Проект “Карпатиленд” або “Тіні зрубаних лісів”

Про те, що земля Україна – ласий шмат, знають усі, і про те, що Карпати – одна з перлин того ласого шмату, теж загальновідомо. На жаль, розуміння таких речей часто сприяє спробам зловживань. Однією з таких спроб загарбати Карпатські ліси став австрійсько-український проект “Карпатиленд.”

В середині 2001 року Івано-Франківським обласним управлінням лісництва за участю представників облдержадміністрації та Австрійськими федеральними лісництвами велися переговори про створення на базі Осмолодського лісгоспу експериментального зразкового господарства, яке б сприяло раціональному використанню деревини, розбудові соціальної інфраструктури, в тому числі й покращенню лісових доріг. З цього приводу австрійською стороною був представлений бізнес-план. Однак проект у середині минулого року був відхилений, як економічно невигідний для обох сторін. Другим етапом австрійсько-українських переговорів став проект “Карпатиленд”, запропонований австрійською фірмою “Орія ОФБ”. В рамках проекту передбачалося створення трьох підприємств, яким би надавалося в оренду терміном на 25 років в середньому по 60 тисяч гектарів лісових масивів на територіях Львівської (Турківський район), Закарпатської (Усть Чорна) та Івано-Франківської областей (частина Долинського та Рожнятівського районів). За словами начальника головного управління лісового господарства Івано-Франківської ОДА О.І. Голубчака дане питання вивчалося спеціалістами та експертами і було включене в роботу Міжурядової австрійсько-української комісії по співробітництву між Україною та Австрією. Основною вимогою української сторони стало проведення екологічної експертизи проекту. Однак, ані результатів екологічної експертизи, ані достатніх обґрунтувань різкого збільшення лісокористування у високогірних лісах українських Карпат австрійською стороною представлено не було. Оскільки 52% лісів Карпатських гір становлять ліси першої групи, тобто такі, що виконують захисні та водорегулюючі функції, та через заборону вирубування таких лісів згідно чинного українського природоохоронного законодавства на початку вересня цього року Івано-Франківською обласною державною адміністрацією при погодженні з Державним комітетом лісових господарств було прийнято рішення про припинення переговорів про співпрацю в рамках згаданого австрійсько-українського проекту “Карпатиленд”. Рішення основане також і на думках провідних вчених України в даній галузі. Зокрема своє негативне відношення відносно проекту “Карпатиленд” висловив ректор Лісотехнічного університету Ю.Ю.Туниця. Офіційне звернення зі словами “в запропонованому варіанті проект не прийнятний” надійшло від директора Львівського Інституту екології Карпат, академіка М.А.Голубця. Офіційно про припинення переговорів по проекту “Карпатиленд” заявив голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації М.В.Вишиванюк під час останньої своєї прес-конференції. Він також наголосив, що в області вистачає власних деревообробних підприємств і основним питанням на даному етапі є “звідки в область завести сировину для роботи даних підприємств.” Ще зовсім недавно, за словами голови облдержадміністрації, все було навпаки: ліс з Прикарпаття вивозили. І саме тоді місцева влада була зацікавлена в інвесторах із Заходу. Оскільки такої потреби, на думку голови ОДА, зараз немає, то реалізацію проекту “Карпатиленд” припинено.

Чи справді немає потреби в інвесторах і чи справді перестали вивозити ліс з Прикарпаття? Питання доволі риторичні. У 134-му номері газети “Галичина” за 06.09.2003 було розміщено статтю із заголовком “ Нам зверху видно все! Космічні знімки виявили пропажу 1 000 га лісів ”. Власне йшлося про неконтрольоване вирубування лісів на Косівщині. Кияни замовили експертизу в Українському центрі менеджменту землі та ресурсів, який провів картографічний аналіз території району на основі зіставлення космічних знімків зі свого архіву, зроблених із супутника «Landsat-4» у липні 1988 і 2001 років. Було проведено векторний аналіз із використанням відповідної методики, на підставі якого побудовано тематичну карту зміни лісового покриву, що наочно демонструє наявність ділянок його стійкого скорочення. З’ясувалося, що за період з 1988 по 2001 роки лісові насадження зменшились на територію, що дорівнює 1 050 гектарам, а на 420 гектарах уже встиг підрости новий ліс. “ Про масове вирубування лісів на Косівщині не говорять хіба що немовлята. І не тому, що не чули чи не знають про це, а тому, що говорити не вміють,” – відзначила у статті Аліса Мудрицька.

Не менш показовими є дані, отримані з офіційних джерел, однак таких, які не бажали бути оприлюднені. А саме, що “з території Івано-Франківської області щороку незаконно вивозиться близько 50 тисяч кубів лісу,” і що “крадуть в основному на об’ємі або ж на обмані якості деревини.” Згідно цих же джерел “австрійською стороною в рамках проекту “Карпатиленд” за оренду лісів, на вже раніше згаданих умовах, пропонувалася сума розміром в 100 мільйонів доларів США”.
Знову ж таки виникає ряд риторичних запитань… чи справді доля проекту “Карпатиленд” так на припиненні переговорів й завершиться? Чи може розвиватиметься у дещо видозміненому руслі? Звичайно ж у порядності, благородності та дбайливості влади відносно збереження природніх багатств Українських Карпат ніхто не сумнівається. Однак не можна й забувати про те, що згідно оприлюднених даних начальником Державного департаменту боротьби з економічною злочинністю Міністерства внутрішніх справ України генерал-лейтенантом Віктором Литвиненком в “Урядовому кур’єрі” 2003.09.05 “торік зафіксовано 812 корисливих злочинів, серед яких 334 посадових злочини, в тому числі 202 факти незаконного вирубування лісу. З початку нинішнього року вже викрито 212 корисливих злочинів, серед яких 100 ? посадових. Виявлено 16 випадків давання хабара та 55 ? незаконного вирубування лісу. ”

Що ж до причетності Президента України до масштабного проекту ”Карпатиленд”, про яку теж неодноразово згадувалось у пресі, то якби Леонід Кучма й справді був зацікавлений у його реалізації, чи точилося б навколо проекту стільки розмов і чи взагалі був би проект на стільки резонасно відомий такому широкому загалу?

На жаль, термінової відповіді потребують не питання: чи буде реалізований проект “Карпатиленд” у якомусь видозміненому вигляді, ніж він є зараз взагалі, і чи реалізовувались, реалізовуються, будуть реалізовані схожі проекти у Карпатах? А питання, чи вистачить розуму й совісті зацікавленим у реалізації таких проектів особам подбати про те, щоб майбутні покоління мали нагоду не лише переглядати кінофільм “Тіні забутих предків”, радіючи при цьому успадкованому від батьків майну, а нагоду самим володіти і вміло розпоряджатися реально безцінним Карпатським природнім багатством.

Контекст-Медіа

17-09-2003 – ПІАР