Чим далі в ліс – тим грубіші партизани

Гострі три пера Буковинської журналістики:
КОБЕВКО, ЗАРАЙСЬКИЙ, АГАТІЙ перетворили прес-конференцію першого лісоруба області Дарчука на засідання “трійки”. Володимир Дарчук продовжив парад прес-конференцій, започаткований відставним першим фінансистом області Сергієм Вишняковим. Місцеві журналісти мали чим потішитися…

У понеділок начальник управління лісового господарства Володимир Дарчук скликав прес-конференцію. Після скандальних висловлювань чергового опозиціонера, екс-заступника голови облдержадміністрації, екс-начальника головного фінансового управління Сергія Вишнякова мотив спілкування Володимира Михайловича з представниками мас-медіа – зрозуміти не важко. Обидва на колегії ОДА отримали від губернатора досить аргументовану пропозицію – залишити посади.

Сергієві Віталійовичу нічого не залишалося, як віддати свою 31-у “Волгу”, нафаршировану квадросистемами та інжекторами не гірше від представницького “Мерседеса”, контроль над фінансовими потоками і перейти до опозиції. Тепер він усе валить на керівництво ОДА, ніби сам не був заступником губернатора, ніби робити фінансову експертизу платежів та ставити свій підпис на фінансових документах – не було його прямим обов’язком. Тепер він згадав про недофінансовану культуру. Проте колись головний фінансист визначив своє ставлення до цієї галузі так: “Продайте пару картину – та й маєте на ремонт”. Нема що сказати – державницька позиція.

Але повернемося до прес-конференції. Кажуть, розумне те теля, що двох маток ссе.

Отримавши червону картку, пан Дарчук одразу ж поїхав до Києва. На відміну від багатьох начальників управлінь, звільнення Володимира Михайловича теж має завізувати Державний комітет лісового господарства. Пана Дарчука довго слухали на Хрещатику, 5 і визнали роботу задовільною. Отже, посади він не позбувся. Саме про ці здобутки розповідав Володимир Михайлович на прес-конференції.

Обминувши лісові хащі, начальник управління назвав проблеми лісовиків не так економічними, як політичними. За його словами, від першого дня, коли він очолив управління лісового господарства, хтось намагався посварити його з головою облдержадміністрації. Далі промовець науково обгрунтовано говорив, що в лісах у нас “не дуже добре”. Володимир Дарчук оперував статистичною інформацією, яка мала б довести, що справи поліпшаться.

Більшість присутніх так і не зрозуміли, про що розповідав Володимир Михайлович. То про експлуатаційні ліси, то про вітроломи, то про те, що треба “підняти це діло”. Гострі пера відверто сумували і жадали крові. З цим, на жаль, не вийшло. Бо голова управління щиро зізнавався у ніжному бажанні і надалі співпрацювати з головою облдержадміністрації, видавав перли на зразок: “Що ми маємо за 5 місяців? За ці 5 місяців ми не маємо аж нічого…”. Що мав конкретно на увазі Перший лісоруб – не ясно.

Потім п.Дарчук підтримував позицію обласної влади щодо розподілу лісосічного фонду, одночасно пропонуючи ідею біржового продажу, хвалив потужні переробні фірми, яким дозволено займатися переробкою і експортом виробів із буковинської деревини, і одразу ж говорив про недотримання ними вимог закону. Жодної логіки і конкретизації: “На мою думку і на думку голови Державного комітету лісового господарства…” Цю фраза досить часто повторював Володимир Дарчук. А коли завершився виступ начальника управління, почалася некликана прес-конференція Кобевка з Зарайським за співучасті Івана Агатія з підтанцьовкою журналістів інших безжалісно опозиційних газет і телеканалів. Спочатку Дарчук робив спроби вставити декілька слів поміж питаннями-відповідями, захищаючи свій імідж і статок. Питання про те, хто тепер розподіляє ліс, було риторичним. Кобевко його сам поставив і сам на нього відповів: губернатор (іншого “винного” у Кобевка не буває. Зациклений ж бо). Володимир Михайлович лише махав головою з синхронністю японця, ніби забув, що саме його підписи стоять під усіма документами про розподіл лісосічного фонду і скільки його підлеглих притягнуто до криміналу за розкрадання лісу. Та й сам він час від часу відвідує обласну прокуратуру. Правда, потім згадав, що ліс розподіляє Кабінет Міністрів.

Ключове питання залишили на завершення: чи правда, що Дарчук відвіз до Києва 600 тис. доларів як хабар для усунення від посади нинішнього голови облдержадміністрації?

“Та звідки в мене такі гроші? Колись я їздив до Румунії, торгував, щоб прогодувати сім’ю, – признався сердешний. – Які у мене можуть бути гроші”. Журналісти хором повірили…

На цьому прес-конференція завершилася, далі почався брифінг, де гострі три пера доводили одне одному, хто гостріший. На цьому їх інші й залишили. Проте виглядає, що кожен із них продовжив би дискусію, навіть якби залишився наодинці…
Нема ряду коли лікарі по тюрмах.