Хто порятує земну красу?

“Київська правда” 2003.12.04

Кожен з нас, подорожуючи автошляхами звертав увагу на
великi гасла, встановленi на видних дiлянках ландшафтної
мiсцевостi: “Бережiть лiс вiд пожеж”, “Лiс – легенi
планети”, “Лiс – багатство народу” тощо. В останнi роки
виникла необхiднiсть виставляти бiля кожного зеленого
масиву ще й благальнi щити з текстом: “Люди, схаменiться,
не засмiчуйте красу лiсiв!”. Нинi зеленi масиви
перетворились не на чудовi мiсця вiдпочинку з чистим
повiтрям, а на суцiльнi звалища рiзного смiття з
полiетиленовими пакетами, пляшками, iржавими банками,
будiвельним брухтом, ганчiр’ям, старим взуттям.
I над усим цим – сморiд.

У нинiшню передзимову пору, коли опало листя з дерев i
чагарникiв, лiсовi насадження мають непривабливий i
жалюгiдний вигляд. Наша рейдова бригада побувала в
угiддях Бориспiльського держлiсгоспу, зеленi масиви якого
прилягають до столичних житлових кварталiв i напевне
найбiльше засмiчуються рiзним мотлохом.

Селище Бортничi iз великим приватним мiкрорайоном не так
давно вiдiйшло з обласного пiдпорядкування до складу
Дарницького району столицi. Тут повсюдно швидкими темпами
зводяться iндивiдуальнi котеджi. Прилеглий же лiс став
мiсцем звалища рiзного смiття.

Не так давно
працiвники Бориспiльського держлiсгоспу провели
комплексне очищення зеленого масиву. Два днi 15 чоловiк
за допомогою двох екскаваторiв лiквiдовували 15 великих
звалищ побутового смiття. Викопувалися ями
непотрiб згортали туди, прикидаючи землею.
Минуло два тижнi. I знову
з’явились купи рiзного смiття. Лiсiвники вже

закопали падоби –
масивнi стовпчики з товстих дубових колод перед в’їздом
на лiсову дорогу, аби машинами непотрiб не звозили в лiм.
Але й це виявилося безрезультатним. Якась нечиста
сила, нiби глузуючи, спиляла при землi масивний дубовий
стовпчик, створивши прохiд, буквально за 10 метрiв
вивантажила солiдну купу будiвельного смiття у розсипi та
в новеньких синтетичних мiшках. Хто таку капость зробив,
встановити не склало труднощiв, бо в цьому мотлосi зверху
лежали папери, надрукованi рiзнi розпорядження на
фiрмових бланках конкретних органiзацiй, з пiдписами
керiвникiв.

Звичайно, пiсля таких оглядин, де знову з’явилось кiлька
стихiйних звалищ у лiсi, ми завiтали до виконуючого
обов’язки голови приватного мiкрорайону Бортничi
В.С.Мартиненка. Василь Савич добре знає про iснуючу
проблему вивезення смiття. На вулицях мiкрорайону, що
палiчує понад тисячу садиб, нема контейнерiв для
прийому побутового смiття з подальшим централiзованим
вивезенням на спецiлiзоване звалище. Для цього потрiбно
придбати 60 контейнерiв. Дарницька райрада обiцяла
закупити 20 контейнерiв. У той же час мiсцевi жителi
категорично вiдмовляються сплачувати за кожного члена
сiм’ї 2 гривнi 50 копiйок на мiсяць, щоб автотранспорт
вивозив смiття. От i везуть тихцем рiзний мотлох до
прилеглого лiсу i нiяких грошей нiкому не треба
сплачувати.

Нема узаконеного смiттєзвалища у великому селi Гнiдин
Бориспiльського району. Майже 30 рокiв на околицi села
iснує пiщаний кар’єр Київмiськбуду. Сюди iз столицi їдуть
у кар’єр за пiском самоскиди, i досить часто водiї по
дорозi у лiсi вивантажують смiття. Допомагають
забруднювати зеленi масиви i дачники. Неподалiк Гнiдина
розташовано кiлька садiвничих товариств. Дачники,
повертаючись до Києва не легкових автомобiлях, у вечiрнiй
темрявi викидають пакети з вiдходами замiсть того, щоб
вже у столицi вкинути такi “гостинцi” в контейнер.

Сiльський голова села Гнiдин М.I.Онищенко вболiває за
чистоту прилеглих лiсiв, бере участь в органiзацiї та
лiквiдацiї таких стихiйних звалищ. Вiн повiдомив
учасникам рейдової бригади, що проблема iз смiттям,
можливо, буде вирiшена в недалекiй перспективi. Неподалiк
Гнiдина Укравторесурси запланували спорудження
столичного смiттєспалювального заводу. Але поки вiн стане
до ладу, мине 1-2 роки, i доведеться перiодично
лiквiдовувати стихiйнi звалища.

У Гнiдинi налiчується 1000 дворiв, i на вулицях теж нема
контейнерiв для смiття. Сiльрада придбати їх не може
через мiзерний бюджет, а з податку самообкладання люди
сплачують по 2 гривнi iз садиби за рiк. Коштiв надходить
мiзер, адже вiд такого податку звiльненi пенсiонери та
пiльговики. Отож за рiк сiльрада зможе купити лише 2
контейнери.

Бiля села Вишеньки лiсовi масиви значно менше захаращенi
смiттям, хоч у селi теж за браком коштiв нема жодного
контейнера, а стихiйнi звалища, що виникають раз на
мiсяць, лiквiдовуються методом вивезення та закопування у
землю. Як повiдомила нам сiльський голова села Вишеньки
М.I.Комащенко, ця проблема теж буде вирiшена. У минулому
роцi мiж селами Вишеньки, Мартусiвка, Ревне фiрмi
“Конкурент” видiлено 3 гектари землi для переробки
побутового смiття. Дiлянка знаходиться на мулових картах
Бортницької станцiї аерацiї i безкоштовно прийматиме
побутове смiття з цих трьох сiл.

Безперечно, проблема з побутовими вiдходами, можна
сподiватись, буде вирiшена в тих населених пунктах, де
побувала рейдова бригада. Але вона не може бути вирiшена
в цiлому по областi i навiть у Вишенькiвському
лiсництвi. Тут у лiсовiй охоронi працює лише 7 чоловiк.
За кожним лiсником, котрий отримує заробiтну плату в сумi
185 гривень, закрiплено 350-500 гектарiв насаджень. Чи
може лiсiвник вберегти зелений масив вiд такого
тотального засмiчення? От i доводиться через людське
ставлення до природи лiквiдовувати щороку понад
100 стихiйних звалищ. Iнодi вдається ловити на гарячому
тих, хто тихцем привозить рiзний мотлох у лiс.
Складається вiдповiдний протокол. В Адмiнiстративному
кодескi України в статтi 73 визначено покарання за
засмiчення лiсiв побутовими вiдходами та покидьками
штрафом у розмiрi вiд одного до трьох
неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян у сумi вiд
17 до 51 гривнi, а з службових осiб ця сума дорiвнює
51-119 гривень. Проте ще в судовiй процедурi може
вирiшитись питання стосовно стягнення грошей за наругу
над природою. Можливо, потрiбно переглянути законодавство
i застосовувати покарання за такi злочини, щоб нашi лiси
зберiгались чистими для наших нащадкiв.

В. Швайко, лiсничий Вишенькiвського лiсництва
Бориспiльського держлiсгоспу,

М. Кравченко, кореспондент “Київської правди”.