07/10/2008
0
Відкритий лист до керівників області від соціаліста, депутата Жмеринської райради, господарника з багаторічним стажем Дмитра СИГИДИНА. Три рази скликали сесію в Курилівцях, але депутати так і не дали згоди на передачу лісу «дядькові» з Вінниці
ри рази скликали сесію в Курилівцях, але депутати так і не дали згоди на передачу лісу «дядькові» з Вінниці
Шановний голово облдержадміністрації Олександре Георгійовичу Домбровський та голово облради Григорію Михайловичу Заболотний!
Дуже прошу Вас уважно прочитати хоча б початок мого листа. У ньому принаймні у чотирьох питаннях спробую переконати вас, шанованих мною керівників регіону, у необхідності виправити допущену помилку, за яку тепер розплачуються усі сільські територіальні громади. Хоча Ви впевнені, що все зроблено по закону і правильно. Я теж міг би погодитися з Вами в цьому, якби не конкретні факти, які свідчать про інше – порушення того самого закону та ще й здорового глузду. Мова йде про ті самі ліси, які відібрали у сільських громад і передали в підприємство, що має складну і довгу назву «Вінницяоблагроліс».
Громада ліс садила, вирощувала, але з того не має ні копійки
За свою 36-річну роботу керівником господарства у мене виробилася звичка говорити з людьми максимально конкретно. Тому такою ж конкретикою, відкинувши емоції, буду «говорити» з Вами у цьому листі. Почну, як кажуть, з прози життя. Коли в нашому селі Курилівці Жмеринського району помирає людина, домовину для її поховання їдуть купувати у Жмеринці. Це при тому, що на території сільради є 652 гектари лісу. Садили і вирощували його і ті, кого проводжаємо в останній путь у придбаних у Жмеринці за немалі гроші домовинах. Тим часом наш ліс служить не громаді, а комусь іншому. На підтвердження ще один конкретний приклад.
18 серпня 2008 року у ліс села Курилівці приїхала ціла бригада лісорубів. Хто вони і звідки, нам не кажуть, виходить, про це громада не повинна знати. Приїхали на автомобілі з пристроєм для завантаження. Зрізали 17 ялин, посадки 50-60-х років товщиною стовбура 38-58 сантиметрів, і подалися, звідки приїхали. Садили ці дерева і доглядали місцеві, а дісталися вони хтозна кому.
Вдумайтеся в таке: уже сім років, відколи ліс забрали у громади. Дерева вирізають безбожно, а в бюджет сільради не надійшло жодної копійки. Ви вбачаєте в цьому логіку, чи здоровий глузд? Я особисто такого не бачу. Мене мучить інше: працюючи керівником господарства, планував довести посадки лісу у нашому селі Курилівці до однієї тисячі гектарів. На жаль, не встиг. Тому мені особливо боляче дивитися на те, як по-варварськи нові господарі ставляться до лісу. Що це так, наведу ще один приклад.
На мою вимогу, у селі побувала поважна комісія екологів. Були в ній представники з Києва, Житомира, нашого обласного управління екології. Я їх привів на один із заліснених схилів. Фахівці знають, що на таких ділянках вирубку треба робити обережно. Бо ж схили! Показую свіжий пеньок від зрізаної ялини. А поруч два сухих дерева. Після того мене вже ніхто не переконував, що це була санітарна рубка. Бо така рубка передбачає у першу чергу зрізання сухостійних дерев.
Про брехню й окозамилювання
Нарешті ще про одне. Про те, що в народі називають окозамилювання. Директор Жмеринського «Райагролісу» В.Михальченко в інформації про господарську діяльність за 2001-2007 роки наводить неправдиві дані про посадку лісу. Стверджує, що посадки меліоративного фонду збільшились за цей час на 15 гектарів, а лісовий – на 12,6 гектара. Авторитетно заявляю, що такі дані є припискою. Це дуже просто довести під час першої перевірки, яку просив би вас організувати.
Ще одну приписку «Райагроліс» зробив по Почапинецькій сільраді. У даному випадку В.Михальченко приписав собі роботу, яку виконувало зовсім інше підприємство. ДП «Почапинецьке» при допомозі Жмеринського лісгоспзагу заліснило 3,4 гектара площі.
Цей обман у звітності я показав тільки по тих сільрадах, де знаю факти достеменно. А що робиться по району загалом? Щоб вияснити це питання, звернувся з депутатським запитом у районну раду і на моє прохання створили комісію з перевірки відповідності чинному законодавству діяльності обласного комунального лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс» на території Жмеринського району (розпорядження голови райради датоване 12.05.08, його №55). Але вже на першому засіданні комісії, до складу якої увійшли 11 чоловік, не дали можливості продовжити роботу. Юристи пояснили, що така комісія не уповноважена перевіряти роботу тих, хто забрав у громади ліси. Доручили перевірку прокуратурі району.
Виходить, ліси, які знаходяться на територіях сільрад, вирощені декількома поколіннями селян, без їх згоди передані іншому господарю, не підлягають перевірці представниками цих громад – депутатами?
А як же тоді розуміти статтю «Лісового кодексу України» (ст.17), де чітко написано, що громадяни та їх об‘єднання, громадські комітети і ради самоврядування мають право у встановленому порядку брати участь у розгляді радами народних депутатів питань, пов‘язаних з використанням лісового фонду, а також сприяти радам народних депутатів і спеціально уповноваженим органам державної виконавчої влади у здійсненні заходів щодо охорони, захисту, використання та відтворення лісів?
Назвіть хоча б одне село, де громада дала згоду на передачу лісу «дядькові» з Вінниці
Шановні наші обласні керівники! Назвіть мені хоча б одне село, одну громаду, де б люди на зборах дали згоду на передачу колишнього колгоспного лісу новому хазяїну. У Курилівцях з цього приводу три рази скликали сесію і три рази депутати відмовилися передавати ліс, вирощений їхніми батьками й дідами.
Напрошується питання: яким же чином територія нашого лісу опинилася в новому об‘єднанні «Райагроліс»? Здогадатися не важко. У кого в руках печатка. Але ж голова сільради – це не вся громада. Дивно, що прокуратура не знаходить у таких діях факту підробки документів.
Як дисциплінований депутат, я не пропустив жодного засідання сесії райради. Не знаю, коли саме виносилося питання на передачу підприємства «Райагроліс» до складу обласного об‘єднання. Яким чином відбулася ця операція? Виходить, поза спинами депутатів?
Запитань більше, ніж відповідей. Принаймні, так виходить з наведених фактів. Я сподіваюся, що ви, шановні Домбровський і Заболотний, позитивно, в інтересах громади, вирішите це питання. Хижацького знищення лісу, безконтрольності у вирубках деревини, несплати коштів у бюджет сільрад від її реалізації – такого не простить нам не тільки природа, а й наступні покоління. Ви ж ще молоді у порівняні зі мною. Чим дихати будете завтра? Звідки візьметься чисте повітря? Тим більше, що територія області й без того має низький показник залісненості, принаймні набагато гірший, ніж середньоєвропейський. В Європейський Союз без лісу нас не приймуть. Це одна з вимог, про яку вже знають навіть діти у школах.
А тому єдиним виходом врятувати ліси є повернення їх у власність територіальних громад. Звертаюсь і до вас, шановні читачі! Надіюсь, що ви мене підтримаєте, і в своїх територіальних громадах піднімете питання про повернення лісів тим, хто їх посадив і вирощував. Я за 2 роки обійшов усі владні кабінети від районів до Києва, всі мене вислуховували, на словах підтримували. Але вирішення цих питань самі ж блокували.
Думаймо всі разом, як рятувати ліси територіальних громад, поліпшувати екологію і в інтересах, якщо не нинішнього, то хоча б майбутніх поколінь.
З повагою Дмитро СИГИДИН,
депутат Жмеринської райради від СПУ,
с.Курилівці, Жмеринський район
02:10 – 06/10/2008
http://spu.in.ua/ua/news_regions/15464
