Голова Держкомлісу Микола Тимошенко відкривав дорогу в Листвинському лісництві Соснівського лісгоспу

Минулої
п’ятниці з діловою поїздкою в лісгоспах Рівненщини побував
новопризначений голова Державного Комітету лісового господарства Микола
Тимошенко.

Його супроводжували голова облради Олександр Данильчук,
перший заступник голови облдержадміністрації Юрій Благодир, народний
депутат України Микола Шершун, начальник обласного управління лісового
і мисливського господарства Володимир Грицайчук, директори лісгоспів.
Оглянувши велике тепличне господарство з розсадником у лісництві в селі
Іванівці, Микола Тимошенко вирушив у найдальшу глибинку району —
Листвинське лісництво, угіддя якого розкинулись навколо невеличкого
села Мочулянки. За селом — новий відводок від лісової траси,
перетягнутий стрічкою, а працівниці лісгоспу в національному вбранні
вітають гостей традиційним хлібом-сіллю. Відкриття нового путівця
довжиною 2,2 кілометра і вартістю 697 тисяч гривень — радість для
соснівських лісівників. Адже він відкриває доступ до масиву, де
зосереджено 69 тисяч кубометрів стиглого лісу. Дорога служитиме багато
років, а окупиться у ближчі кілька, адже 20 відсотків у собівартості
лісопродукції становить доступ до ресурсу, а по добротній дорозі
ходитимуть великовантажівки з підйомною спроможністю до 40 кубометрів,
а не 20–25, як раніше.
Після відкриття дороги голова Держкомлісу тут же провів своєрідну
конференцію з лісівниками, виклавши своє бачення майбутнього
українського лісу.
— Із 40 днів свого перебування на посту голови кілька днів я провів
у чоботах у підтоплених Карпатах і переконався, що таке лісова
інфраструктура, передусім дороги, — сказав він. — Відвідини Херсонщини
висвітлили інший аспект — лісодефіцит. Тому лісорозведення і створення
лісової інфраструктури стануть головними показниками, за якими
оцінюватимемо роботу лісівників, і вже з наступного року в ці
пріоритетні напрямки буде спрямовано подвоєні фінансові ресурси.
Повінь у Карпатах оголила всі біди українського лісу, хоч саме
лісівники раніше надзвичайників прийшли на допомогу постраждалим. Ліс
увібрав і затримав воду, скільки зміг, але з потрійною нормою опадів і
1432 річками ніяк не міг впоратись. Хоч один із факторів,
на переконання голови Держкомлісу, аж надто очевидний: у лісі потрібен
один, а не десятки господарів, кожен з яких встановлює свої порядки,
а передусім бере від нього все, що може взяти. І навів епізод: один із
столичних магнатів, розмістивши на лоні приватизованої карпатської
природи віллу, змінив і русло Черемоша, аби вода бігла під вікнами,
а розвернуту течію захотів ще доповнити островом…
У лісовому господарстві світу 86 відсотків — державні ліси і навіть
на недержавну частку поширюється жорстка законодавча регламентація.
В Україні тільки 60 відсотків лісів — у державному підпорядкуванні,
а 40 — у руках різних відомств. У нас є потужний лісовий бізнес і
недалекі політики, заінтересовані в ньому, відзначив Микола Тимошенко.
Тому Держкомліс вніс пропозицію до РНБО заборонити промислові рубки,
підготував проекти Указів Президента і постанов Уряду про наведення
порядку в українському лісі, виходячи з державних і національних
інтересів. Передусім мають бути переглянуті необґрунтовані інтенсивні
рубки, здійснено перехід від суцільних до вибіркових та
екологозберігаючих. Ліс потребує спокою, наголосив керівник галузі.
За результатами діяльності рівненських лісівників в актовому залі
Соснівського лісгоспу проведена колегія. За врученими Почесними
грамотами, цінними подарунками і текстовими подяками можна було зробити
висновок, що рівняни весь спектр огляду господарювання витримали
успішно. Чи не вперше перевірено аж понад 400 ділянок наймолодших
насаджень, і на 98–99 відсотках площ стан оцінений як добрий і дуже
добрий при приживлюваності спекотного літа 93 відсотки. Виробіток
на працюючого збільшився до 41,8 тисячі гривень, а середня зарплата —
до 2103.
Проте голову Держкомлісу не задовольнила строкатість показників
у лісгоспах, і ряд директорів змушені давати не тільки пояснення, а й
конкретну відповідь на запитання: яку планку ставитиме собі
на наступний рік? Зокрема, керівнику Млинівського лісгоспу було
поставлено претензію за низький вихід ділової деревини,
а Зарічненського — за дешевшу від усіх реалізаційну ціну продукції і
найнижчу зарплату 1733 гривні (за серпень 1300), у той час як
у Сарненському вона становить 2847 і, до речі, є найвищою в лісовому
господарстві України. Проте ріст зарплати — не самоціль, вона буде
поставлена у пряму залежність від росту продуктивності праці. Але і при
цьому у зв’язку з визначеними пріоритетами першочергова мотивація праці
буде зорієнтована на нашу еліту, як зазначив Микола Тимошенко, —
лісничих, майстрів лісу, лісокультурниць. Він закликав навести порядок
у лісі, дорожити роботою і врізати власні апетити.