.

Цього виявилось Миколі Івановичу замало, він вирішив наслідувати принципу відомої античної притчі: „Злодій кричить: „Ловіть злодія!” і… „злив” інформацію, у вигляді факсограм деяких офіціальних документів, у ТРК „М-студіо”. Цими факсограмами виявились: уже цитований нами наказ від 14 січня 2005 року та „слізний” офіційний лист генерального директора заступнику голови облдержадміністрації Віктору Дядченку за №012/43 від 28 жовтня 2004 року:

„…Шановний Вікторе Олександровичу! Доводжу до Вашого відома, що директор філіалу „Мукачеводержспецлісгосп” Мучичка І.В. безвідповідально ставиться до своїх службових обов’язків і не відповідає вимогам, поставленим головою обласної державної адміністрації до керівників лісогосподарських підприємств. Зокрема, дотепер філіалом не ліквідована заборгованість із заробітної плати – 10,1 тис. грн., заборгованість зі сплати до бюджету – 15,9 тис. грн., заборгованість зі страхування – 4,5 тис. грн. Це незважаючи на те, що Мукачівський філіал отримав ліміт на розробку 1,7 тис. куб. м ліквідної деревини дуба, ясена та бука за рахунок рубок головного користування (виділено автором – прим.). Продукцію філіал реалізував приватним підприємствам, які не входять до переліку рекомендованих, без інформування та згоди головного підприємства і за цінами, нижчими за ринкові…”

Іван Мучичка, протеже колишнього голови Мукачівської райдержадміністрації Віктора Дядченка, за розвал комунального підприємства „Райагроліс” та грубі порушення в лісокористуванні, за які районною прокуратурою проти нього було порушено три кримінальні справи, Мукачівською районною радою був звільнений з посади. Матеріали про „лісову творчість” пана Мучички були передані в районну прокуратуру. Але Віктор Дядченко не забув про потрібну „кадру” і „щуку знову було кинуто в річку”.

„…Тоді ж директор філіалу Мучичка І.В. неодноразово зривав поставки лісопродукції ТОВ „Нумінатор”, чим порушив умови укладеної угоди…” Видно, погано розбирався Мучичка в закарпатській „лісовій економіці” зразка 2002-2004 років. „Нумінатору” – фірмі народного депутата Іштвана Гайдоша – ліс потрібно було постачати в першу чергу. За такий непослух не те що з роботи зняти, можуть і голову відірвати. А пану Мучичці все зійшло з рук. Чому? Може знову „благодійник” Віктор Дядченко допоміг?!

„…Директор Мучичка І.В. ігнорує розпорядження головного підприємства щодо оплати ДП „Закарпатгеодезцентр” робіт із виготовлення технічної документації на право постійного користування землями лісового фонду підприємства у Мукачівському районі. Цим він не дає можливість підприємству повноцінно вступити у права землекористування, винести межі, вжити заходів із усунення порушень прав землекористування, що веде до постійних порушень прав землекористувача та чинного лісового законодавства з боку районної ради і не дає можливості остаточно зняти конфлікт…”

Або Микола Грубий проявляє „дитячу наївність” або… Невже Миколу Івановичу не було відомо, що в „команді” Мучички крім лісорубів не було жодної іншої штатної одиниці? Рубай, поки є можливість. Невже Мучичка буде викладати біля 600 тисяч гривень за оформлення документів із лісокористування, якщо при надійному „даху” свого благодійника можна не тільки без страху рубати реліктові ліси – „зелені легені” сіл Мукачівщини та Мукачева, але ще й непогано на цьому заробити?!

„…Перевіркою виробничої діяльності філіалу, здійсненою спеціалістами головного підприємства виявлено факт свідомого заниження у матеріалах реальної кубомаси ділової деревини дуба на лісосіці головного користування кварталі 54, виділ 26, площа 1,0 га., лісорубний квиток № 60 від 08.07,2004 р, виписаний Мукачівським ДЛГ, де за матеріалами відводу, здійсненого працівниками філіалу ділової деревини, обліковано 47 куб. м, а за матеріалами переліку залишків незрубаної деревини (на час перевірки половину лісосіки вже було зрубано, продукцію вивезено), обліковано 64 куб. м ділової деревини дуба… За документами, на час перевірки з вищезгаданої ділянки дубову деревину відпущено ТОВ „Перспектива” – 11 куб. м, ТОВ „Нумінатор” – 20 куб. м, МКП „Говерла” – 64 куб. м ділової деревини дуба (виділено автором листа – прим.). На сьогодні лісосіка розроблена повністю, однак, відповідно до звітності, наданій філіалом, у залишку рахується ще 65 куб. м деревини. Аналогічна ситуація і з лісосікою у кварталі 49/16, запас 893 куб. м високотоварного ясена. Відповідно до наданої звітності, на лісосіці заготовлено тільки 250 куб. м деревини, а за вказівкою директора філіалу Мучички І.В., працівники приступили до розробки наступної ясеневої лісосіки у кварталі 47/8, яку мною було заборонено розробляти до завершення розробки і очищення попередньої ділянки. Висновок цих фактів – Мучичка І.В. використовує кращу деревину лісосік, розробку яких не завершує у встановленому порядку, реальний стан заготівлі й відпуску у звітності не вказує, у матеріалах відводу обсяг ділової деревини свідомо занижує (виділено автором – прим.). Крім того, перевіркою встановлено, що роботи в розсаднику у 2004 році не проводилися: догляд за лісовими культурами та молодими насадженнями не проводиться, заготівля насіння не здійснюється, не виконано план посадок лісових культур; 25% із загальної кількості виявлених самовільних рубок по підприємству – у Мукачівському районі… За фактом значного обсягу самовільних рубок, виявлених під час весняної ревізії, філіалом незадовільно проведене службове розслідування, у зв’язку з цим матеріали головним підприємством передано до прокуратури Закарпатської області… Враховуючи вищенаведен, гадаю, є підстави вважати роботу пана Мучички І.В. на посаді директора філіалу „Мукачеводержспецлісгосп” незадовільною та ставити питання про розірвання з ним трудової угоди за ініціативою адміністрації відповідно до чинного законодавства України…”

Наведених фактів достатньо, щоб Іван Мучичка вже в наручниках давав свідчення працівникам правоохоронних органів. Але тільки через два місяці після офіційного листа заступнику голови облдержадміністрації Віктору Дядченку пан Грубий наважився звільнити злодія і губителя лісу Івана Мучичку.

Заступник голови Мукачівської
районної ради Степан СІКОРА