Українсько-шведський проект продовжується

Лісовий і мисливський журнал, № 5-6, 2003 р.
Любов Полякова, Сергій Кирилюк, Микола Савущик, Святослав Самоплавський

У жовтні місяці цього року в рамках українсько-шведського проекту по розробці стратегічного плану розвитку лісового сектору України відбулися дві учбові поїздки групи українських спеціалістів. Перша, до Польщі та Німеччини для 10 фахівців, була організована консультантом проекту Лейфом Стрьомквістом з метою вивчення досвіду ведення господарства в дубових та букових лісах цих країн. Друга у Швецію для 7 спеціалістів була організована співробітником Національного лісового агентства з метою вивчення питань економічного планування та основ ведення фінансового та бухгалтерського обліку підприємствами лесового сектору. За час перебування українські спеціалісти були ознайомлені з практикою роботи як державних так і приватних підприємств. Пропонуємо вашій увазі стислий огляд цих поїздок. Окремі питання, як наприклад, практика роботи державної лісової компанії Швеції будуть розглянуті в окремій роботі.

Група українських спеціалістів у державному лісовому окрузі Шлухтерн (Гессен)	Група українських спеціалістів на підприємстві Вальвік Брук (Швеція)

Про ведення господарства в Польщі та Німеччині.

Польща. 79% лісів Польщі залишилися в державній власності і керуються державною лісовою службою, а точніше державним підприємством, що так і називається – “Державні ліси”. І саме воно здійснює організацію рубок і лісогосподарських робіт, продаж деревини, сертифікацію, охорону і захист лісу. При цьому замовлення на проведення рубок, а також лісовідновлення, лісовирощування й інші роботи підприємство “Державні ліси” передає приватним фірмам (в яких, до речі, працюють колишні працівники лісової служби, скорочені під час реформування). Але вся заготовлена деревина належить державному підприємству, що її і продає. Такий підхід дозволив лісничому займатись своєю основною справою – вирощуванням лісу. Саме тому регіональні дирекції придбали 4 сучасні насіннєві комплекси, які включають обладнані шишкосушарні та насіннєсховища.

Лісові розсадники в надлісництвах мають статус окремого підрозділу (лісництва) і забезпечують посадковим матеріалом всі лісництва. Роботи в таких розсадниках ведуть також приватні фірми під керівництвом лісничого. Це дає змогу ефективно використовувати техніку і застосовувати сучасні технології вирощування посадкового матеріалу.
Надлісництва поряд з традиційними роботами з лісовирощування зацікавлені і в проведенні моніторингу стану насаджень, особливо дубових. З цією метою лісництва організовують власні метеопункти, мережу пунктів спостережень в лісових насадженнях, де роботи ведуть спеціалісти підприємства.

Реформи лісоуправління в Польщі, розпочаті в 1990-х роках, забезпечили адаптацію лісового господарства до ринкових умов і в той же час до вимог міжнародних критеріїв стійкого керування лісами – підтримці балансу економічних, екологічних і соціальних цінностей лісу. При цьому змінилася не тільки система керування лісами, але і система цінностей. До людей дійшла думка, що ліс – це не товар, а екосистема, суспільна цінність. Виходячи з цього працівники лісових підприємств приділяють багато уваги формуванню лісової екологічної свідомості у населення. В структурі підприємств з’явились навчальні центри, які мають чудове матеріальне забезпечення і спеціалістів, працюючих особливо успішно з дитячими установами, школами. З цією ж метою в компанії придається велика увага видавництву літератури, буклетів, пам’яток. Слід відмітити досить високий рівень оформлення і змісту цих видань, які здійснюють як компанія в цілому, так і регіональні дирекції та надлісництва.

4% від доходів лісової компанії витрачається на лісову науку. Тематика формується Генеральною дирекцією і доводиться до виконавців на тендерній основі. Більшість тем мають одно- іноді дворічний термін проробки.
В 2003 р. Генеральна дирекція розробила нову редакцію настанов з лісовирощування, викладену на 156 сторінках з гарними картографічними додатками, складеними сучасною ГІС-технологією. Головна мета настанови – дати основні притримки стосовно створення і вирощування лісу, а не декларація форм звітності про той чи інший вид лісогосподарської діяльності.

Німеччина. В організації і веденні лісового господарства в Німеччині привертають увагу наступні моменти:

• Не дивлячись на досить високий рівень фінансового забезпечення лісового господарства держава надає значні інвестиції для підтримання збалансованого ведення лісового господарства в приватних, комунальних і державних лісах;
• Майже повна відсутність задекларованості у питаннях лісовирощування, приймає рішення і відповідає за їх виконання лісничий, навіть у таких важливих питаннях як встановлення віку рубки деревостану;
• Держава приділяє велику увагу персоналу лісових підприємств, лісове відомство затрачає значні кошти на підготовку кадрів і їх перекваліфікацію;
• Відсутність різниці у способах і методах ведення лісового господарства в державних і приватних лісах;
• Велика увага приділяється розвитку лісової інфраструктури, в першу чергу будівництву і підтриманню лісових доріг;
• Економічна обґрунтованість заходів з лісовирощування, особливо вибору способів поновлення цінних деревостанів дуба, недоцільності проведення очищення місць рубок від порубкових решток.

Ведення господарства в дубових та букових лісах Польщі та Німеччини.

У Польщі група українських спеціалістів була ознайомлена з практикою роботи як генеральної дирекції Лісів Панствових так і її регіональних підрозділів . Звернемося до практики вирощування дуба в Кротожине та Яроцине.
Насадження в Кротожині продукують незначну кількість жолудів, однак сіянці дуба з’являються регулярно на значній території. Ріст сіянців до висоти 20 см дещо слабкий та уповільнений. Після досягнення даної висоти, сіянці протягом декількох років гинуть, що обумовлено нездатністю кореневої системи пробитися крізь щільний шар суглинистого ґрунту. Зважаючи на те, що дубові насадження в Кротожині зростають у несприятливих ґрунтових умовах (глибоке залягання ґрунтових вод, важкі суглинисті ґрунти) місцеві лісівники розробили систему посіву жолудів та посадки сіянців, яка включає в себе попередню підготовку ґрунту шляхом нарізання борозен зі сходу на захід. Посадка проводиться у гребінь борозни, що значно покращує аерацію та доступ до атмосферного повітря. До 30-річного віку розвиток насаджень проходить досить повільно, після чого значно посилюється і досягає свого максимуму у 60 річному віці. Із-за несприятливих ґрунтових умов стержневий корінь майже не розвинутий, замість цього в насадженнях формується поверхнева коренева система на глибині 0,5-0,8 м.. Найбільший приріст по діаметру спостерігається в насадженнях віком 100-120 років, потім він дещо уповільнюється і знову збільшується у 200 річному віці.

В насадженнях віком 220-250 років діаметр на висоті грудей складає приблизно 70 см. У віці 160 років частка фанерної деревини сягає 30%, а її якість дуже висока (запас насаджень – 400-550 м3/га). Насіннєвий комплекс в Яроцині побудовано в 1992 році. Він обслуговує 26 надлісництв Регіональної дирекції Познань, 7 надлісництв Вроцлава і 6 – Піла. В комплексі є тестова лабораторія для перевірки якості поступаю чого насіння. Штат комплексу складається з 4 чоловік. Максимальна продуктивність – 200 тон шишок. Більшість операцій, включаючи управління температурним режимом та вентиляцією – комп’ютеризовано.

У Німеччині українські фахівці були ознайомлені з організацією роботи приватних та державних господарств:

• Приватне лісове володіння в Гессені. Ліси володіння займають площу 4.5 тис. га. Насадження представлені дубом і буком з незначною участю змішаних ялинових і соснових деревостанів. В лісовому фонді ведуться виключно вибіркові рубки, які передбачають природне поновлення насаджень. Середній об’єм рубок становить близько 80% приросту. Догляд за насадженнями здійснюється на основі методу “дерев майбутнього”, за якими в окремих випадках ведеться індивідуальний догляд у вигляді обрізування гілок з метою формування стовбурів кращої якості. Веденням лісового господарства займаються троє робітників з яких один є управляючим, а двоє інших виконують технічну роботу в лісі та організовують полювання. Крім того роботи в лісі проводіть приватні фірми та особи, що наймаються на контрактній основі. Власник лісу веде не лише лісове господарство, але й підтримує лісову інфраструктуру, веде ремонт лісових доріг.
• Державний лісовий округ Шлухтерн, Гессен. Лісистість землі становить 42%. За породним складом ліси представлені листяними – 61% і хвойними – 39%. Найбільшу площу займають бук (34%) і дуб (27%).Структура власності на ліси: 42% державних, 42% комунальних і 16% приватних. В останні роки через фінансові труднощі у веденні лісового господарства йде укрупнення лісгоспів. Так у 2000 р. їх було 111, в 2003р. – 85, а в майбутньому їх має бути 40. В міністерстві питання лісового господарства вирішує один відділ із 5 чоловік, який відповідає, в основному, за лісову політику. Державне підприємство окрім власне державних лісів веде господарство в комунальних та приватних лісах на основі договорів. Основним методом створення насаджень дуба є посадка. Догляди за лісом спрямовані на вирощування дерев майбутнього. В 2002 р. лісове господарство в Гессені закінчило рік з від’ємним сальдо в 51 млн. євро. Причинами цього є загальний стан економіки та затрати на контроль і ведення лісового господарства в комунальних і приватних лісах.
• Лісове господарство Баварії, підприємство Ротенбух. Ведення лісового господарства в Ротенбухі розпочалось біля 500 років тому.

  Зараз підприємство має площу 10 тис.га, 8 лісництв. Штати: лісництво – лісничий та 3 лісових робітника; контора – директор, заступник директора, 2 спеціалісти які займаються реалізацією деревини, 2 спеціалісти відповідають за роботу бюро. Заготівля деревини складає близько 75 тис. куб.м в рік, середній приріст насаджень становить 8.7 куб. м / га , вибирається щорічно 80% приросту. Ліси сертифіковані. Середня ціна продажу деревини дуба складає 130 євро за куб.м., сосни – 42 – 44, 800 євро коштує кубометр фанерного кряжу, 600 – деревини на бочки. Річний доход підприємства 5 млн. євро, прибуток становить 1.2 млн. Підприємство веде як лісове господарство так і мисливство. За сезон відстрілюють 800 диких свиней. Культури дуба створюються посівом жолудів або шляхом сприяння природному поновленню.

Вивчення економічного планування та основ ведення фінансового та бухгалтерського обліку підприємствами лесового сектору Швеції.

За час перебування у Швеції українські спеціалісти були ознайомлені з загальним станом та практикою роботи фінансових служб як державних (Національне лісове агентство, компанія Sveaskog), так і приватних компаній (Stora Enso велика компанія, що має власні лісові масиви і потужності по переробці деревини та Vallvik Bruk, компанія, що має лише потужності по переробці деревини). Зупинимось лише на деяких цікавих моментах, що характеризують роботу фінансових служб лісового сектору Швеції.

Національне лісове агентство Швеції виконує лише контрольну функцію та функцію підтримки (див. схему). 57% коштів агентства надходить із державного бюджету (нагляд за виконанням лісового законодавства, інформаційна підтримка, інвентаризація, тощо), 43% агентство отримує від надання послуг приватному сектору. Крім того можливо отримання фінансових коштів із ресурсів ЄС згідно пріоритетів на часткове фінансування проектів у лісовому секторі.

Бюджет національного лісового агентства складається згідно попередніх даних, отриманих від уряду у квітні і тільки у грудні агентство може оцінити наскільки показники складеного бюджету збігаються з даними загальнодержавного бюджету. Як правило дані збігаються. Різниця може бути покрита за рахунок недовикористаних 3% коштів, використання яких можливе у наступному місяці/році, крім того можливе отримання кредиту (не більше ніж 100 млн крон у рік під 3% річних). Агентство отримує бюджетне фінансування по трьох статтях 41-1 – лісове господарство, 41-2 – охорона навколишнього середовища (із цих коштів здійснюється компенсація приватним лісовим власникам за обмеження лісокористування, але 15-20% цих коштів можливо використати на адміністративну діяльність), 41-4 – кошти, що виділяються на ліквідацію наслідків стихійних лих. Розподіл бюджетних коштів між регіональними підрозділами здійснюється за спеціальною формулою, що враховує в основному обсяг робіт по контролю за дотриманням лісового законодавства. Обсяги бюджетного фінансування регіональних підрозділів обговорюються між керівниками цих підрозділів, при чому зниження щорічного фінансування регіонального лісового агентства не може бути більш ніж на 7%. Частка бюджетних коштів може акумулюватися штаб-квартирою для виконання проектів, що сконцентровані на удосконаленні роботи всіх підрозділів.

• Звіт про використання коштів по статтях та виконаній роботі складається щомісяця. Строк закриття місячного звіту різний і залежить від політики компанії (2 тижні в державній компанії і тільки 5 робочих днів у Stora Enso). Щоквартально складаються прогнози виконання річного плану і досягнення поставленої мети. Так, наприклад, державна лісова компанія має на меті отримання щорічного прибутку на інвестований капітал на рівні 5%, компанія Vallvik Bruk на рівні 18%.
• Вся система бухгалтерської звітності компаній лісового сектору повністю комп’ютеризована. Компанії в своїх роботі використовують різні системи, але основою є наявність декількох рівней у коді рахунку – вид витрат, відділ, де ці витрати проведені, вид діяльності, проект та стаття бюджетного фінансування (для національного лісового агентства). Користуючись цією системою дуже легко отримати всю необхідну інформацію про проведені виплати.
• Політика держави по відношенню до державної лісової компанії Sveaskog за останні 10 років змінювалася декілька разів. На сьогоднішній день компанія є державною зі 100% акцій у держави. У складі компанії окрім лісопильних підрозділів діє лісопильний завод та картонна фабрика. В найближчому майбутньому компанія планує продаж лісопереробних потужностей з тим, щоби зосередитися лише на лісогосподарських цілях. Держава не втручається в порядок управління компанією за умови дотримання основної мети – отримання не менше 5% прибутку на інвестований капітал.

В Швеції існує декілька видів продажу деревини:

• Ліс на корені
• Деревина біля дороги
• Контракт на купівлю за фіксованою ціною, що не залежить від якості зрубаної деревини
• Контракт на купівлю за ціною, що залежить від якості зрубаної деревини і враховує вартість її заготівлі
• Поєднання двох останніх способів (фіксована ціна заготівлі).

В будь-якому випадку, до рубки відводи не проводяться і власник лише приблизно знає об’єм проведеної заготівлі. Після проведення рубки інформація про отриману деревину передається до комп’ютерної фірми SDC із зазначенням продавця, споживача, номера й умов контракту. Після чого здійснюється вивезення деревини. Її обмірювання проводиться фірмою QBERA у дворі споживача. Дані обміру фіксуються у спеціальному документі, а інформація про обмірювання попадає до бази даних і служить підставою для розрахунків між споживачем та продавцем. Співвласниками фірми QBERA є як продавці, так і споживачі і вони мають вільний доступ до бази даних. У своїй роботі QBERA користується двома методами вимірювань: баланси вимірюються на вантажівках, колоди – поштучно. В крупних компаніях з великим обігом деревини підрозділи QBERA працюють на постійній основі, в дрібних компаніях вимірювання здійснюється в міру потреби. Контроль за роботою QBERA здійснює аудиторська фірма.