Україна – одна з найменш заліснених територій у Європі. І в наших нечисленних лісах накопичилося чимало проблем. Особливо це стосується Карпатського регіону, вважають учасники Міжнародної наукової конференції лісівників “Природні ліси в помірній зоні Європи”.
У ліс прийде еколог і турист
Україна – одна з найменш заліснених територій у Європі. І в наших нечисленних лісах накопичилося чимало проблем. Особливо це стосується Карпатського регіону, вважають учасники Міжнародної наукової конференції лісівників “Природні ліси в помірній зоні Європи”. Вони розглянули проблеми динаміки пралісів, їх соціально-економічні цінності та роль для збереження біорізноманіття планети. Було заслухано й іноземних спеціалістів. Результати наукових досліджень та європейський досвід сталого лісокористування, представлені на форумі, можуть добре прислужитися українським лісівникам.
Участь понад двохсот представників еліти лісознавчої науки з 26 країн Західної та Східної Європи засвідчує велику актуальність проблем, що обговорювалися, та віддзеркалює значний інтерес європейської спільноти до Української держави. А ще демонструє визнання її організаторів – Швейцарського федерального інституту лісових, снігових та ландшафтних досліджень і українського Карпатського біосферного заповідника.
Найбільше зацікавлення європейські лісознавці і туристичні агенції виявляють до пралісів. Для знайомства з ними сюди приїздять науковці і туристичні групи з Австрії, Німеччини, Словаччини, Франції, Чехії, Швейцарії, інших країн. На їхню думку, праліси Закарпаття є природною спадщиною світового значення. Адже ділянки європейських пралісів мають площу всього 50-100 гектарів, а великі пралісові екосистеми (як в угольсько-широколужанському масиві) з площею близько десяти тисяч гектарів для Європи взагалі унікальні.
Є всі підстави сподіватися, що ліси будуть не лише джерелом дармової деревини, а й матимуть величезне наукове, культурне і туристичне значення. Тому необхідно до угольсько-широколужанських та чорногірських пралісів прокласти автомобільні дороги, збудувати готелі, сформувати необхідну інфраструктуру. Як наслідок – будуть створені умови для більш ефективного використання пралісів і природних лісів в наукових та еколого-освітніх цілях. Сюди прийдуть екскурсанти, з’являться нові робочі місця для місцевих жителів, відродиться добра слава нашої держави.
Ірина та Іван ДЕЛЕГАНИ.
Карпатський біосферний заповідник.
Закарпатська область.
“Голос України” N2811 2003.11.28