Нам зверху видно все! Космічні знімки виявили пропажу 1 000 га лісів

Про масове вирубування лісів на Косівщині не говорять хіба що немовлята. І не тому, що не чули чи не знають про це, а тому, що говорити не вміють.

Коли в краї почала діяти Програма місцевих екологічних планів дій (МЕП) і сюди один за одним стали приїжджати її столичні емісари, косівці і їм почали скаржитися на найбільше екологічне лихо Карпат – гарячу «косовицю» в лісах.
Що не кажіть, а таки добре іноді, особливо у найскрутніших ситуаціях, запросити людей збоку, які мають свіже сприйняття і незашорені очі. Вислухавши серію традиційних волань на кшталт: “Рятуймо наші ліси, бо скоро від них залишаться лише пеньки, а від звірів – копита”, – гості вирішили перевірити правильність почутого діагнозу, і несподівано для гуцулів винесли свій вердикт: «Пацієнт скоріше живий, ніж мертвий».

Кияни замовили експертизу в Українському центрі менеджменту землі та ресурсів, який провів картографічний аналіз території району на основі зіставлення космічних знімків зі свого архіву, зроблених із супутника «Landsat-4» у липні 1988 і 2001 років. Було проведено векторний аналіз із використанням відповідної методики, на підставі якого побудовано тематичну карту зміни лісового покриву, що наочно демонструє наявність ділянок його стійкого скорочення.

З’ясувалося, що за період з 1988 по 2001 роки лісові насадження зменшились на територію, що дорівнює 1 050 гектарам, а на 420 гектарах уже й новий ліс встиг підрости. Менеджер програми МЕП в Україні Олександр Микитюк, який ознайомив членів косівського осередку з цією інформацією, зауважив: «На наш погляд, жителям району слід формулювати проблему інакше. Сьогодні ваша біда не в тому, скільки, а в тому, як рубають. Це добре видно на знімках, зроблених із космосу: вирубують ліс там, де він доступніший і звідки його легше вивезти. Таке непродумане з екологічної точки зору (у нас кажуть «негаздівське» – Авт.) вирубування може призвести до небезпечних наслідків; ерозійних, зсувних, поверхневих процесів, а відтак спричинити утворення зсувних ділянок, зростання рівня забруднення поверхневого стоку, ризику руйнування шляхових споруд та інженерних об’єктів, від чого терпітимуть люди, які живуть поблизу».

Аліса Мудрицька, газета Галичина

08-09-2003 – ПІАР