Науково-практичний семінар з екологічної економіки і менеджменту сталого лісового господарства

Одразу  ж зазначимо, що десятиденний семінар такого типу для вирізнення якого американські колеги вживають слово “atelier” в Україні відбувся вперше, однак десяток таких семінарів уже пройшли успішно в різних країнах – Бразилії, США, Мексиці, Коста-Риці ….   Чим жевідрізняється Atelier?  Такий семінар є прикладним підходом вперше запропонованим Ганд інститутом екологічної економіки і основними характерними рисами його є:

1) трансдисциплінарне вивчення і розвязання проблем;
2) взаємопідримка громади та її клієнтів;
3) глибоке залучення усіх зацікавлених сторін;
4) розмивання барєрів між  зацікавленими сторонами, викладачами та студентами, між освітою і дослідженнями;
5) пристосування, узгодження людських інтересів, утворення гнучких робочих груп ;
6) відповідне і значиме для практики розголошення результатів.

Для успішного проведення семінару проблеми регіону потрібно було розглянути у всій їхній багатогранності, залучити провідних вітчизняних зарубіжних учених і практиків у галузі екологічної економіки і менеджменту лісового господарства, працівників лісових підприємств, неурядових організацій, освітян і місцевих жителів, а також започаткувати реальну багатосторонню їх співпрацю для вирішення проблем переходу до невиснажливого використання ресурсів і послуг лісових екосистем для максимального задоволення різноманітних суспільних потреб із використанням надбань світового досвіду.

Згідно задуму семінар мав на меті  максимально наблизити теоретичні  уявлення і наукові дискусії до реальних проблем збалансованого використання природних, насамперед лісових ресурсів, сприяти вирішенню цих актуальних проблем із використанням напрацювань науковців і фахівців-практиків з різних країн. Окрім українських та американських  викладачів і студентів у семінарі взяли активну участь науковці, аспіранти, і студенти дослідницької групи «Ландшафти і суспільство» Шведського аграрного університету,  директор дорадницької служби з питань лісового господарства Універитету штату Пенсильванія п. Кен Бейлі та директор фірми Шелтервуд системс пана Юрій Бігун (США).

Небуденною подією стала конференція, проведена в перший день  семінару. Відкриваючи конференцію ректор НЛТУ України, академік НАН України, проф. Юрій Туниця звернувся до витоків еколого-економічних досліджень в Україні та окреслив ті перспективи, які сьогодні відкриває міжнародна співпраця із провідними університетами світу. Пан Мирон Стахів, директор програми Фулбрайта в Україні, яка підтримала проведення семінару, у вітальному слові звернув увагу на те, які можливості ця програма надає для українсько-американської співпраці науковців та студентів. Ключові доповіді, які зробили всесвітньовідомий вчений проф. Роберт Констанза, директор Ганд ІЕЕ Університету Вермонту, засновник Міжнародного товариства екологічної економіки та др. Джошуа Фарлей, дослідник цього ж інституту, справили глибоке враження охопленням та моделюванням проблем на глобальному рівні,  використанням  досконалого наукового інструментарію. Сучасну парадигму менеджменту сталого лісового господарства  виклав др. У. Кітон із цього ж університету. Проф. Пер Ангельстам (Шведський університет аграрних наук) і  доц. Маріне Елбакідзе (ЛНУ імені Івана Франка) привернули увагу слухачів до проблем формування трансдисциплінарних знань заради створення сталих ландшафтів. Представник Швейцарського фонду розвитку та міжнародного співробітництва «Інтеркооперейшн» Хілмар Фьолмі зупинився на міжнародних програмах сталого ведення лісового господарства в Україні, зокрема, на проекті «FORZA», який реалізується в Закарпатській області.

З української сторони в конференції взяли акивну участь не лише викладачі лісотехнічного університету, але й науковці із Києва (Національний аграрний університет, РПС України НАН України), Вінниці (лісодослідна станція), представники Львівського та Івано-Франківського обласних управлінь лісового господарства, та місцевих громад з Гуцульщини. Неможливо забути емоційні, сповнені турботою про долю карпатських лісів і майбутнє цього краю виступи представників згаданих громад, які  викликали особливий резонанс.

П’ять днів, насичених подіями, враженнями, новою інформацією, учасники семінару провели в Українських Карпатах. Розпочалась подорож із круглого столу у Сколівському держлісгоспі, організованому його директором п. Остапом Бойком, де зустрілись українські та зарубіжні науковці, студенти, представники місцевої влади та держлісгоспів, Національного природного парку “Сколівські Бескиди”. Дискусія торкнулася багатьох важливих для сталого розвитку Карпат питань:

• як збалансувати розвиток туризму, ведення лісового господарства та інтереси місцевих громад?
• як сприяти привабленню (залученню) іноземних інвестицій, розвитку підприємницької сфери і водночас зберегти породню і культурну самобутність Карпатського краю?
• як збалансувати інтереси різних лісокористувачів – двох держлісгоспів, двох комунальних лісових підприємства, лісгоспу у підпорядкуванні Міністерства оборони і Національниого природного парку?
• як уникнути випадків нераціонального ведення лісового господарства, самовільних рубань?
• як змінити недолугу систему оподаткування лісового господарства?

Учасники семінару не лише почули про реальні проблеми і підходи до їх вирішення в умовах формування ринкових відносин, але й аналізували ситуацію та пропонували своє бачення вирішення гострих проблем.  Формат семінару передбачав не “кабінетне” їх вивчення, а ознайомлення на практиці, тож науковці і студенти побачили уражені всихаючи ділянки смеречників і спроби їх реконструкції, змогли оцінити рівень ведення господарства різними лісокористувачами, ділянки будівництва лісових доріг, заростання полонин після їх відведення під природоохоронний об’єкт, тощо.

Схожа дискусія за круглим столом відбулася і в Хустському держлісгоспі, де директор п. Степан Мамчич детально розповів про всі сфери діяльності підприємства та тенденції, характерні для останніх років, відповів на численні запитання. І знову розмова продовжилась у польових умовах – на ділянках, де проведені рубки, здійснено лісовідновлення із прагненням відновити корінні типи лісу та  на рекреаційних об’єктах.

У стінах Закарпатського лісотехнічного коледжу, де завдяки його директору п. Роману Ковалишину, програма була продуманою і насиченою, було зроблено ряд змістовних презентацій. Зокрема доц. Микола Чернявський та п. Юрій Дербаль  розкрили значні напрацювання українсько-швейцарського проекту FORZA у запровадженні нових підходів до планування багатофункціонального лісового господарства, залученні місцевого населення до цього процесу та поліпшенні його добробуту, запровадженні методів наближеного до природи лісівництва.

До речі, пізніше ми мали нагоду у с. Нижня Бистриця поспілкуватися з представниками місцевої громади та побачити реальні результати згаданого проекту. У коледжі відбулись й інші цікаві презентації. Зокрема пані Оксана Станкевич, яка очолює місцеву авторитетну громадську екологічну організацію «Екосфера» засвідчила своїм виступом та прикладами реальних життєвих ситуацій, що роль громадських організацій у відстоюванні екологічних прав громадян, просвітницькій і навіть дослідницькій сфері може бути досить вагомою. У свою чергу викладачам і студентам коледжу було цікаво почути про американську та шведську системи лісівничої освіти із перших вуст – від її представників.

Спілкування із фахівцями, представниками місцевих громад, зібрані матеріали є тим фактичним матеріалом, який послужить для написання наукових публікацій, зокрема у кількох зарубіжних виданнях та для розробки практичних рекомендацій. З цією метою впродовж усього семінару його учасники працювали у робочих групах з проблем лісової політики, методів ведення лісового господарства, послуг екосистем, історичної і культурної спадщини ландшафту.

Від зарубіжних учасників довелось почути багато слів про захоплюючу красу Карпат, однак чи не найбільш емоційними вони були під час відвідин незрівнянних букових пралісів у масиві Уголька Карпатського біосферного заповідника. Багато хто казав, що обовязково повернеться туди знову. Напевно так воно й станеться, бо скажімо др. Уільям Кітон із університету Вермонту на цьому не новому вже для нього місці не лише впевнено вів усю групу звивистими гірськими стежками, а й знайомив учасників із лісівничо-екологічними особливостями букових пралісів.

Те, що наші зарубіжні колеги не лише із високим професіоналізмом підходять до вирішення еколого-економічних проблем, але й з щирим зацікавленням відносяться до природи і людей українських Карпат, подає надію на тривалу і плідну співпрацю у майбутньому.

Більш детальну інформацію можна отримати на веб-сторінці http://www.uvm.edu/giee/ateliers/ukraine/