Чіткі орієнтири сумських лісівників

– Знаєте, хто хоч раз побував у сумських лісах, назавжди переконався, що краса тут казкова, неповторна, – розповідає Віктор Петрович. -Дивний світ рослин і тварин зачарує кожного, хто пройдеться заповідними стежками заказників, заповідників, національно-природних парків, дендропарків, урочищ тощо. І наше завдання – турбуватися про те, щоб зелені насадження, які так прекрасно оспівані в піснях, легендах, переказах, приносили людям якнайбільшу користь, задовольняли їхні матеріальні і духовні потреби. Сьогодні діяльність нашого управління спрямована на те, щоб уміло, по-науковому вести лісове господарство і щоб лісові запаси не зменшувалися, а навпаки – зростали. І хоч маємо певні труднощі, все-таки прагнемо працювати якнайпродуктивніше, ні на грамину не здавати тих позицій, які завоювали протягом останніх років. Наш дружний колектив робить для того все необхідне. Стараємося продукції випускати і більше, і якіснішої, і оперативно реалізовувати її, звичайно, за вигідними для нас цінами.

Лісове господарство Сумщини складається з одинадцяти держлісгоспів, одного лісомисливського і трьох державних мисливських господарств, 60 лісництв. Основними напрямками діяльності управління є забезпечення невиснажливого лісокористування; здійснення державного контролю в лісовій галузі на території області; раціональне використання деревини та інших корисних продуктів лісу; відтворення та раціональне використання мисливського фонду. Усі держлісгоспи мають цехи з переробки деревини. Здебільшого вони виготовляють пиломатеріали, пиляні заготовки для меблів, паркет, товари народного споживання тощо. І, до речі, з поставленими завданнями п’ятитисячний колектив справляється успішно. Про це яскраво свідчать показники як минулого, так і нинішнього року. Справні тут цифри і по реалізації продукції, у тому числі на експорт, і по придбанню основних фондів, і по відрахуванню коштів до бюджету, а також до державних цільових фондів. Вчасно виплачується і заробітна плата. Радує динаміка зростання основних показників діяльності підприємств. Та на досягнутому тут не збираються зупинятися. Попереду, як сказав В. Чигринець, лісівників чекає напружена і відповідальна робота. Розроблені чіткі реальні плани, які, безумовно, з часом будуть втілені в життя.

Хотілося б детальніше зупинитися на одному аспекті -сумські лісівники роблять усе необхідне, аби зробити гідний внесок в енергетичну незалежність України. На початку вісімдесятих років минулого століття усі котельні державних лісгоспів Сумщини працювали, як правило, на кам’яному вугіллі, якого витрачалося чотири тисячі тонн на рік, а також на мазуті, пічному паливі та газі. Вивчивши досвід науково-дослідного інституту лісогосподарських проблем та його дослідного заводу "Сілава" (Латвія), більшість державних лісгоспів області одними з перших в Україні перевели свої котельні на тирсу та інші відходи деревини.

В умовах регіону котельня, на думку сумських лісівників, – це серце лісгоспу, яка забезпечує теплом житлове містечко, гараж, цех переробки деревини, сушильні камери, пожхімстанцію, офіс, котлопункт. Лісова галузь одна з небагатьох, де відходи виробництва є енергетичною сировиною з високою теплотворною спроможністю, а брикети з дубової тирси за вказаними властивостями наближаються до кам’яного вугілля. Окрім того, викиди продуктів згорання деревини в екологічному плані значно виграють порівняно з продуктами згорання газу, мазуту чи вугілля.

Внаслідок проведення лісозаготівель та переробки деревини в держлісгоспах області щороку накопичується 50-55 тисяч кубічних метрів деревних відходів. Значна кількість кускових відходів переробляється на іншу продукцію та товари народного споживання: на піддони, експортні прокладки, на сувеніри, штапіки, держаки для молотків, напильників, на короткомірний паркет (щітку). Це дало можливість лісгоспам повністю відмовитись від мазуту, вугілля та газу, що дало суттєвий економічний ефект. Так, лише за опалювальний сезон 2006-2007 ровів Лебединський держлісгосп придбав котел "Крігер", що дає змогу обігрівати 8,2 тисячі квадратних метрів площі, перевівши його на тирсу, отримав економічний ефект 87 тисяч гривень, відмовившись від 82 тисяч кубічних метрів газу. Охтирський держлісгосп з початку року впровадив польську сушильну камеру "Лука", яка отримує тепло від котла "Лана", що працює на тирсі, одержує на сушінні паркетних заготовок додатково 17,5 тисячі гривень щомісяця, що дає змогу окупити сушильну камеру менш ніж за півтора року.

Кролевецький держлісгосп за свої кошти встановив у підшефній грузчанській школі котел "Лана" та забезпечує її тирсою й енергетичною тріскою, яку поставляє школі місцеве лісництво. Сумський держлісгосп найближчим часом придбає подрібнювач деревних відходів "Олнова" (виробник м. Буськ, Львівська область), який може агрегатуватись від трактора МТЗ-82, якщо подрібнення проводиться у лісі, а також приводом від електродвигуна, якщо подрібнення проводиться в цеху.

Керівництво обласного лісового і мисливського управління чітко усвідомлює, що в умовах обмежених енергоресурсів України іншого шляху, як постійний пошук і реалізація розв’язання проблем енергозбереження, просто немає. А тому всі деревні відходи, які не знаходять подальшого технологічного застосування, повинні давати тепло. Це стосується усієї органіки: деревних відходів, включаючи й використані новорічні ялинки, відходів паперової, целюлозної, меблевої промисловості, відходів торфу, а також сільського господарства – маються на увазі вивільнені площі від різних культур.

Варто наголосити і ще на одній добрій справі сумських лісівників. Цього року тут був започаткований досвід вирощування сіянців дуба черешчатого із закритою кореневою системою. Для цього були закуплені для трьох лісгоспів області спеціальні контейнери однієї з відомих французьких фірм в кількості 2100 штук. Один контейнер має 50 посадкових місць. На сьогодні тут уже є понад 100 тисяч штук таких сіянців, які, до речі, мають значні переваги над іншими посадками. У серпні на базі Краснопільського та Тростянецького держлісгоспів відбувся всеукраїнський науково-практичний семінар на тему "Техніка і технологія обробітку грунту та їх вплив на ріст і розвиток лісових культур". Учасники семінару ознайомилися з технологією вирощування сіянців дуба в контейнерax та способами посадки сіянців дуба на лісокультурних площах.

А ще доречно нагадати, що в обласному огляді-конкурсі "Краще лісництво 2007 року" переможцями стали Дубовицьке лісництво Кролевецького держлісгоспу, Дружбівське лісництво Свеського держлісгоспу та Боровеньківське лісництво Лебединського держлісгоспу. Лебединський держлісгосп, як зазначили в управлінні, традиційно на високому рівні підтримує стан своїх лісництв. А тому в загальному заліку це підприємство посідає перше місце.

Важливо й те, що сумські лісівники активно співпрацюють з науково-дослідними інститутами, які причетні до галузі, тримають тісні зв’язки зі своїми колегами за кордоном. А найтісніше – з лісівниками Рoсії та Болгарії. Велика увага приділяється соціальному захисту як працюючих, так і пенсіонерів. Не забувають тут про фізкультуру і спорт, художню самодіяльність.

– Зелені скарби Сумщини неоціненні, – сказав на закінчення нашої бесіди начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор Чигринець. – Це наша пам’ять про рідний край, неповторну і чарівну Слобожанщину, про життя людей, які безмежно люблять природу-матінку і дбайливо захищають ліси, доглядають їх, бо вони добре розуміють: не буде лісів -не буде життя.