90 відсотків продукції, виготовленої меблевиками – членами Асоціації виробників Буковини, до якої входять 5 підприємств, нині реалізуються в Голландії, Франції, Німеччині та Іспанії.
Після Європи, Києва та Львова, їм залишилося завоювати рідну Буковину, бо хіба ж не мають права й буковинці на якісну продукцію? Натомість сьогодні в регіоні продаються лише ввізні меблі, та й то переважно з ДСП, а імпортні дерев’яні, як правило, мають тільки фасад з натуральної сировини. Ситуація приречена змінитися на краще з відкриттям салону-магазину ексклюзивних меблів з натуральної деревини. Його презентація відбулася на виїзному засіданні Чернівецького прес-клубу реформ.
Однак меблевики, як виявилося, зіткнулися з проблемою, парадоксальною, як для лісового краю – з браком сировини та надзвичайно високою ціною на неї. За словами голови Асоціації Франца Федоровича, глибока переробка деревини значно вигідніша для держави, ніж експорт сировини, отож і виникає питання: чи повинен вітчизняний виробник брати сировину за ринковою вартістю? Та поки що держлісгоспи продають за кордон 42 відсотки зрубаного у вигляді кругляку. Ріжуть на Буковині 700 тисяч кубометрів деревини, тоді як виробникам потрібно лише 150 тисяч кубів, але і стільки для них поки що не знаходиться.
Крім створення додаткових робочих місць, виробники буковинського дерев’яного ексклюзиву мають ще один велику перевагу: їхнє виробництво – безвідходне, отже екологічно чисте, крім того, базується на енергозбережних технологіях. Та, насамперед, натуральні меблі буковинців дивовижно гарні й зручні. Попри великий асортимент продукції, буковинські виробники готові виготовляти їх і під індивідуальне замовлення.