Назад до дров? Уперед до дров!

Останніми роками в Європі зростає економічна доцільність деревини – з огляду на світову тенденцію до створення ефективних і сумісних із навколишнім середовищем матеріалів. Деревина – чи не найдосконаліший матеріал з погляду екології: натуральна, безвідходна, поновлювана. Аби підтримати тенденцію, у Відні запровадили європейський "Швайггоферський приз" – за інноваційні проекти в галузі лісівництва, деревообробних технологій і виробів із дерева. Щоб отримати нагороду, наприклад, в останній номінації, слід запропонувати вироби, у яких кількісна пропорція деревини перевищує 50 відсотків або в яких нею замінено інший матеріал. Творчим людям деревина пропонує безліч можливостей щодо обробки, які треба швидше використовувати, і не лише в меблевій промисловості. Нагорода і має стимулювати пошуки нового.

Один із засновників призу (чиїм іменем його й названо), Геральд Швайггофер, – колишній власник чотирьох потужних деревообробних заводів у Австрії з річним обсягом виробництва понад 3 мільйони кубометрів деревини, до того ж, солідний інвестор у європейський лісовий сектор. Коріння династії Швайггоферів сягає глибокої давнини: першу лісопильню було відкрито ще 1620 року – у селі Бранд (земля Нижня Австрія). Тепер там – потужне підприємство. Так само як і в містах Ібіс та Соленау. На цих трьох із чотирьох заводів, що нині вже належать одному з найбільших у світі лісопромислових концернів – шведсько-фінській групі "Стора Енсо", – мені вдалося побувати разом із заступником голови Держкомлісгоспу України Валерієм Лозицьким і начальником Чернігівського обласного управління лісового і мисливського господарства Іваном Горохівським. Вони – спеціалісти, тож їм і слово.

– Вражає буквально все, особливо порядок – як у лісі, так і на кожному робочому місці, а ще сучасна техніка, замкнений цикл переробки деревини, – каже Іван Олексійович. – Ось розвантажена сировина спрямовується на електронну лінію обміру – у 30 точках миттєво проводиться обмірювання і визначається об’єм. За пультом комп’ютера – один оператор. Наступну операцію – встановлення категорії якості -доручено добре навченим, атестованим спеціалістам. Робота вимагає особливої уваги та напруження, тому кожен працює лише по дві години за зміну. Допомагають дзеркала: у них, як на долоні, видно деревину з усіх боків. Результати знову ж таки фіксує комп’ютер. Далі йде автоматичне ошкурювання, сортування за категоріями якості та групами діаметра…

– Зверніть увагу на те, що лінію виготовлення обрізного пиломатеріалу обслуговують лише п’ять чоловік і за зміну переробляють до 1,5 тисячі кубометрів деревини, – додає Валерій Григорович. – Майже вся продукція проходить через сушильні камери. Якщо розпил свіжий, її антисептують. Що стосується заготівель, то не можна не відзначити, що всі лісовози з навантажувачами. Деревину вивозять і складують біля доріг – і ділову, і технологічні дрова. Покупцеві немає потреби їхати по неї до лісу…

Про дрова – мова особлива. Тему виокремили обидва мої співбесідники – і не випадково. Адже в Австрії надзвичайно велику увагу приділяють деревному паливу: питома вага його в енергетичному балансі сягає 20 відсотків. У Бранді, Соленау, Ібісі ми бачили, як кору та інші деревні відходи спрямовують у котельні. Мають власну теплову енергію для сушильних камер і частково – електричну. Завод в Ібісі, скажімо, віддає теплоелектроцентралі близько 300 тисяч складометрів кори на рік: вироблена енергія надходить до центральної енергосистеми країни, а за спожиту підприємство платить пільгову ціну, оскільки є по суті її співвласником.

Історично склалася думка, що дрова – це архаїка, джерело енергії часів кам’яної сокири. Таке твердження не відповідає дійсності, бо деревне паливо – найефективніше, особливо -у лісопромисловості. Використовувати його означає йти шляхом пристосування до стандартів Кіото, шляхом обліку та економії невідновлювальних енергетичних природних ресурсів, зменшення енергомісткості промислового виробництва. Деревні відходи як паливо мають чимало істотних переваг: у їхньому складі практично відсутня сірка, є можливість спалювати вологі відходи (до 55-60 відсотків вологи), досить низькі емісія двоокису вуглецю та корозійна агресивність димових газів; низька – порівняно з видобутим паливом – ціна. Хоч круть хоч верть, а використання деревних відходів не лише менше шкодить довкіллю, а й слугує джерелом економії коштів, призначених для купівлі палива, а відтак – одним із чинників підвищення ефективності виробництва.

Отож австрійці обома руками голосують за дрова. У 2010 році передбачається одержувати 12 відсотків енергії з відновлюваних джерел – у цьому плані країна є лідером Європейського Союзу. Поряд із широким використанням дров населенням і відходів деревообробними заводами з’являється дедалі більше підприємств, що виробляють теплову енергію з усього того, що було в ужитку (тари, меблів, піддонів, столярних та будівельних конструкцій тощо). Ведеться цілеспрямована реклама енергетичного використання деревини, здійснюється державна політика стимулювання виробництва відповідного теплоенергетичного устаткування. У країні діє чимало підприємств, що пропонують споживачам різне обладнання для утилізації деревних відходів, паливних дров з енергетичною метою. Пропонують навіть котли, у яких можна спалювати вологе паливо та свіжозрубану деревину. Мета держави: до 2015 року повністю позбавитися зовнішньої залежності в споживанні енергоносіїв.